П’ять міфів про класичний сінаж

 

Сучасна високотехнологічна техніка руйнує бар'єри, які гальмували виробничі процеси та продуктивність, і стереотипи, що панували в кормозаготівлі. За розвінчування міфів узявся бренд-менеджер ТОВ «Пьотінгер Україна» Володимир Мірненко.

Від вологості корму залежить те, які біологічні процеси будуть проходити в ньому після заготівлі. Пліснява може жити при доступі кисню та вологості вище 15%. Тому сіно варто досушувати до вологості нижче 15%, інші види корму з більшим умістом вологості потрібно якісно ущільнити й загерметизувати. Зокрема це стосується сіно-сінажу та класичного сінажу, які містять від 15% до 57% вологи. У такому кормі не утворюються кислоти, тому він краще поїдається коровами, але більш схильний до вторинного зігрівання.

У межах 57−65% вологості комфортно почуваються кисломолочні бактерії, а для розвитку ентеробактерій та клостридій вологи бракує. Корм, що консервується кисломолочними бактеріями, називають силосом незалежно від того, з якої культури його заготовляють (кукурудза, тритикале чи люцерна), і прив’ялювання (підбирають напряму, як кукурудзу чи злаки в молочно-восковій стиглості, чи попередньо прив’яливши на полі, як бобові та злакові трави у фазі прапорцевого листка).

Корм вологістю 65−70% можна заготовляти лише з легкосилосованих кормових культур — кукурудза та інші високоенергетичні злаки. Вміст вологи від 65% у важкосилосованих (високопротеїнових) культурах і 70−75% у легкосилосованих — це межі застосування хімічного консерванта.

Які діапазони з цього широкого спектру вологості ми використовуємо для заготівлі кормів? Насправді дуже мало: до 15% вологості — сіно та 57−65% вологості — трав’яний силос. Широкий діапазон вологості — від 15 до 57% — лишається поза нашою увагою. На те існувала реальна причина, але вона застаріла. Колись ми заготовляли класичні сінажі вологістю 45−55%. Проте таку масу було неможливо утрамбувати, унаслідок чого багато повітря залишалось у кормі, й енергія в ньому «згорала». Така маса не мала достатнього рівня кислот і при відкритому зрізі у траншеї постійно потерпала від вторинного зігрівання. За останні кілька десятків років кормозаготівельна техніка еволюціонувала й сучасні рулонні преси можуть утрамбувати корм із широким діапазоном вологості — не лише кластичний сінаж (45−57%), а й сіно-сінаж (15−45%). Рулон з'їдається за одну роздачу — отже, жодного відкритого зрізу і ніякого вторинного зігрівання.

Щодо класичного сінажу існує кілька пересторог, але з розвитком техніки вони стали міфами. Найчастіше кажуть:

— Сінаж занадто сухий і його неможливо утрамбувати. Через низьку щільність у кормі лишається багато повітря. Аеробна мікрофлора поїдає поживні речовини доти, доки не закінчиться кисень. Звідси високий рівень втрат у процесі стабілізації сінажу.

— Сінаж у рулонах — це дорого. Кожен рулон потрібно обмотати сіткою, а потім 6−8 шарами стрейч-плівки. Це на порядок дорожче порівняно з витратами плівки на траншеї.

— Сінаж у рулонах проблемний у згодовуванні. Він не подрібнюється соломорізками. Погано і з великими затратами подрібнюється в кормозмішувачі. Сінаж, заготовлений без належного подрібнення, важко згодувати без відсортування.

— Сінаж у рулонах — це для маленьких ферм. Якщо використовувати рулонні преси фермерського класу (на українському ринку таких більшість), то денна продуктивність не перевищуватиме 100−120 тонн. Тобто машина підходить для заготівлі 50−70 га люцерни.

