1. Ретельна оцінка наявних ресурсів

Наявні ресурси завжди обмежені. В умовах сьогодення ця проблема загострюється ще більше. Люди, паливо, посівний матеріал, добрива та ЗЗР — все зараз в дефіциті. Тому надважливо зараз зрозуміти хто і що є в наявності на підприємстві та на складах постачальників і відповідно до цього скоригувати план посівної кампанії, структуру посівних площ та сівозміну.

Наприклад, однією з ідеальних культур з точки зору мінімізації витрат є посів гороху — азотфіксувальна культура, за інокуляції насіння здатна забезпечити себе азотом, швидко змикає рядки, що дозволяє пригнітити розвиток бур’янів, прекрасний попередник під озиму пшеницю. Відповідно, сукупно маємо економію на азотних добривах та ЗЗР. Недоліком є доступність насіння та необхідність виходити в поле вже, що в більшості наших областей зараз практично неможливо.
Альтернативою гороху можуть бути ранні і ультраранні сорти сої що, за практично ідентичних складових як і при висіві гороху (відносно низькі потреби в захисті і живленні), має суттєву перевагу — посів можна здійснювати, залежно від регіону, до кінця травня. Це відповідно дозволяє провести мінімальні заходи із закриття вологи та, за потреби, контролю забур’яненості в березні - квітні.

Ранні і ультраранні гібриди соняшнику також можна висіяти в другій половині травня, щоправда потреба в добривах і захисті у них буде вища ніж у гороху і сої. Тобто, за наявної переваги пізнього висіву маємо закрити потребу у живленні і ЗЗР.

2. Підготовка ґрунту

Надзвичайно складне і, нажаль індивідуальне, питання, особливо з огляду на кількість посівних площ що не були підготовлені належним чином з осені.
Для тих підприємств, що вже практикують пряму сівбу навесні єдиною весняною операцією з обробітку ґрунту (за необхідності прибрати бур’ян чи вирівняти) може бути легка культивація або боронування із подальшим висівом ярих культур.

Ті підприємства, що розраховували провести обробіток ґрунту навесні, єдиною порадою буде проведення вирівнювання площ (боронування, культивація чи дискування) і максимально сконцентруватися над налаштуванням, дефектуванням і, можливо, модифікацією сівалок, аби вони були здатні дотримати високу якість сівби за складних умов висіву (великий фон пожнивних решток, наприклад).
Критично важливо уникати робіт по вологому ґрунту!!!

3. Контроль забур’яненості

Чергове критичне питання. За відсутності належного контролю — всі інші дії позбавлені сенсу. За наявності на складі ґрунтових гербіцидів — використовувати їх відповідно до технологічної карти. За наявності обмеженої кількості — фокус на площах із відомими проблемами із забур’яненістю та/чи високопродуктивних площах. Питання контролю бур’янів вирішувати боронуванням (в ідеалі використовувати штригельні борони по фазі «білої нитки» бур’яну працюючи «по-діагоналі»).
Отже фокус при контролі забур’яненості перед посівом, а для кукурудзи це можливо і протягом 2−3 днів після висіву, за відсутності ґрунтових гербіцидів чи можливості їх внесення, буде на легкому механічному обробітку.

Основний контроль забур’яненості рекомендую перенести на страхову групу гербіцидів.

4. Сівба

Якщо ще місяць тому ми говорили про необхідність виконання якісної сівби, то, нажаль, зараз ми ведемо мову про необхідність сівби. Звичайно якість сівби (дотримання норм та глибини висіву) при цьому буде мати не менш важливе значення і буде запорукою кращого результату. Проте умови поточної посівної компанії вносять свої коригування і пріоритети.

Чотири важливих моменти:

1. Підготовка сівалки.

Необхідно виконати перевірку всіх з'єднань, насіннєпроводів і висівних апаратів на предмет фізичних пошкоджень і, за наявності, їх усунення.
Наявність посівного комплексу буде беззаперечною перевагою, адже дозволить закрити не лише питання передпосівного обробітку, але й висіву практично всіх культур крім кукурудзи та цукрового буряку. Щоправда, за відсутності страхових гербіцидів, суцільний посів соняшнику може суттєво програти посіву висіяному з широким міжряддям на якому залишається змога контролювати забур’яненість механічно. Збільшення норми висіву сої дозволить швидше зімкнути рядки, проте це все рівно не дозволить ефективно контролювати бур’яни. Широкорядний посів цієї культури за відсутності гербіцидів є розумною альтернативою.

2. Норма висіву

За поточних умов варто дотримуватися мінімально рекомендованих виробниками норм висіву для кожної з культур, що дозволить суттєво заощадити на насіннєвому матеріалі. При цьому важливо пам’ятати — найкращий результат за зменшення норми висіву досягається за якісної сівби якісного (!) насіннєвого матеріалу.

3. Швидкість висіву

Переконаний, що умови весни 2022 року спонукатимуть агропідприємства збільшити швидкість висіву. Нажаль, результат збільшення швидкості, особливо на непідготовлених до цього сівалках, завжди негативний. Використання посівних комплексів дозволяє проводити якісний високошвидкісний висів. Для широкорядних посівів варто не перевищувати швидкість висіву 8 км/г.

4. Живлення

Застосування комплексних добрив буде мати набагато більший ефект при внесенні сівалкою, порівняно із розкиданням чи підживленням пізніше в сезоні. Наявний в комплексних добривах фосфор необхідний рослинам на ранніх етапах їх розвитку, а з огляду на те що в ґрунті він не рухливий внесення його розкиданням зменшує концентрацію в кореневій зоні, а по вегетації — робить недоступним для рослин. Щодо калію, враховуючи його незначну рухливість в ґрунті, внесення із сівалкою дасть можливість збільшити концентрацію в кореневій зоні і зберегти його доступним для подальшого використання рослиною.

За використання лише азотних добрив — норму варто розділити на передпосівне внесення та/чи внесення із сівалкою та/чи в міжряддя. При цьому сухі добрива на посівах кукурудзи необхідно внести із культивацією до 5 листка!!! Внесення КАС не має принципових обмежень по фазах внесення на кукурудзі (хіба що варто утриматися від внесення КАС у фазу 7 — 10 листків (V-6 — V-9) аби рослини не відчули навіть мінімального стресу, а внести або до, а бо після цього періоду.

Все буде Україна!

Джерело: poettinger.at

Нагадуємо, що Міжнародна фінансова корпорація (IFC) за підтримки міністерства фінансів Австрії та спільно з компанією Poettinger і Асоціацією виробників молока створили референтну модель молочної ферми в Україні  —  еталонну операційну модель, побудовану на найкращих світових практиках та адаптовану до українських реалій.