Гарна новина. Грибки, що викликають пероноспороз на соняшнику та на люцерні — це два абсолютно різні грибки. На соняшнику з пероноспорозом ми боримося десятки років і вивели стійкі штами, яких побороти можна тільки самими новими та дорогими фунгіцидами. З пероноспорозом на люцерні досвід боротьби порівняно невеликий і його забрати можна недорогими препаратами.

Погана новина. Як і будь-який одноклітинний грибок, пероноспороз люцерни важко вивести повністю.

Що робити, якщо ви маєте підозри на пероноспороз?

1. Проведіть візуальну оцінку. На пероноспороз можуть вказувати білі чи світло-жовті некрози на поверхні листка, з нижньої сторони міцелій спочатку світлий, а потім сірий.

Пожовтіння на верхній стороні листка.	Міцелій на нижній стороні листка.

2. Остаточний діагноз може поставити лабораторія. Грибок, що є збудником хвороби, доволі великий і легко розпізнається під мікроскопом.

3. Не відкладайте укіс. Хвора люцерна зупиниться в рості і її варто скосити, навіть якщо бутонізація ще не почалась. Особливо це стосується полеглої люцерни, в нижніх шарах якої створюються оптимальні умови для розвитку пліснявих захворювань. Збудник хвороби не любить сухість та спеку. Гола стерня під прямими сонячними променями — чи не найкращий засіб боротьби з хворобою. Після збирання укосу на 3−4 день (коли зріз зажив) штригельною чи шлейф-бороною рівномірно розтрусіть залишки корму, на яких можуть лишатися збудники.

4. Слідкуйте за відростанням люцерни. Якщо при висоті в 15−20 см на рослинах знову з’являються ознаки хвороби, то варто провести фунгіцидний обробіток. Пероноспороз люцерни може розвиватися на деяких бобових бур’янах, тому не забудьте обробити і посадку чи придорожну смугу. Збудник хвороби може розноситися вітром на 1−1,5 км. Високу ефективність мають препарати на основі металаксилу та мефеноксаму. Є досвід використання фунгіциду Танос в нормі 0,6 кг/га на 250 л/га з органо-силіконовим ад’ютантом. Важливо після внесення мати 10−15 днів до укосу, щоб препарат розклався та не потрапив у корм (період розкладання уточніть у продавця ЗЗР). Більшість препаратів для розкладання потребують доступу кисню і перестають розкладатися як тільки герметизуються з кормом у траншеї.

5. Якщо на перший укіс ви мали значне зараження пероноспорозом, а на другому ознак немає, то готуйтесь до останнього укосу осінню чи першого укосу наступного року. Збудників хвороби на полі ви маєте вдосталь і вони лише чекають на сприятливі погодні умови — тепло та вологість. Заплануйте раннє весняне внесення фунгіциду (коли люцерна відросте на 10−15 см). В північних штатах США, де часто трапляються довгі вологі прохолодні весни, фунгіцидний обробіток люцерни є плановим в технічній карті вирощування.

6. Іноді (особливо на посівах люцерни 3−4 років) правильним вибором буде не внесення ЗЗР, а виведення люцерни з поля. Тут варто пригадати стару істину, що «плуг — це кращий фунгіцид».

7. Існують сучасні сорти люцерни з стійкістю до пероноспорозу. Якщо в вашому регіоні є ризики розвитку цієї хвороби — на наступний посів підберіть відповідний сорт.

Пероноспороз на люцерні в різних фазах розвитку: