Режим годівлі: точно і безперебійно

Загальне поголів'я ВРХ у «Долинському» налічує 3 200 голів, з них 1 250 дійних корів. Стратегія годівлі худоби відповідає погодним умовам півдня країни. Особливо це стосується спекотного періоду, коли зростає ризик зменшення споживання корму та падіння виробництва молока.

Загальнозмішаний раціон роздають у прохолодніші періоди дня, починаючи о пів на п’яту: спочатку новотільним та високопродуктивним коровам, щоб одразу після доїння вони споживали свіжий корм. Потому переходять до сухостійних і низькопродуктивних корів, останній в черзі—молодняк. Високопродуктивні корови вранці отримують 70% від загального добового споживання сухої речовини, решту—ввечері, коли спадає спека. Інші тварини добову норму отримують вранці.

Особливу увагу на фермі приділяють підгортанню корму. Протягом дня дійному стаду його підгортають 8 разів, уночі — чотири, а сухостійним коровам і молодняку — 10 разів на добу.

«Раніше корм підгортали рідше—8 разів на добу. Згодом переконалися, що варто це робити частіше, і не помилилися, корови практично не сепарують корм. Збільшення кількості підгортань поліпшило якісні показники молока, причому без зміни раціону: вміст жиру зріс із 3,8 до 4%, а білка—на 0,04%. Звісно, ці показники у спеку трохи просідають, тому зараз середній уміст білка 3,38−3,4%, жиру—3,65−3,7%»,—розповідає Василь Яременко.

Він щодня контролює, чи не сталося збою в режимі годівлі. Робочий день Василя Васильовича починається о шостій ранку з перевірки за допомогою програми Dairy Plan руху поголів'я: «Дивлюся, чи вночі не сталося ніяких казусів, як, приміром, плутанина корів по групах. Потрібно швидко виправити помилку й нагодувати корів. Далі роблю обхід корівників, візуально оцінюю залишки кормів у всіх груп у такому порядку: молодняк, дійні, сухостійні корови. На кормовому столі має залишатись не більше 5−7% корму.

Наступні в списку силосні траншеї, де перевіряю якість відбору корму, та комбікормові склади. Комбікормовий завод розташований біля ферми, а склади на фермі, щоб швидко завантажувати корми. Тут перевіряю залишки комбікормів і роблю замовлення. Для дійних корів комбікорм готуємо щодня, а для молодняка—раз на чотири дні. Наостанок контролюю графік роздачі та вигортання корму перед наступною годівлею. Раз на тиждень проводимо генеральне прибирання кормових столів — як то кажуть, усе під мітлу".

В годівлі всього поголів'я ВРХ задіяно п’ять працівників: один завантажує, двоє на міксерах роздають корм та двоє підгортають. Вони також допомагають тюкувати сіно й солому, подрібнювати солому на підстилку. Годівля тісно пов’язана з доїнням і видаленням гною, затримок бути не може. Тому одна з вимог до годівельників—відповідальність. Відзначимо, що точність завантаження і роздачі кормів 98−99%.

Здорове харчування

З початку 2018 року господарство знаходиться на повному управлінському супроводі КЦ АВМ, і раціони для тварин розробляє консультант із годівлі Артем Арутюнов. Василь
Яременко контролює приготування, роздачу і споживання.

Переважна більшість дійного стада споживає один раціон. Низькопродуктивним коровам дають окремий, таких тварин небагато — близько 8%. Це корови, які під час лактації з якихось причин втрачають вгодованість або продуктивність, віддоїлись раніше від запланованого терміну запуску або які йтимуть на вибракування. Згодом планують повністю перейти на один раціон для дійних та один для сухостійних корів.

До раціону дійних корів входить силос кукурудзяний, сінаж люцерновий і злаковий, сіно люцернове, солома пшенична, комбікорм, меляса і вода (див. таблицю 1 і 2).

«Під час балансування раціонів першочергова мета—здоров'я тварин, тому не використовуємо концентратний тип годівлі. Частка грубих кормів у раціоні дійних корів має бути щонайменше 50%, на сьогодні вона становить 53−55%. Максимальний уміст основних кормів у раціоні сягав 57%,—пояснює Артем Арутюнов.—Обов'язково враховую вміст метаболічного протеїну, метаболічної енергії, фізично ефективної клітковини, крохмалю, розщеплюваного крохмалю, сирого протеїну і його якість у кормах.

Також балансую раціон за амінокислотами. Завжди до складу раціону дійних корів уводжу кілька видів білкових кормів: соняшниковий, соєвий і рапсовий шріт, спиртову барду. Якщо треба, додаємо пивну дробину. А загалом підлаштовуємось під пропозиції ринку кормів". Цьогоріч у раціоні дійних корів зменшили частку кукурудзяного силосу, збільшивши вміст злакового сінажу. Це один із заходів, який допомагає мінімізувати спад у споживанні сухої речовини і виробництві молока у спекотний період року. Такий раціон швидше перетравлюється і краще засвоюється коровами. В «Долинському» дотримуватимуться нової стратегії годівлі й надалі, розповідає Артем Арутюнов: «Ми вже визначили потреби в кормах на наступний рік з урахуванням того, що 50% становитимуть злакові — пшениця, тритикале, жито. Плануємо максимально перейти на цей вид корму. Незважаючи на те, що він містить велику кількість клітковини, злаковий корм високоперетравний і багатий на цукор. Його дуже добре згодовувати коровам у спеку. До того ж злакові культури легше вирощувати».

Вважається, що влітку варто зменшувати вміст клітковини в раціоні, тому що вона сприяє більшому тепловиділенню коровами, ніж концентрати. Зазвичай у цей період додають більше концкормів, щоб підтримати бажаний рівень споживання сухої речовини і не втрачати надої. Однак для нормальної роботи рубця в умовах теплового стресу необхідна клітковина. В «Долинському» знайшли спосіб, як збільшити частку грубих кормів у раціоні та поліпшити його перетравність.

«Організм корови виробляє менше тепла при ферментації високоякісних кормів порівняно з кормами низької якості. З цим у господарства проблем немає, адже якість грубих кормів тут справді висока. Це була одна з передумов збільшення частки злакового сінажу в раціоні дійних корів. Ми ставили за мету поліпшити або принаймні не зменшити продуктивність тварин у спеку і водночас зробити здоровий раціон. Щоб підвищити перетравність корму, ввели в раціон дійних корів нову кормову добавку з пребіотичною дією на основі гриба Aspergillus oryzae Amaferm. Американські досліди свідчать, що вона збільшує розщеплювання клітковини завдяки росту мікрофлори рубця, для якої ця кормова добавка є поживним середовищем. Відповідно раціон краще перетравлюється, виробляється більше мікробного білка та енергії.

До певної міри це був ризикований крок, бо в літній період взагалі не варто будь-як експериментувати з коровами. Однак результат виправдав наші сподівання: корови легше переносять тепловий стрес, споживання сухої речовини не зменшилось. Споживання залишилось на рівні зимового показника — понад 25 кг сухої речовини, молочну продуктивність також удалося втримати (графік 1). Вважаю, що ми добре спрацювали ще й з економічної точки зору — внаслідок скорочення частки концентратів здешевили раціон", — ділиться досвідом Артем Арутюнов.

«Завдяки добавці ми, напевно, є першим господарством в Україні, яке літом зменшило кількість концентрованих кормів у раціоні. На фоні підвищення цін на білкові корми нам удалось істотно скоротити собівартість раціону. На сьогодні собівартість раціону високопродуктивної групи 160 грн. на дійну корову. Після введення добавки вміст концкормів скоротили із 49,5 до 45%. Продовжуємо коригувати раціони, щоб дійти до 41%. Добавку Amaferm застосовуємо два місяці, вже через два тижні помітили покращення перетравності корму. Раніше після промивання гною на ситі спостерігали залишки зерна кукурудзи з силосу, а після введення добавки їх узагалі не залишалось», — зазначає Василь Яременко.

