Одним з обов’язкових етапів агроскаутингу люцерни є весняна оцінка відновлення вегетації. Готуючись до нового сезону заготівлі, саме час зосередитись на тому, які фактори впливають на перезимівлю, які сигнали подає люцерна і яку методику для оцінки її стану використати, як підтримати ослаблений травостій та продовжити його продуктивне життя.

Листя люцерни у процесі фотосинтезу виробляє крохмаль та цукор. Ці вуглеводи використовуються для формування ще більшої кількості листочків і ще активнішого фотосинтезу. Доволі швидко виробництво вуглеводів перевищує потребу в рості, і надлишок переміщується в кореневу систему. Після скошування саме кореневі резерви вуглеводів використовуються для наступного відростання.

Густий травостій на полі протягом 3−4 років можливий лише за балансу цих двох процесів — накопичення та використання вуглеводів кореневою системою. Особливо важливо відновити кореневі резерви восени, адже їх має вистачити на 5−6 місяців — аж до весняного відновлення вегетації. Люцерна в зимовій сплячці, хоч і повільно, але все ж використовує запаси вуглеводів, процеси в рослині не припиняються.

Існує низка факторів, що впливають на перезимівлю люцерни. До них належать:

• Вік люцерни. Молоді посіви люцерни (1,5−3 роки) зимують краще, ніж старі (більше 3 років). Старі посіви часто входять в зиму ослабленими через тиск хвороб та переущільнення ґрунту.
• Сорт люцерни. Сорти з нижчим класом спокою (самі спокійні) та сорти з вищою стійкістю до хвороб зимують краще.
• рН ґрунту. Посіви на ґрунтах з рН вище 6,6 мають вищі шанси переимувати без пошкоджень.
• Забезпеченість поживними елементами. Посіви на ґрунтах з хорошим вмістом мікро- та макроелементів, особливо калієм, краще переносять зиму. Калій виконує важливу функцію в процесі транспортування вуглеводів у корінь та з кореня. Якщо потрібно, калійне підживлення варто проводити у вересні. Жовтневі та листопадові підживлення можуть бути занадто пізніми і калій не встигне потрапити в рослину, щоб стимулювати накопичення кореневих резервів.
• Вологість ґрунту. Люцерна, що вирощується на полях з хорошим дренажем, без застою води, рідше зазнає зимових травм. Коли замерзає надмірно зволожений ґрунт, із застоєм води, то лід, розширюючись, розриває ґрунтові агрегати та відриває кореневі волоски. Пошкодження кореня послаблює здатність люцерни «пити» та «харчуватися» весною після відновлення вегетації.
• Осінній стан вологості ґрунту. В процесі підготовки до зими люцерна позбувається зайвої вологи. Цим збільшує концентрацію цукрів та вуглеводів у клітинах та міжклітинній речовині. Висока концентрація нутрієнтів дозволяє рослині не перетворюватись на лід, а клітинам не розриватися при морозах. Чим більше дощів іде восени перед припиненням вегетації, тим гірше люцерна позбувається вологи та гірше зимує.
• Менеджмент скошування. Інтенсивність скошування протягом сезону, час останнього укосу та фаза люцерни при останньому укосі значно впливають на здатність люцерни до перезимівлі. Менший інтервал між скошуваннями знижує зимостійкість. Пізні осінні скошування зменшують час, необхідний люцерні для накопичення вуглеводів у корені та підготовки до зими. Якщо останній укіс проведено на початку фази цвітіння, то всі кореневі резерви відновлено і така люцерна зимує краще.
• Сніговий покрив. Сніг — хороший ізолятор тепла. Навіть 10 см снігового покриву достатньо, щоб під такою «ковдрою» було тепліше на 6,5 градусів. Якщо в зиму люцерна була скошена на висоті 15 см, то така стерня затримує більше снігу і люцерна зимує краще.

Агрономи помилково вважають, що проблеми з перезимівлею люцерни — це коли вона не перезимувала чи перезимувала не вся. Насправді, про проблеми перезимівлі може свідчити ціла низка факторів:

• Повільне відновлення весняної вегетації. Це ситуація, коли сплячі бруньки, що планувалися до розвитку весною, не перезимували, і люцерні потрібно розбудити нові. На це потрібні енергія і час, що відтерміновує весняне відновлення вегетації.
• Асиметричний ріст рослин. Це ситуація, коли частина запланованих з осені бруньок перезимувала, а частина була розбуджена вже весною. Про те, що не всі бруньки перезимували, можуть свідчити різні яруси стебел. Різниця у висоті стебел з бруньок, що перезимували, та тих, що були розбуджені весною, може сягати 5−7 см до першого укосу.
• Пошкодження коренів. Недостатня концентрація вуглеводів у корені може спричинити пошкодження морозами та послабити весняне відновлення чи повністю знищити рослину.

Оцінка стрижневого кореня люцерни

Оцінку коренів можна проводити від моменту розмерзання ґрунту і до початку відновлення вегетації. Пройдіть по діагоналі поля і в кількох хаотично вибраних точках викопайте рослини на глибині 10−15 см.

Фото 1.

Розріжте корінь вздовж. Твердий білий корінь (зліва на фото 1) означає, що рослина жива. М’який, в’ялий корінь, від сіруватого до темно-коричневого кольору, тягучий, як канат, свідчить про внутрішні пошкодження низькими температурами.

