Токсини — це органічна отрута, що виділяється бактеріями, рослинами чи тваринами або утворюється в процесі розпаду бактерій та суттєво впливає на здоров’я і виробничі показники худоби. Які токсини загрожують молочним коровам і вимагають ефективних контрстратегій?

Мікотоксини та недооцінена небезпека для молочних корів

У минулому, коли люди говорили про важливість контролю мікотоксинів у молочних корів, їх більше непокоїв ризик потрапляння в молоко метаболіту афлатоксину B1 (AFB1), відомого як AFM1. AFM1 чинить сильну токсичну і канцерогенну дію на печінку, тому особливо небезпечний для споживачів молока, тобто — людей. Шкідливому впливові мікотоксинів на самих тварин приділялося менше уваги, оскільки вважалося, що вони переважно розкладаються в рубці і таким чином детоксикуються. Так і є, до певної міри. В разі підвищення їх рівня та умов, що призводять до зниження інтенсивності ферментації в рубці, мікотоксини можуть мати такий само шкідливий вплив, як і на моногастричних тварин.

Високий ризик потрапляння через раціони

Майже всі рослинні компоненти раціону для молочної худоби мають високий ризик зараження мікотоксинами. Крім часто заражених концентрованих кормів, коровам згодовують різні силоси. Зокрема, високий ризик становить кукурудзяний силос (див. схему. 1). Кукурудза може бути заражена грибами Fusarium, які виробляють мікотоксини ще до збирання врожаю. Ці невидимі мікотоксини термо- та кислотостійкі, тому добре «переносять» подальший процес силосування. Існує також можливість зараження цвілевими грибами, наприклад Aspergillus або Penicillium після збирання врожаю, під час силосування і зберігання у силосній траншеї. Вони, своєю чергою, можуть виробляти інші мікотоксини: афлатоксини, охратоксин А, рокфорти.

Схема 1. Шляхи зараження кукурудзяного силосу

Трав’яний силос і зелений корм можуть бути забруднені деоксиніваленолом, алкалоїдами ріжків чи іншими мікотоксинами. Загалом існує ризик потрапляння в організм корови великої кількості різних мікотоксинів з різних джерел. Він посилюється високим споживанням сухої речовини, що, відповідно, призводить до збільшення загальної кількості спожитих мікотоксинів.

Знижена або недостатня детоксикація

Іншою можливою проблемою є зниження розщеплення мікотоксинів у рубці. Наукові дослідження показують, що існує чітка кореляція між мікотоксинами та якістю мікробіома рубця і його продуктивністю. Хоча розщеплення мікотоксинів у дійних корів відбувається інтенсивніше у зв’язку з підвищеною активністю мікроорганізмів рубця, нижчий рівень pH і скорочення часу проходження негативно впливають на їх ферментацію. Обидві обставини часто спостерігаються у високопродуктивних корів і значною мірою залежать від складу раціону.

Один з мікотоксинів, зеараленон (ZEA), частково розщеплюється до форми з інтенсивнішим ефектом, ніж у вихідної молекули. ZEA відомий своєю естрогеноподібною дією, а продукт його розпаду — α-зеаранелол — має ще більший зв’язок з естрогеновими рецепторами, ніж сам ZEA.

Вплив на здоров’я та продуктивність тварин

Існує великий ризик, що значна кількість мікотоксинів не розщепиться у рубці. Це призводить до неспецифічного зниження виробничих показників і погіршення здоров’я тварин.

Схема 2. Вплив мікотоксинів на здоров’я та продуктивність тварин

Клінічна картина розвивається внаслідок прямої цитотоксичної дії різних мікотоксинів, а також викликаного ними метаболічного стресу. Таким чином, мікотоксини можуть також сприяти розвитку складних метаболічних порушень та запальних захворювань. Ламініт є показовим прикладом.

Ламініт — це багатофакторне метаболічне захворювання, яке призводить до асептичного запалення копитного рогу і проявляється у болючій кульгавості. Він розвивається у результаті взаємодії багатьох факторів, що призводять до порушення мікроциркуляції крові коріуму ратиці і зміни підтримувального апарату копитцевої кістки.

У цьому контексті слід згадати фактори, що сприяють розвитку ламініту:

— годівля (особливо високоенергетичними кормами);

— отелення;

— системні захворювання, зокрема — ацидоз рубця, мастит, затримка плаценти, ендометрит, зміщення сичуга, синдром жирної печінки;

— проблеми зі здоров’ям ратиць та погані умови утримання.

Підвищене навантаження бактеріальними ендотоксинами часто відіграє важливу роль у цих чинниках. Ендотоксини є компонентами клітинних стінок грам-негативних бактерій. Коли вони потрапляють у кров, це може спричинити дозозалежну запальну реакцію. Оскільки мікотоксини навіть у невеликих кількостях порушують цілісність шлунково-кишкового бар'єру, вони сприяють поглинанню ендотоксинів з кишечника. Таким чином, стає зрозумілим, наскільки складний взаємозв'язок різних токсинів та метаболічних захворювань.

Схема 3. Взаємозв'язок між токсинами та метаболічними захворюваннями

Як ефективно контролювати токсини?

Складні явища, як правило, вимагають такого ж складного підходу. Якийсь один захід навряд чи забезпечить вирішення всіх проблем. Тому важливо уникати якомога більшої кількості негативних факторів у середовищі тварин. Одним із них є мікотоксини. На щастя, існують ефективні контрстратегії у вигляді препаратів, що їх зв’язують.

Одним з них, наприклад, є адсорбент токсинів B.I.O.Tox^® Activ8, він містить перевірені зв’язувальні компоненти, які надійно зв’язують декілька відповідних мікотоксинів. B.I.O.Tox^® Activ8 також містить фітогенний компонент на основі екстрактів розторопші та виноградних кісточок. У зв’язку з цитотоксичною дією мікотоксинів та метаболічним стресом, який вони викликають, поліфеноли допомагають захистити організм тварин. Крім того, вони забезпечують додаткову цінність, знімаючи метаболічний тиск, наприклад у разі окислювального (оксидативного) стресу.

Різні причини посилюють ендотоксиновий стрес, а тому ефективне рішення потребує більш концептуального підходу. Мікотоксини та ендотоксиновий стрес між собою тісно пов’язані, що робить адсорбенти важливою частиною ефективного управління ендотоксинами. Важливо також застосовувати заходи та кормові добавки, які позитивно впливають на середовище рубця, а також на весь мікробіом, як живі дріжджі. Різні добавки, що підтримують функцію печінки та метаболізм молочної корови, можуть бути цінним компонентом такого комплексного підходу.

Висновок

Сучасні молочні корови мають величезний генетичний потенціал, який є основною передумовою високих надоїв та ефективного відтворення. Однак тварини можуть реалізувати цей потенціал лише в сприятливому довкіллі. Поряд із правильним управлінням, годівлею та здоров’ям не менш важливе місце займають мікотоксини та інші негативні фактори. Високе забруднення раціону мікотоксинами може перевищити здатність мікрофлори рубця молочних корів до детоксикації їхніх молекул. Крім шкідливого впливу, мікотоксини тісно пов’язані з ендотоксиновим стресом і метаболічними захворюваннями.

Ефективне управління токсинами захищає молочних корів від цих негативних наслідків, відіграючи ключову роль у створенні ідеальних умов виробництва для стабільного здоров’я тварин та виробничих показників.

ТОВ «Біохем-Україна»

Тел./факс: +380 4420624 07

E-пошта: ukraine@biochem.net

www.biochem.net/ua