Не меншу увагу в «Долинському» приділяють раціону сухостійних корів, який ділять на ранній і пізній. Раціон раннього сухостою складається з соломи, кукурудзяного силосу, комбікорму й вітамінно-мінеральних добавок; пізнього—містить аналогічні компоненти. В раціоні корів пізнього сухостою має бути щонайменше 1% кальцію при умові використання аніонних солей. Аніонні солі згодовують коровам транзитного періоду, щоб уникнути проблем після отелення: дефіцит кальцію, післяродовий парез, затримка посліду. Раціон цих тварин має бути збалансований так, щоб на 12−14-й день після отелення корова без патологій переходила в дійну групу.

«Також ставимо мету, щоб на момент запуску корова мала вгодованість 3,25−3,5 балу. Відповідно в неї буде менше проблем після отелення, і вона краще споживатиме корм. Угодованість оцінюємо на 10−14-й день після отелення, в пік лактації, на 150−180-й день і перед запуском. Тісно співпрацюємо з ветеринарами, особливо з тими, що в родильному відділенні. Коли з’являються проблеми з коровами, якомога швидше усуваємо пов’язані з годівлею причини. Інколи вони очевидні й банальні, головне вчасно виявити їх. Якось у стаді збільшилась кількість випадків захворювання на кетоз. Причину знайшли в довжині нарізки соломи—була задовга. Дрібніше нарізали—і проблема зникла»,—каже консультант.

Раціон молодняка від 4 до 10 місяців містить люцернове сіно, солому, кукурудзяний силос і комбікорм, а старших телиць (більше 10 місяців)—лише грубі та соковиті корми без концентратів. Основна мета годівлі—досягти маси телиць у 12 місяців 360−380 кг без надмірної вгодованості.

Раціони повністю відповідають нормам годівлі тварин з високою продуктивністю, за що корови, зокрема високопродуктивні дійні, щедро віддячують молоком—понад 36 кг на добу. Однак зробити повноцінний і поживний раціон неможливо, коли не знаєш якісних показників грубих кормів. Але це не про «Долинське». Через певний період (залежно від тривалості ферментації) після заготівлі основних кормів у господарстві відбирають зразки з усіх силососховищ для аналізу поживності в американській кормовій лабораторії. Оскільки обсяги заготівлі об'ємистих кормів великі, в одній силосній ямі на 8 тис. тонн може міститись кілька гібридів однієї культури з різних полів. Утім, це не заважає відбирати з кожної ями стільки зразків, скільки потрібно (див. фото 1 і 2).

«Якщо в яму заклали два види корму чи гібриди, то відбираємо два зразки, якщо три, то три. Це щоб зрозуміти і спланувати, з якої почнемо годувати тварин. Маємо знати, що корови їстимуть сьогодні, завтра і післязавтра. І якщо треба відкривати дві силосні траншеї, так і робимо. Ніколи не переходимо різко на новий корм, перші 2−3 м відкритої ями згодовуємо молодняку. Коли зріз стає рівномірним, поступово протягом кількох днів вводимо в раціон дійних корів новий корм»,—додає консультант.

Однорідна суміш

Варто окремо зупинитись на якості змішування раціону (див. графік 2). Завдяки перемішуванню його складових до гомогенної маси проблем із сортуванням немає. Коли в десяти різних місцях кормового столу (а його довжина 240 м!) відібрали зразки корму й проаналізували на ситах, то різниця у процентному співвідношенні часток не перевищувала 1−1,5%. Але й до цього прийшли не відразу (для порівняння фото 3 і 4).

«Однією з проблем, з якою зіткнулись, було погане змішування інгредієнтів корму. На фермі використовують 28- і 24-кубовий міксери. Ми помітили, що при завантаженні 28-кубового агрегату на 80−100% були мертві зони і інгредієнти суміші на кормовий стіл потрапляли розділеними. Лише після випорожнювання наполовину міксер роздавав більш-менш однорідний корм. Спочатку намагалися збільшити час змішування, а кількість корму в міксері зменшити. Однак все це в результаті призвело тільки до зайвого навантаження на міксер, затрат на паливо, а тривале змішування — до надмірного подрібнення і порушення структури раціону. На більшому міксері, де були проблеми, поміняли шнеки (інша конструкція). Ситуація докорінно змінилась: навіть при стовідсотковому завантаженні корм добре перемішувався», — ділиться Артем Арутюнов.

