Фернандо Барго, регіональний менеджер з розвитку бізнесу та інновацій, Biozyme Inc. (США)

Вплив теплового стресу на молочних корів

Тепловий стрес — глобальна проблема, через яку світова молочна галузь щорічно втрачає понад 100 млрд. доларів. Якщо зміни клімату триватимуть, тепловий стрес стане ще більшим викликом для виробників молока.

Підвищення температури та вологості повітря негативно позначається на молочному поголів'ї. Температурно-вологісний індекс (ТВІ) використовують як індикатор виникнення теплового стресу в корів. Раніше вважалося, що корови зазнають теплового стресу при показнику 72 (схема 1). Однак цей поріг визначили на основі дослідів кількадесятирічної давності, коли корови мали значно меншу добову продуктивність — 10−15 кг молока. Сучасні високопродуктивні тварини починають відчувати тепловий стрес при ТВІ 65−68. Виробництво молока росте, і, ймовірно, в майбутньому індекс буде знижуватися.

Першим сигналом впливу спеки на дійних корів є зменшення споживання корму, що тягне за собою зменшення надою. Однак погіршення споживання лише на 50% пояснює падіння виробництва молока (див. графік 1). Решта пов’язана з метаболічними змінами та реакцією тканин і органів на виробництво гормонів. Це не означає, що практики годівлі, спрямовані на підтримання споживання сухої речовини, неважливі. Навпаки, вони допомагають оптимізувати надходження в організм поживних речовин у критичний період спеки.

Стратегія годівлі

Знаючи, що молочна продуктивність корів у спеку лише наполовину залежить від споживання корму, тим більше треба згодовувати якісний грубий корм і максимально ефективно управляти годівлею в цей період.

Серед негативних наслідків теплового стресу є ацидоз рубця, який виникає через сукупність факторів. Зокрема під впливом спеки у корів:

• зменшується споживання, а відтак румінація, в результаті чого слини виробляється менше і її стає недостатньо для нейтралізації рубцевої кислоти; при збільшенні вмісту концентратів у раціоні для компенсування зменшення споживання корови більше сортують корм, їдять більшими порціями і нерегулярно;
• підвищується частота дихання, виникає респіраторний алкалоз, що призводить до надлишкового ви-ділення СО2 з організму; в крові і в слині зменшується концентрація HCO3;
• з підвищенням частоти дихання зменшується слиновиділення — додаткова втрата буферної дії;
• змінюється харчова поведінка. У процесі ферментації корму в рубці виробляється тепло і, щоб підтримувати стабільну температуру тіла у спеку, корова менше їсть.

Однак інші механізми (збільшення частоти дихання), які діють для розсіювання тепла, насправді збільшують потреби в енергії на 7−25%, або 0,7−2,4 Мкал ЧЕЛ/день. Це зростання відповідає кількості енергії, необхідної для виробництва 1−3,4 кг молока жирністю 3,7%.

Енергетичну поживність раціону зазвичай збільшують за допомогою більшої кількості концентрованих кормів. Це дієвий підхід, але в раціоні має бути достатньо ефективної клітковини, щоб стимулювати жування жуйки і тим самим підтримувати належний рівень рН рубця. Саме тому частка НДК раціону має надходити з грубих кормів. Вона стимулює румінацію, що збільшує виділення слини, яка й нейтралізує кислотність рубця. Загальний уміст НДК у раціоні зазвичай асоціюється з виникненням ацидозу, хоча ця кореляція не сильно виражена. Значно більше ацидоз корелює з часткою НДК грубого корму в раціоні. При мета-аналізі 106 раціонів рівень рН рубця позитивно корелював із відсотком НДК грубого корму, а не загальною НДК (Allen, 1997).

Дослідження підтверджують важливу роль грубого корму в раціоні корів. Під час експерименту в Університеті штату Джорджія корів, які зазнали теплового стресу, годували чотирма раціонами зі співвідношенням грубих та концентрованих кормів 40:60 (West et al., 1999). Уміст НДК грубого корму становив 17%, 19,2%, 23,5% та 24,7%. Більшу концентрацію клітковини в раціоні забезпечили частковим заміщенням кукурудзяного силосу сіном трави цинодону пальчастого. НДК грубого корму поступово збільшували — із 17% (без сіна) до 24,7% (22,8% сіна) в раціоні. Надій був більший (26,4 і 25,8 кг/день) у корів, яким давали раціон із середньою концентрацією НДК грубого корму — 23,5 та 19,2%, відповідно. Вміст жиру збільшувався лінійно з НДК грубого корму, який додавали в раціон. Необхідно було включати щонайменше 23,5% НДК грубого корму, щоб утримувати жирність на рівні або понад 3,5%.

