• Що дозволяє досягнути впровадження елементів референтної моделі процесу управління виробництвом кормів? 
• Що є в референтній моделі? 
• Інформація по ключових проблемах пов’язаних із заготівлею грубих кормів  
• Калькулятор втрат через низький вміст крохмалю в кукурудзяному силосі 
• Калькулятор втрат через недоодержання протеїну в сінажу люцерновому

Що дозволяє досягнути впровадження елементів референтної моделі процесу управління виробництвом кормів? 

• Визначити цілі та ключові контрольні точки управління виробництвом кормів 
• Визначити ключові показники ефективності виробництва кормів 
• Систематизувати підходи і критерії оцінки стану посівів кормових культур  
• Чітко розподілити повноваження та налагодити ефективну взаємодію між:
  1. Відповідальними за вирощування кормів 
  2. Відповідальними за заготівлю кормів 
  3. Відповідальними за годівлю 
  4. Відповідальними за управління фермою  
• Застосовувати проактивний підхід до вирішення проблем пов’язаних із заготівлею грубих кормів, шукати, аналізувати та усувати першопричини їх виникнення, а не реагувати на проблеми по факту виникнення.

Як результат: 

• Зростання ефективності вирощування кормових посівів  
• Збільшення кормової цінності грубих кормів власного виробництва  
• Формування системи спостережень і контролю 

Що є в референтній моделі? 

1. Політики
   • Політика щодо виробництва кормів
2. Регламенти бізнес-процесів
   • Визначення готовності до збирання трав’яного силосу (сінажу) з люцерни і бобових трав
   • Визначення готовності силосної кукурудзи до збирання
   • Визначення готовності до збирання трав’яного силосу (сінажу) зі злакових трав
   • Визначення готовності до збирання силосу (сінажу) зі озимих злаків
   • Контроль якості процесу заготівлі кукурудзяного силосу
   • Контроль якості процесу заготівлі трав’яного силосу (сінажу)
3. Стандартні операційні процедури (СОПи)
   • Визначення вмісту сухої речовини в надземній масі рослин силосної кукурудзи 
   • Контроль вологості маси, що надходить до місць зберігання 
   • Контроль якості роботи корн-крекера
   • Контроль якості нарізання зеленої маси на силос
   • Контроль якості розгортання і трамбування силосної маси
   • Накриття і ізоляція силосної маси
4. Точки критичного контролю при заготівлі кукурудзяного силосу
5. Чек-листи
   • Чек-лист готовності до збирання кукурудзи на силос 
   • Чек-лист готовності до збирання злаків на силос 
6. КПЕ та метрики

Інформація по ключових проблемах пов’язаних із заготівлею грубих кормів

Якісне планування і виконання робіт є запорукою успіху багатьох технологічних операцій і, зокрема, заготівлі кормів. Серед ключових проблем, крім якісного планування, варто відмітити наступні: 

1. Скошування в неоптимальну фазу є найбільш розповсюдженою проблемою в процесі заготівлі кормів. Незалежно від причини, агропідприємство буде нести втрати або в якості заготовлених грубих кормів (затримка із скошуванням), або із зменшенням врожайності і, відповідно, збільшення собівартості вирощування у розрахунку на один гектар (скошування до настання оптимальної фази розвитку культури). Кукурудзяний силос із неоптимальним вмістом сухої речовини, заготовлений після проходження оптимальної фази часто має високий вміст крохмалю, проте менший вміст НДК, меншу перетравність НДК . Натомість, кукурудзяний силос, заготовлений до настання оптимальної фази, має знижений вміст крохмалю, зависокий вміст НДК і, зазвичай, надлишковий вміст неперетравної НДК, з розрахунку на суху речовину навіть за оптимального показника перетравності. Високий вміст неперетравної НДК (>16% від сухої речовини призводить до зменшення споживання сухої речовини раціону і відповідно зменшенню молочної продуктивності. Проблеми із вмістом і перетравністю НДК властиві і іншим грубим кормам. Крім того, люцерновий силос (сінаж) заготовлений після настання фази бутонізації буде мати менший за оптимальний (>19%) вміст сирого протеїну. Вміст останнього у силосі з озимих злаків заготовленому після появи колосу (оптимальна фаза початку заготівлі – поява прапорцевого листка), також буде значно нижче від оптимального (оптимальне значення >17%). Для маси, заготовленої в неоптимальні терміни буде характерним і неоптимальний (низький або високий) вміст сухої речовини, що ускладнює трамбування і герметизацію такої маси і призводить до ескалації вище перерахованих проблем із якістю кормів. 