Для повного успіху скоротили час вимішування після додавання останнього компоненту — води. Якщо до зміни шнеків домішування тривало 15−20 хв., то після того — максимум до 3−5 хв. від додавання останнього інгредієнта до роздачі.

«Зазвичай додаємо води з розрахунку 9 л на корову. Однак влітку, щоб уникнути перегрівання корму на кормовому столі вологість раціону зменшили. Наразі він містить 45% сухої речовини», — додає Василь Васильович.

Для контролю змішування раціон на фермі просівають через пенсильванські сита раз на тиждень, гній промивають раз на місяць.

Заготівля грубих кормів: якість понад усе

Під кормові культури в «Долинському» відводять 1500 га, усі вирощують на зрошенні. Заготовляють кукурудзяний силос, люцерновий і злаковий сінаж, сіно та солому.

«В наших кліматичних умовах грубі корми без зрошення виростити можливо, але затрати будуть колосальні. Собівартість кормів тут і так вища, ніж в інших регіонах. Торік кілограм кукурудзяного силосу коштував нам 80 коп., злакового сінажу — 1,58 грн., люцернового сіна — 2,10 грн.»,—розповідає Василь Яременко.

Грубі корми зберігають у силосних траншеях. Раніше кукурудзяний силос закладали в кургани, проте втрати від «угару» сягали 18% від закладеної маси. А це майже 4 тис. тонн силосу. Спільно вирішили побудувати ще дві ями для силосу кукурудзи. За рік проект завершили, і силос 2019 року відмінно зберігся—втрати не перевищували 2−3%, вміст крохмалю становив 35−43%.

Якість люцернового сінажу не відстає від кукурудзяного силосу. Підтвердженням цього є друге місце в конкурсі на кращий люцерновий силос 2019 року, який щорічно проводиться АВМ з компанією «Пьотінгер Україна» в рамках міжнародного молочного конгресу. В «Долинському» планують вибороти перше місце з новим урожаєм.

«Посіяли новий сорт люцерни і, незважаючи на два приморозки, отримали дуже добрий результат першого укосу—13,2 т готового корму з гектара. В середньому з тих само полів торік заготовили 6−7 т/га. Вважаю, що це хороший показник. Мені подобається підхід господарства до вирощування кормових культур, бо забезпечені всім необхідним для того, щоб отримувати високий урожай і якісний корм», — додає консультант-нутриціоніст.

Василь Васильович, як відповідальний за якість кормів у господарстві, дотримується одного правила під час заготівлі сінажу люцерни: зелена маса на момент закладання має містити 35−45% сухої речовини.

«Із того, що заготовили, в середньому вийшло 38% сухої речовини по траншеї. Для збереження якості корму застосовуємо консервант. Норму внесення, яку рекомендує виробник, збільшуємо або зменшуємо залежно від кількості сухої речовини в зеленій масі. Вперше вдалися до такого експерименту. Наприклад, норма 5 г на тонну, а вміст сухої речовини 35%, то вносимо більшу кількість консерванту. У сухішу зелену масу додаємо менше норми. Це пов’язано з тим, що в одній ямі два укоси — 4 тис. тонни люцерни»,—розповідає він.

З купованих кормів у «Долинському» шріт соєвий, соняшниковий і ріпаковий, спиртова барда, добавки та премікси. Пшениця, кукурудза, ячмінь — власного виробництва.

Примітка: поживність кормів досліджувалась у лабораторії Cumberland Valley Analytical Services (США).

журнал «Молоко і ферма» № 4 (59), серпень 2020.

За більш детальною інформацією щодо пребіотика Amaferm звертайтесь:

ТОВ «ДК ФІД»

тел.: +38 (067) 508 68 71,

ел. пошта: dkfeed. ltd@gmail.com