Якщо розріз кореня має більше 50% почорніння через кореневі гнилі, то така рослина має високі шанси відмерти весною чи протягом літа (дві рослини на фото 1 справа). Відсоток живих рослин та рослин, що мають високі шанси відмерти, дозволить розуміти динаміку густоти травостою та прийняти вчасно рішення про виведення травостою.

Оцінка перезимівлі за різною висотою осінніх та весняних бруньок

Друга оцінка, яку варто провести у кінці березня й на початку квітня, — це оцінка відростання. Якщо частина бруньок не перезимувала, то на заміну їм рослина розбудить нові бруньки. Відростуть вони пізніше і ці стебла будуть відставати в рості аж до укосу.

Фото 2.

Три вищі стебла на фото 2 над жовтою лінією — це бруньки, що перезимували. Затримка в рості стебел може значно знизити врожай. Якщо ви бачите на полі таку ярусність, подумайте про заміну сорту на більш спокійний чи підніміть рівень агрономії (вплив на рН, підживлення, менеджмент укосу).

Динаміка густоти травостою

Третя оцінка — визначення густоти травостою. Розуміння кількості живих рослин на квадратному метрі дозволить зробити прогноз урожайності та якості (зріджені посіви мають нижчий вміст протеїну та нижчий рівень перетравності). Також це дозволить прийняти зважене рішення про те, коли пора виводити люцерну з даного поля.

Кількість рослин після кожної зими природно зменшується (графік 1). Разом з тим, збільшується коефіцієнт гілкування, що дозволяє утримувати високу густоту стебел на одиницю площі. До першого укосу якісний травостій повинен мати від 420 до 630 рослин на квадратному метрі. Після першої зими — 240−360 рослин (за густоти менше 200 варто подумати про виведення люцерни).

Після другої зими має бути 150−225 рослин на квадратний метр (але в будь-якому разі більше 125). Після третьої — 90−135 рослин (не менше 75 рослин).

Кількість рослин на квадратному метрі не завжди корелює з кількістю та якістю травостою. Важливо мати достатню кількість стебел на одиниці площі, а вона буде залежати від коефіцієнта гілкування. Якісний травостій повинен мати від 590 стебел на квадратному метрі. За густоти менше 430 стебел люцерну з даного поля варто вивести.

Якщо весняний агроскаутинг вашої люцерни виявив проблеми з перезимівлею, то можна провести низку операцій, щоб підтримати послаблений травостій та продовжити його продуктивне життя.

Дозвольте люцерні вегетувати довше

Ослаблені, зріджені посіви можна скошувати пізніше. Чим більш ослабленою вийшла люцерна з зими, тим пізніше її варто скошувати — аж до початку фази цвітіння. Коли на полі зацвіте 10−15% рослин, то це означатиме повне відновлення кореневих резервів, що дозволить люцерні активніше гілкуватися та дати кращий урожай другого укосу. Найсильніший травостій скошуйте першим.

Збільшіть висоту скошування

Висока стерня зберігає поживні речовини, необхідні для швидкого наступного відростання. Особливо важливо скошувати на більшій висоті, коли робите це у фазі цвітіння. В цей час знизу вже можуть відростати нові пагони і для посилення травостою важливо їх не пошкодити. Візьміть собі за правило: у фазі бутонізації скошувати люцерну на висоті 8−12 см (залежно від висоти кріплення найнижчого зеленого листочка), а в фазі цвітіння — на висоті 12−15 см, щоб один листочок лишався на стерні та продовжував фотосинтез після укосу.

Підживіть травостій

За браку елементів при аналізі ґрунту чи візуальних ознаках, калійне та фосфорне підживлення варто провести з осені. Підживлення азотом (за потреби) та сіркою можна провести навесні. Якщо калій та фосфор не було внесено з осені, то варто це зробити весною — до відновлення вегетації. Особливо це важливо на ослабленій із зими люцерні. Тут норму підживлення можна збільшити.

Внесіть гербіцид

Зріджені посіви люцерни мають вищі ризики розвитку бур’янів. Останні, у свою чергу, конкурують з люцерною за вологу, поживу та сонце — таким чином ще більше зріджуючи люцерну. Вчасне виявлення бур’янів та внесення відповідного гербіциду — значна допомога зрідженим посівам.

Осіннє скошування

Люцерна, що була зрідженою все літо, повинна отримати достатньо часу восени для накопичення резервів та входження в зиму. Сплануйте скошування так, щоб останній укіс відбувся достатньо завчасно до перших заморозків та проводився у фазі цвітіння.

Підсів тритикале

Якщо осінній агроскаутинг показав густоту рослин, за якої наступного року не реально отримати хороший урожай, то ви маєте два варіанти розвитку подій: вивести люцерну з цього поля та посіяти її на іншому, або підсіяти восени в цю люцерну тритикале. Наступної весни можна буде зібрати хороший укіс травосуміші.

Не рекомендується додатковий підсів люцерни. Старі рослини виділяють у ґрунт токсини, що пригнічують проростання нових. Критичний рівень люцернових токсинів зберігається щонайменше 12 місяців. Оптимально люцерна має повертатись на те саме поле через 2−4 роки. За невдалого посіву, що був виведений з поля через один рік використання, повертати сюди люцерну можна не раніше, ніж через 1−2 роки.

Фіксуйте збитки

Іноді весняний агроскаутинг показує настільки невтішні результати, що всі спроби утримати такий травостій будуть економічно не доцільними. У такому випадку варто вивести люцерну з поля та провести оцінку системи вирощування культури. Можливо слід звернути увагу на більш спокійні сорти або ж внести зміни в систему підживлення та заготівлі люцерни.

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).