— Сінаж у рулонах проблемний в логістиці. Аеробна мікрофлора починає їсти наш корм з моменту скошування. Найбільш активною вона стає після подрібнення та утрамбування трави в рулон. Щоб мінімізувати ці втрати, всі етапи заготівлі — від формування рулонів, завантаження, перевезення, розвантаження і до обмотування — мають бути налагоджені так, щоб до повної герметизації минуло не більше години. Тому вам потрібно мати на полі навантажувач, платформи, ще один навантажувач на бригаді та обмотувальну машину.

У цій статті ми приміряємо на себе роль руйнівників міфів та розберемося, яка в них доля правди.

Міф 1. Сінаж не можливо ущільнити

Високою якістю трамбування вважається щільність, коли в одному кубічному метрі маси міститься 200−250 кг сухої речовини. З практики можемо зробити висновок: у траншеї чи кургані така щільність зустрічається нечасто. Утім, вона має дві мети:

  1. мінімум доступного кисню скорочує час активної діяльності аеробної мікрофлори після закладання корму;
  2. зменшується глибина проникнення повітря через зріз після відкриття траншеї.

Для рулонних пресів актуальною буде лише перша мета, тобто вимоги можуть бути дещо нижчими.

У 2020/2021 роках ми провели серію демопоказів рулонного преса (IMPRESS) на заготівлі трав’яного силосу, сінажу, сіна та соломи з різних трав. За широких меж вологості заготовлюваної маси ми отримували щільність у межах 200−250 кг СР/м3 (фото 1 і 2). Результати деяких випробувань наведено в таблиці 1.

Фото 1 і 2. Люцерновий силос вологістю 64% в рулоні масою 1566 кг, діаметром 1,55 м і щільністю 232 кг СР/м3.

З осені 2021 року рулонні преси IMPRESS отримали оновлення, що дозволяє збільшувати щільність та масу рулонів на 10−12%. Тобто, якщо сінаж неможливо утрамбувати в траншеї, кургані чи пресом фермерського класу, то сучасні професіональні преси здатні досягти оптимальної щільності в широкому спектрі вологості корму.

Таблиця 1. Щільність маси в рулоні

Міф 2. Сінаж у рулонах — це дорого

За діаметра рулону 1,55 м на 2,5 шару обмотки знадобиться сітки на 0,48 євро, для герметизації — 8 шарів стрейч-плівки вартістю 4,69 євро. Витратні матеріали на рулон становитимуть 5,17 євро. Якщо маса рулону буде 1,2 тонни, то отримуємо 4,31 євро/т корму.

При заготівлі трав’яного силосу в траншеї нам знадобиться бокова, ультратонка та силосна плівки, а ще мінімальний комплект спеціалізованих мішків для покриття по периметру. Залежно від розмірів та форми траншеї ці витрати сягатимуть від 0,3 до 0,4 євро/т корму (в середньому 0,34 євро/т). До цієї суми треба додати вартість розгортання та трамбування, що становить 0,77 євро/т, та вартість амортизації самої траншеї. Будівництво сучасної траншеї коштує близько 35 євро за тонну корму у сховищі. До капітального ремонту траншея прослужить років десять, тобто в амортизацію маємо поставити 3,5 євро/т корму. В сумі отримаємо: 0,34 + 0,77 + 3,5 = 4,61 євро/т.

Залежно від обсягу зберігання та форми траншеї на кожному окремому підприємстві цифри дещо відрізнятимуться, проте вже зараз зрозуміло, що собівартість заготовленого в рулони та траншею корму буде приблизно однаковою. При цьому заготівля в рулони — найпростіший спосіб отримати корм найвищої якості.

Тобто, сінаж у рулонах — це дорого, якщо ви порівнюєте виключно витратні матеріали, не беручи до уваги вартість траншеї, витрати на розгортання та трамбування. При врахуванні всіх витрат собівартість заготівлі буде співрозмірна. Якщо ваші траншеї у відмінному стані, то цілком раціонально закладати в рулони надлишок урожаю — все, що виходить за краї траншеї чи вище метра від бокових стінок і не трамбується. В рулони можна закладати корм останнього укосу, де врожайність недостатня для траншеї чи «курганчика». В рулони можна закласти новий вид трави, яку посіяли на невеликій площі для експерименту.

