Перед тим, як сівалка вийде в поле, подбайте про наступні моменти:

• Це має бути поле з добре структурованим ґрунтом з гарним дренажем. Люцерна боїться кисневого голодування, а тому не терпить застою води на поверхні. Корінь люцерни може розвиватися доволі глибоко (6−8 метрів, окремі сорти — до 12 метрів) тому люцерна не любить високого залягання ґрунтових вод (мінімум має бути 2 метри). Також їй не підходять поля, де рівень залягання ґрунтових вод значно змінюється протягом сезону.
• Люцерну можна вирощувати на різних ґрунтах, однак високі врожаї отримують при високому вмісті органічної речовини та високій біологічній активності.
• Критичним для врожайності є рівень кислотності. Хоча є досвід вирощування і при рН від 5,5, проте високоякісний травостій отримують при рН від 6,5 до 7,5 (в ідеалі 6,8). Кислотність визначає можливість симбіозу з азотфіксуючими бактеріями та інтенсивність фіксації атмосферного азоту. Люцерна добре реагує на внесення кальцію. За низького рН вапнування під основний обробіток є бажаним.
• Вирощування люцерни на полях з вмістом калію та фосфору вище середнього може значно здешевити систему підживлення. Ці елементи можна вносити і під час посіву, але більшого ефекту можна досягнути при внесенні з осені під основний обробіток.
• Люцерна має високий рівень автотоксичності. На поле не варто повертати люцерну протягом 2−3 років після її виведення. Якщо посів люцерни був не вдалим і зріджені сходи задисковано, то повторний посів люцерни на цьому полі повинен бути не раніше, як через рік. З цієї самої причини не варто всівати нову люцерну в вже існуючий травостій.
• Подивіться на систему захисту попередньої культури. Ряд гербіцидів від широколистих бур’янів можуть мати залишкову дію та пригнічувати люцерну.
• Перший фактор вибору сорту люцерни — клас спокою (чи клас дормансі). Оптимальний клас спокою буде визначатись призначенням (на сіно варто обрати спокійніші сорти, ніж на сінаж) та кліматом (чим важчі умови перезимівлі, тим спокійніші сорти варто обрати). Проте, навіть в одному класі спокою різні сорти можуть мати різну результативність. Другий фактор вибору — стійкість до хвороб (чим більша стійкість, тим вищий врожай в рамках одного класу спокою).

Існує два періоди протягом року, коли можна сіяти люцерну — весною та пізно влітку. Серпневі посіви можуть повноцінно вкоренитись і наступного року можна отримати 3−6 повноцінних укоси. Але це потребує раннього обмолоту попередника та вологи для отримання сходів. Весняні посіви частіше мають достатньо вологи, про те варто розраховувати лише на 1−2 укоси в перший рік.

Надто ранній посів в холодний вологий ґрунт збільшує ризики хвороб та пошкодження сходів весняними заморозками. Люцерна доволі витривала до низьких температур, окрім чутливого періоду — від 2 до 3 трійчастих листків. В цей період достатньо чотирьох годин з температурою мінус 4 ^оС, щоб повністю знищити сходи люцерни. Зважайте, що температура на поверхні поля не завжди така, як температура повітря — в низинах та на північних і західних схилах холодніше.

Надто пізній посів збільшує ризики тиску бур’янів, шкідників та браку вологи для стартового розвитку. Період весняної посівної люцерни доволі широкий — від старту посівної ярого ячменю і до початку червня. Пошукайте «золоту середину» для вашого регіону. Обираючи ранній чи пізній весняні посіви моніторте проблеми, що притаманні їм. Період літньої посівної також великий — від середини липня і до кінця серпня. Є час, щоб «впіймати дощ».

Люцерна має слабку кореневу систему на самому старті розвитку. Якщо ваші поля схильні до водної чи вітрової ерозій, то ви ризикуєте втратити посіви. В такому разі є сенс в посіві під покрив злакових культур. Наприклад, вівса чи ячменю. До того ж, покрив захищає від заморозків та допомагає витіснити бур’яни. Покривну культуру висівають з низькою нормою та забирають гербіцидом в стадії 2−3 листочків чи початку кущення. На пізніших стадіях конкуренція із злаком утворює послаблену кореневу систему люцерни. Проблеми послабленої кореневої системи зберігаються в люцерни і на всі наступні роки використання. Вирощування покривної культури на корм не рекомендовано. Не висівайте люцерну з покривною культурою, якщо не маєте проблем з ерозією.

Ціль густого травостою — від 4,4 до 6,6 млн рослин на га. Якщо ви все зробите правильно з точки зору агрономії (рН, живлення, передпосів, посів, гербіцидний та інсектицидний захист) то вам буде достатньо 12−22 кг/га посівного матеріалу люцерни. Традиція висівати 30−35 кг/га в Україні сформувалась з кількох факторів — відверто низька якість посівного матеріалу, низька польова схожість та великі втрати рослин до першого укосу через відсутність інсектицидного захисту. Весь комплекс агрономічних заходів буде коштувати менше, ніж збільшення норми висіву на 10−20 кг. Вища густота до першого укосу, понад оптимальні 4,4−6,6 млн шт/га, ніяк не покращить врожай ні кількісно, ні якісно. До того ж, люцерна швидко «задавить» слабші рослини та зрегулює свою густоту.

Мабуть, найважливіша порада при посіві люцерни — посійте, а не поховайте. Оптимальна глибина посіву — 0,5−1 см. На піщаних ґрунтах можлива глибина до 2−2,5 см. З кожним сантиметром глибше польова схожість люцерни буде падати. При цьому якась частина насіння залишиться на поверхні поля. Якщо ви не бачите не заробленого насіння, то, скоріше за все, ви сієте надто глибоко.

Тим, хто цікавиться вирощуванням люцерни і заготівлею корму з цієї культури, в нагоді можуть стати інші матеріали автора:

Перезимівля та весняна оцінка люцерни

Кожен листочок важливий

Перший укіс і перші висновки: пероноспороз на люцерні — Володимир Мірненко

Люцерна не розпізнає рахунки на калій

Люцерна не розпізнає рахунки на калій (продовження)

facebook.com