Жанетта Чодоровська, фахівець із годівлі та утримання ВРХ (БІОМІН, Австрія)

Основна частина витрат молочного виробництва припадає на корми та вирощування ремонтного молодняка. У статті ми докладно розглянемо, чому годівля й вирощування телят мають першочергове значення для майбутньої молочної продуктивності стада.

Що стосується вирощування ремонтного молодняка, то сьогодні найзаповітніша мета виробників — отримати теля від первістки в 22–23 місяці. При цьому тварина має досягти певної ваги, росту і вгодованості. Проте на практиці перше отелення відбувається пізніше: у середньому в 27 місяців у США і в 25–29 місяців у Європі. Отримані останнім часом дані свідчать про те, що перше отелення в більш ранньому віці дає можливість домогтися кращої прибутковості впродовж усього періоду використання тварини.

З боку годівлі, ключовим є досягнення максимальної інтенсивності росту на ранніх етапах розвитку. У перші два місяці життя коефіцієнт конверсії корму становить 60%, а це означає, що на кожні 100 г спожитого корму отримуємо 60 г приросту ваги. До 16–20 місяців конверсія корму знижується до 7%. Дослідження показали, що фітогенні кормові добавки є ефективним засобом стимуляції росту на ранніх етапах розвитку.

Швидкий старт — більший прибуток

Ефективним інструментом для поліпшення загальної прибутковості молочного підприємства є максимізація прибутку протягом усього терміну використання корови. Це потребує постійної пильної уваги на всіх етапах виробництва, починаючи з народження теляти. Те, що відбувається з тваринами в перші 9 тижнів життя, зумовлює успішність господарського використання корови.

Оборотність тварин у стаді — важливий показник для кожного сучасного молочного господарства. Нові тварини, що вводяться в стадо, — це можливість поліпшити генетику й підвищити виробництво. Тому важливо виростити такий молодняк, який би став ефективною складовою стада, що здатна збільшити до максимуму загальну кількість продуктивних днів корови (лактацію) і скоротити період вирощування до першого отелення та сухостою.

Численні дослідження показали, що зменшення віку при першому отеленні з 24–25 місяців до 22,5–23,5 збільшує прибуток, одержуваний за період використання тварини. Максимального показника прибутковості можна досягти, якщо перше отелення відбувається у віці 23 місяці, див. графік 1 (Changhee Do et al., 2013). Далі, у міру збільшення віку при першому отеленні, чистий прибуток на голову знижується.

Графік 1.

Вплив тривалості періоду вирощування до першого отелення на прибутковість упродовж усього терміну використання корови

Джерело: Changhee Do et al., 2013.

Щоб підвищити прибутковість за рахунок більш раннього отелення, телиць на відповідний вік слід довести до необхідної кондиції, яка забезпечить гарну молочну продуктивність. При цьому важливо (так само, як і для дорослих дійних корів), щоб вага не була занадто велика або, навпаки, недостатня.

Вік при першому заплідненні має менше значення, ніж вага і висота. Для корів голштинської породи рекомендована вага становить 350 кг, а висота — близько 120 см. Важливо, щоб був розвинений кістяк і м’язова маса, а не жирові відкладення.

Для ВРХ молочного напряму характерна менша м’язова маса порівняно з м’ясним та молочно-м’ясним. Частково це пояснюється селекційною роботою, що спрямована на збільшення молочної продуктивності, а не нарощування м’язової тканини: підтримання зайвих м’язів потягло б за собою зниження ефективності.

І все ж дуже важливо виростити ремонтних молочних телиць з відповідною м’язовою масою. У корів молочного напряму система скелетних м’язів не тільки виконує рухову функцію, а й слугує сховищем поживних речовин. Зокрема, на початку лактації, коли споживання кормів не задовольняє потреби корови, м’язовий протеїн не лише забезпечує тварину амінокислотами для синтезу білка, він також є джерелом вуглецевих ланцюжків для вироблення глюкози в процесі глюконеогенезу.

Нині доступна ціла низка програм вирощування телят, спрямованих на стимуляцію їх раннього розвитку. Ці програми дають можливість досягти максимального росту і швидше перевести телят на дешевші сухі корми, а в довгостроковій перспективі забезпечують найкращі результати. Як видно з таблиці 1, збільшення середньодобових приростів до відлучення може сприяти підвищенню майбутньої молочної продуктивності тварини.

Таблиця 1.

Прогнозована різниця молочної продуктивності*

*Прогнозована різниця молочної продуктивностіза першу, другу і третю лактації, а також загальна різниця за першу—третю лактації залежно від середньодобових приростів до відлучення і споживання енергії, що перевищує необхідний для підтримки життєдіяльності рівень, яка була встановлена для експериментального поголів’я в Корнельському університеті (США).

Джерело: M. E. Van Amburghet al., Cornell University, New York, 2014.

Вирощування телят потребує підвищеної уваги до деталей для зниження захворюваності та смертності. Одним із ключів до успіху є стабільне споживання кормів телятами і перехід з молока на сухий стартерний корм. Існує прямий взаємозв’язок між споживанням корму і станом здоров’я. Телята, які їдять більше, як правило, здорові. Часто для пришвидшення росту в замінники молока вводили антибіотики. Однак через велику стурбованість споживачів щодо субтерапевтических концентрацій антибіотиків у продуктах молочного та м’ясного скотарства дедалі більше країн вводять заборону на використання антибіотичних стимуляторів росту. Частково це відбувається через збільшення ймовірності розвитку стійкості до антибіотиків у патогенних організмів.

Способи поліпшення росту

На щастя, сьогодні нам доступні інші варіанти для підтримки здоров’я, підвищення споживання корму та покращення продуктивності. Фітогенні кормові добавки, виготовлені з рослинних екстрактів, зарекомендували себе як ефективна складова програм вирощування ремонтного молодняка. Дослідження, проведене в університеті штату Міннесота, показало, що телята, які отримували замінник молока з продуктом Діджестаром^®П.Е.П., давали кращі результати або аналогічні тим, що мали телята, які одержували замінник з антибіотиками (графік 2). Крім більшої ваги, у телят, що споживали тільки Діджестаром^®П.Е.П., було помічено істотне (P<0,05) поліпшення конверсії корму порівняно з телятами, які отримували корм без будь-яких препаратів (контроль), а також деяке поліпшення порівняно з тими, котрі отримували корми з антибіотиками. До того ж, у телят, які пили замінник молока з Діджестаромом^®П.Е.П., спостерігалося зниження витрат на лікування порівняно з тваринами, які отримували замінник з антибіотиками або контрольний раціон.

Графік 2.

Порівняння інтенсивності росту телят*

*З використанням замінника молока з антибіотиками, з Діджестаромом^®П.E.П. і без будь-яких препаратів.

Джерело: Chester-Jones et al., 2010.

Висновки

Інтенсивність росту теличок у перші тижні життя має велике значення для прибутковості в довгостроковій перспективі, оскільки є запорукою поліпшення фізіологічного стану тварини, що допомагає згодом підтримувати високу продуктивність під час лактації і збільшити її загальну тривалість. Фітогенний продукт Діджестаром^®П.Е.П. пришвидшує ріст і розвиток телиць, тим самим підвищуючи їхній майбутній молочний потенціал.