Влітку коровам слід згодовувати більше грубих кормів — факт беззаперечний. Однак і тут не все просто, бо якість грубих кормів змінюється у силососховищах протягом року. Різниця в перетравності НДК на 10−14% означає зменшення продуктивності на 2,3−3,2 кг молока на корову на день (стаття «Як управляти змінами поживності корму» — «Молоко і ферма» N^o 3, червень 2020).

Якщо корові давати однакову кількість грубого корму, але з нижчою перетравністю, то вона їстиме менше і, відповідно, матиме меншу продуктивність. А нам треба, щоб корова споживала якомога більше грубого корму, особливо під час теплового стресу. В даному разі їй слід допомогти пе-ретравити клітковину. З цією метою використовують біологічно активну кормову добавку на основі плісеневих грибів роду Aspergillus. Дія пребіотика проста: він сприяє росту рубцевих мікробів та сприяє дії їхніх ензимів (див. табл. 1). Незалежно від якості корму, він допомагає збільшити перетравність НДК на 4−11 одиниць. Мета-аналіз усіх досліджень пребіотика показав, що в середньому молочна продуктивність корів збільшується на 1,3 кг/доба, а споживання сухої речовини — на 0,39 кг/доба. При ціні на молоко 10 грн./кг коефіцієнт окупності інвестицій становитиме 3:1.

Літній раціон на українських молочних фермах

Цьогоріч уперше на українських молочних фермах спільно з консультантами Консультаційного центру АВМ ми розробляли раціони для корів під час теплового стресу з додаванням пребіотика на основі Aspergillus oryzae. Завдяки пребіотику нам вдалося збільшити швидкість розщеплення кукуру-дзяного силосу на 10%, а сіна чи сінажу — на 20%.

Раціон балансували за допомогою автоматизованої програми CNCPS. Експеримент проводився на коровах голштинської породи — 150 днів лактації, маса 700 кг, бал вгодованості 3. Ми поставили за мету виробляти 40 кг молока з умістом жиром 3,7% та білка 3,12%. Щоб корови досягли такої продуктивності, вони мають споживати щонайменше 24−25 кг сухої речовини. Ми модифікували раціон: збільшили кількість клітковини на 0,4% і ввели близько кілограма вівсяної соломи.

Порівняння контрольного раціону з поліпшеним показало, що завдяки добавці на основі Aspergillus oryzae вміст метаболічної енергії та перетравного протеїну зріс більш як на 1 кг, а коефіцієнт окупності інвестицій — на 4,84 грн./корова/доба (див. таб. 2−3 і табл. 4).

Також ми спробували до раціону додати суміш пребіотика на основі Aspergillus oryzae з кальцієм карбонату. У травні 2020 року фермер виробляв 36,2 кг молока на корову, що було менше, ніж попереднього року. Після оптимізації раціону в червні вдалося мінімізувати спад виробництва молока — порівняно з червнем 2019-го воно поліпшилось на 0,6 кг (графік 2).

Для ферми важлива стабільність надоїв молока, якої господарство досягло завдяки оптимізації управління раціону — на 38% (див. графік 3). В 2019 році виробництво молока падало з травня по червень на 9,7%, а в 2020-му — лише на 6,1%.

Все це свідчить про те, що є дієві інструменти, що дозволяють згодовувати раціон з більшим умістом грубих кормів і меншим умістом крохмалю — і це хороше рішення в умовах теплового стресу для зменшення ризиків появи ацидозу рубця.

Висновки:

1. Ацидоз рубця, спричинений тепловим стресом, є однією з поширених проблем годівлі влітку.
2. Раціон з високим умістом грубих кормів — ключова стратегія для зменшення ризику виникнення ацидозу рубця.
3. Грубі корми в поєднанні з пребіотиком на основі Aspergillus oryzae зменшують ризик ацидозу рубця й підвищують економічну ефективність молочної ферми.

Зміни в раціоні пом’якшують наслідки теплового стресу для молочних корів. Однак пам’ятайте, що слід діяти на випередження. Насамперед необхідно заготовляти і зберігати грубий корм максимально якісним із мінімальним умістом клітковини та високою перетравністю. І хоч би який корм вам удалося закласти, влітку згодовуйте коровам лише найкращий.

Журнал «Молоко і ферма», № 5 (60), жовтень 2020

Про пребіотик Amaferm читайте також у статтях:

«Коли годівля як вищий пілотаж»

«Aspergillus oryzae і продуктивність корів»

«Грубий корм: як управляти змінами поживності»

За більш детальною інформацією щодо пребіотика Amaferm звертайтесь:

ТОВ «ДК ФІД»

тел.: +38 (067) 508 68 71, ел. пошта: dkfeed. ltd@gmail.com