(Дивитися РБП з визначення готовності культур до збирання та Перелік ключових показників ефективності (КПЕ)

2. Недостатня якість обробки (крекування) зерна кукурудзи під час заготівлі кукурудзяного силосу. Виникає як через несвоєчасну заміну зношених елементів корн-крекеру, так і через недостатній контроль якості обробки зерна і несвоєчасне коригування основних параметрів роботи корн-крекера, які впливають на якість подрібнення зерна (зазор між вальцями, та диференціал кутової швидкості обертання вальців, довжина різки силосу залежно від вмісту сухої речовини). До погіршення крекування зерна призводить і занадто пізнє збирання силосу, в неоптимальну фазу зрілості зерна, і вибір силосних гібридів (домінування комбінованих, або взагалі зернових гібридів при виробництві силосу, замість спеціалізованих силосних гібридів з білим борошнистим типом ендосперму, що забезпечує найкращу ступінь подрібнення зерна).  

Недостатня якість обробки зерна під час заготівлі кукурудзяного силосу і пов’язана з нею низька засвоюваність крохмалю – це низка прямих і непрямих втрат: 

• втрата молочної продуктивності через зниження енергетичної поживності силосу 
• підвищення витрат на годівлю за рахунок збільшення витрат на покупні концентрати, необхідні для компенсації низької засвоюваності крохмалю.  
• додатковий фактор загострення клостридіальних інфекцій в стаді (зокрема синдрому «раптової смерті» корови) через потрапляння надмірної кількості крохмалю в кишечник, внаслідок чого утворюється високопоживне середовище для активного росту популяції клостридій в кишечнику з подальшою інтоксикацією організму корови.  

(Дивитися РБП з контролю якості процесів заготівлі, Контроль якості роботи корн-крекера Контроль якості нарізання зеленої маси на силос) 

3. Сукупність факторів, що визначають особливості перевезення, трамбування та герметизації маси, завезеної з поля, є наступною проблемою при заготівлі грубих кормів. До даних факторів варто віднести непідготовлені під’їзні шляхи до місць зберігання та власне місця зберігання (високий вміст сирої золи і відповідно високий ризик забруднення корму), некоректний підбір техніки для трамбування (залучення до заготівлі техніки на гусеницях чи спарених колесах і врахування її ваги в суму загальної ваги техніки для трамбування), некоректний вибір плівки для герметизації чи її застосування. Неякісне трамбування і герметизація призводять до збільшення пористості та високого вмісту кисню в масі, що силосується. Останнє призводить до сповільнення процесів молочно-кислого бродіння і, відповідно, силосування, збільшення втрат сухої речовини корму через не оптимальну ферментацію (причому, втрачаються в першу чергу найцінніші частини сухої речовини, за ради якої ми і заготовлюємо корми: цукри, крохмаль, перетравна НДК, руйнування протеїну до аміаку) та сприяє розвитку патогенної мікрофлори (погіршує гігієнічну якість корму). Кожен з цих факторів може звести нанівець весь процес вирощування і заготівлі грубих кормів та призвести до збільшення собівартості кормів внаслідок прямих втрат сухої речовини, зменшення молочної продуктивності через зниження поживної цінності силосу, загострення проблем із здоров’ям в стаді через низьку гігієнічну якість корму (зокрема підвищений вміст мікотоксинів, високе обсіменіння патогенною та умовно патогенною мікрофлорою), що може вилитись в погіршенні відтворення та в підвищенні ризику передчасного вибуття із стада. Класичний приклад – згаданий вище синдром «раптової смерті» корови, який вражає найбільш високопродуктивних тварин в стаді. Головною причиною даного синдрому вважається підвищена концентрація в кишківнику корів клостридій роду Clostrudium perfringens, зумовлена як сильним забрудненням корму під час заготівлі (надмірний вміст сирої золи в кормах), так і наслідками неоптимальної ферментації (не досягнення оптимального рівня рН та низький вміст молочної кислоти в силосі, що утворює сприятливі умови для розвитку клостридій). 

(Дивитися РБП з контролю якості процесів заготівлі, та відповідні СОП).