Міф 3. Сінаж у рулонах проблемний у згодовуванні

Зазвичай використовуються преси без нарізки рослинного матеріалу чи з невеликою кількістю ножів. Довгу нарізку корова може відсортовувати. Сінаж неможливо доподрібнити соломорізкою (забиває ножі), фрези самозавантажувальних кормозмішувачів майже не доподрібнюють масу. Подрібнення сінажу в кормозмішувачі вертикального типу — довго, дорого, потребує частої заміни ножів, видає пожований, а не подрібнений корм. Єдиний варіант подрібнення сінажу — подрібнення під час заготівлі.

IMPRESS має найбільшу кількість ножів для рулонного преса (32 шт.) та найкоротшу теоретичну нарізку (36 мм) — корм готовий до згодовування.

Таблиця 2. Продуктивність преса IMPRESS

2020 року два науково-дослідні інститути Австрії спільно з незалежним об'єднанням німецьких фермерів DLG провели широкомасштабне дослідження рулонних пресів преміум-класу. Серед іншого досліджували і якість нарізки. Найдрібнішу забезпечив IMPRESS — 73% маси з довжиною до 8 см (схема 1).

Схема 1. Розподіл нарізки пресами різних торгових марок

Тобто, сучасними пресами можна якісно нарізати сінаж під час підбирання (фото 3), отримати гомогенний повнозмішаний раціон та згодовувати його без відсортування.

Фото 3. Якість нарізки житнього силосу рулонним пресом IMPRESS.

Міф 4. Сінаж у рулонах — це для не великих ферм

Справді, більшість пресів, представлених на українському ринку, має невелику продуктивність. Проте є й сучасні професіональні преси з високою пропускною спроможністю та продуктивністю.

Наші власні дослідження показали, що на українських підприємствах цілком реально заготовити 60 тонн трав’яного силосу за годину чи 38 тонн сіносінажу. При комбінації преса з обмотувальною машиною таку кількість можна заготовити силами одного трактора та одного тракториста. Звичайно, годинну продуктивність не варто множити на години зміни. На тих підприємствах, де ми працювали 10-годинну зміну, продуктивність заготівлі сягала 400−450 тонн, а не 600: через зупинки, перерви, обід, заправку сітки та плівки, інші простої. З такою продуктивністю в оптимальні терміни можна заготовити 200−280 га люцерни. Погодьтесь, це немаленька ферма.

Міф 5. Сінаж у рулонах проблемний у логістиці

Справді, організувати весь процес так, щоб від формування рулону до повної герметизації минуло не більше години, складно, проте цілком реально. І це питання також вирішує сучасна техніка. При застосуванні комбінації преса з обмотувальною машиною між формуванням рулону і його повною герметизацією минають лічені секунди. Мінімальний контакт нарізаного корму з повітрям підвищує збереженість цукрів та крохмалю в траві, збільшує енергетичну цінність корму та якість консервування (вища концентрація цукрів полегшує роботу кисломолочних бактерій).

Під час вивантаження обмотаного рулону на колючу стерню існує високий ризик проколів, тому комбінацію слід оснастити спеціальною системою, що ставить рулон вертикально. На торцях рулону набагато більше шарів стрейч-плівки і йому стерня ні люцерни, ні озимих злаків не страшна (фото 4).

Фото 4. Система вивантаження рулонів на стерню.

Перевезення рулонів з такою системою може бути менш інтенсивним. З поля готові рулони варто забрати за 3−4 дні, щоб стерня під ними не випріла.

Отже, з розвитком техніки більшість пересторог щодо класичного сінажу стала міфами. Високоякісний сінаж цілком реально заготовити з високою щільністю та мінімальними втратами при консервуванні, з адекватною собівартістю та нарізкою, готовою до приготування в кормозмішувачі, з високою продуктивністю та зручною логістикою. Окрім того, заготівля корму в рулони — це найпростіший спосіб отримати найвищу якість корму.

comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути