Клаус та Хайнц Пьотінгер

Керівництво компанії PÖTTINGER

Як все починалося

1871−1959

Ого, але маленький: коли компанія Пьотінгер була заснована, Гріскірхен (Австрія) було невеликим містечком з трохи більше 2300 населенням. 150-річна історія сільськогосподарського машинобудування розпочалася з Франца Пьотінгера в 1871 році з виготовлення січкарні. Цікаво, однак, що компанія розпочала свою діяльність у слюсарному цеху, яким керував багатогранний обдарований засновник. Франц Пьотінгер також зарекомендував себе як майстер-годинникар: крім усього іншого, він виготовив годинник церковної вежі в м. Гріскірхен, який добре служив понад 100 років. Цей годинник на вежі церкви з механізмом намотування був відреставрований учнями в 2015 році з тисячами годин роботи, він і зараз прикрашає їдальню на головному заводі в м. Гріскірхен.

Засновник жвавої компанії отримав свій перший патент ще в 1875 році за січкарню, що врятувало селянина від нудної ручної роботи. Але Франц Пьотінгер також вклав час і сили в альтернативні розробки: він побудував гідроспоруди та газові вуличні ліхтарі. Таким чином, у м. Гріскірхен можна було перейти від керосинових до газових ламп.

Компанія PÖTTINGER набирала швидкість, передавши сину Алоісу Пьотінгеру управління в 1909 році. У компанії вже працювали вісім-десять працівників. Перший логотип компанії був випущений з 1909 року: із зерновим колосом та ініціалами A та P як ініціали до Alois Pöttinger. Ремісничне господарство дедалі більше перетворювалося на промислове підприємство і випускали фруктові млини, фруктові преси, млини для шроту та борошняні млини, циркулярні пилки, шліфувальні машини, а також силосні комбайни та січкарні в серійному виробництві.

Креслення січкарні

Алоіс Пьотінгер одружується в 1920 році, і незабаром у ній з´явилися сини Алоіс, Фрідріх (який помер у віці двох місяців), Ханс і Хайнц. За цей час була побудована власна гідроелектростанція, що зробило слюсарний цех енергозабезпеченим.

Як новатор, Алоіс Pöttinger також і у приватному домогосподарстві покладався на моторизацію і був гордим власником третього автомобіля, який був допущений на дороги у Верхній Австрії. Поряд із власними виробами PÖTTINGER, таких як «електричні автомобілі для обмолоту від 6 до 15 к.с. з або без двигуна» та фруктовий млин PÖTTINGER, він також здійснив важливу розробку для регіону: він побудував місцеву водопровідну систему у Гріскірхені як монтажне підприємство. Це монтажне підприємство досі є однією з компаній групи PÖTTINGER в самому центрі Гріскірхена.

Вітрина компанії Alois Pöttinger

У 1938 році син Алоіса — Хайнц Пьотінгер долучився до батьківської компанії «Перший машинобудівний заклад у м. Гріскірхен» як учень виробничного навчання у сфері машинобудування. Його брати Алоіс і Ханс вже були там співробітниками і працювали слюсарями машин та торговцями електротехнікою. У 1939 році батько Алоіс Пьотінгер купив ливарний завод через банкрутство сусіднього машинобудівного заводу і вперше вніс до комерційного реєстру «машинобудівний та ливаний завод Алоіс Пьотінгер Гріскірхен». У повоєнні роки виробництво невпинно продовжувалось, зі скороченою робочою силою та приміщення, які в деяких випадках були непридатними для використання. Повільно співробітники поповнювалися знову, частково з біженцями та інвалідами. Багато співробітників також були за сумісництвом фермерами. У 1946 р. керівник підприємства модернізував і розширив ливарний завод, що був заповнений замовленнями. PÖTTINGER розпочав виробництво повністю автоматичних гідравлічних пресів. Вже в 1947 році власник компанії побудував перше побутове приміщення для співробітників на даху виробничого приміщення. Було побудовано новий завод для валкувачів, представлених у 1949 році. З 1951 року на щойно придбаних токарних станках та металообробних машинах розпочалося виробництво навантажувачів сіна. Конвеєрні лінії гармонійно перемістилися у виробниче приміщення.

Валкувач в роботі

У 50-х роках 20-го століття фокус виробництва перемістився на сільськогосподарську техніку, таку як техніка для заготівлі сіна та комбайни для збирання картоплі, а також нові щепорізи. За допомогою цих машин власники лісових насаджень могли ефективно доглядати за лісом. Щепорізи продавались через баварського дилера сільськогосподарської техніки BayWa — початок партнерства на Півдні Німеччини, яке триває донині. У 1950-х роках також вперше проводився «учнівський маркетинг»: учнів загальноосвітніх шкіл м. Гріскірхен регулярно запрошували на екскурсії на завод.

Щепорізи мають багато переваг для роботи в лісі

Коли старший Алоіс Пьотінгер помер у 1958 році, керівництво компанією було передано Алоісу-молодшому, Хансу та Хайнцу Пьотінгеру. Тріо керівників поєднували різні таланти як продавця, фінансиста та техніка. Тож серія інновацій із навантажувачів для «сіна, соломи, трави, листя буряка тощо». продовжувала плавно рухатися вперед. Фінансовий директор Ханс Пьотінгер зафіксував загальний оборот компанії в 19 мільйонів шилінгів (приблизно 1,4 мільйона євро), з яких 7 відсотків припадало на експорт. Це дозволило PÖTTINGER зі спокоєм зіткнутися з 1960-ми роками. Догляд за луками, пасовищами та полями були і є основою життя PÖTTINGER з тих пір.

Виробництво підбирачів у 1960-х роках

Четверте покоління родини Пьотінгер не змусили себе чекати: Хайнц Пьотінгер одружився в 1956 році, незабаром після цього народилися сини Хайнц і Клаус, а за ними дочки Ульріке та Карін.

Прорив у новий час

1960−1991

Головний завод в центрі міста нарешті став замалим. Будівництво нового заводу на вул. Індустрігеленде розпочалося у 1960 році, як у прислів´ї «на зеленому полі», недалеко від центру міста Гріскірхен. З цього часу компанія розвинулася до своїх нинішніх розмірів. Якраз до 100-річчя компанії у 1971 році, вздовж монтажних конвеєрів було встановлено шість акуратних приміщень з новітніми машинами.

Головний завод на початку 1970-х років

На заводі з виробництва сільськогосподарської техніки працювало близько 300 чоловік. Той, хто працював у PÖTTINGER, пишався високим рівнем технологій. У цій позитивній робочій атмосфері в 1960 році було створено наступний успішний продукт: легендарні гірські валкувачі - самохідні всюдиходні машини для роботи на екстремальних схилах.

Конструктори сільськогосподарської машинобудівної компанії створили ще один флагман у 1963 році - причеп-підбирач для підбору та перевезення корму, який і сьогодні є світовим лідером. У перший рік будівництва компанія PÖTTINGER продала близько 1000 причепів-підбирачів LW14, що отримало свою назву завдяки 14 м³ завантажувального об'єму. У наступному флагмані вдалося вдосконалити те, що вже було: у силосному комбайні MEX звичайний ріжучий барабан замінено дисковим колесом. Завдяки «Зеленій лінії» PÖTTINGER представляв себе як постачальник для заготівлі грубих кормів із повним спектром послуг. Але і в цьому сегменті компанія не зупинились на досягнутому, а продовжувала розвиватися: невгамовні підприємці вийшли на ринок у 1972 році з першим причепом-підбирачем з короткою нарізкою.

Компанія демонструє дедалі більше міжнародної присутності не лише завдяки пункту сервісного обслуговування, заснованому в м. Аугсбург (Німеччина) в 1964 році, але також завдяки партнерським відносинам у різних країнах та присутності на великих сільськогосподарських ярмарках. У 1970 р. у компанії PÖTTINGER було понад 800 співробітників, оборот склав більше 310 млн. шилінгів (що еквівалентно 22,5 млн. євро), і близько третини її було експортовано.

Купуючи в 1975 році Баварський завод плугів у м. Ландсберг на Леху (Німеччина), PÖTTINGER був не тільки обладнаний для наближення внутрішнього ринку, але й для розвитку великої нової галузі бізнесу: обробітку ґрунту. Хоча рівень виробництва фабрики був скромний, для PÖTTINGER це був важливий вхідний квиток у значний сегмент. Незважаючи на те, що 1980 рік був важким, коли доходи фермерів у стані стагнації не лише в Австрії, компанія PÖTTINGER все ж здійснила давно підготовлену модернізацію асортименту. Австрійська компанія була першим виробником сільськогосподарської техніки, який використав назви продуктів, які також функціонують на міжнародному рівні: CAT, HIT, TOP чи MEX.

Опорний пункт в м. Ландсберг в 1970-х роках

У важке десятиліття вісімдесятих років четверте покоління офіційно увійшло в сімейний бізнес. У 1983/1984 Клаус Пьотінгер (інженер машинобудування) та Хайнц Пьотінгер (магістр соціальних та економічних наук), коли вони розпочали свою діяльність, мали привести баварський завод плугів у належну форму. Ситуація в Ландсберзі покращилася із впровадженням нового та потужного покоління плугів. Хоч і вироблений у Баварії (Німеччина), та потужний аґрегат для обробітку ґрунту з’явився під ім´ям PÖTTINGER. Ротаційна борона LION розпочала свою еру в 1991 році. Включаючи культиватор, від того часу також у компанії був присутній чималий асортимент техніки для обробітку ґрунту. Проте наступні події в компанії були затьмарені сімейними подіями: Алоіс Пьотінгер помер від серцевої недостатності в 1980 році. Ханс Пьотінгер також помер від серцевої недостатності у відрядженні в 1990 році. Хайнц Пьотінгер старший — останній із трьох братів, який залишився на командному мосту компанії.

Ріст та інновації

1991 — по теперішній час

У 1991 році відбулося велике свято: сільськогосподарська техніка PÖTTINGER існувала вже 120 років, а баварський завод плугів — 100 років. З цієї святкової нагоди Хайнц Пьотінгер старший передав компанію Клаусу та Хайнцу Пьотінгеру, четвертому поколінню родини. Хайнц став комерційним директором, а Клаус відповідав за технічне управління.

Четверте покоління, Хайнц і Клаус Пьотінгер, приймають виклик.

У перші кілька років були вирішені величезні задачі. Ринок сільськогосподарської техніки впав через міжнародну невизначеність і труднощі з ливарним виробництвом стали лише вершиною айсберга. Молодих підприємців змусили закрити ливарний завод і навіть звільнити працівників. Це було найскладнішим випробуванням для двох молодих підприємців. Ринок сільськогосподарської техніки відновився, і швидкі заходи, вжиті братами Пьотінгер, мали вплив: штат у Гріскірхені знову швидко збільшувався. Монтаж плугів та борін було перенесено з Ландсберга в Гріскірхен, щоб забезпечити повне завантаження австрійського заводу цілий рік. Баварський завод був переведений до своїх основних компетенцій: ковка основних деталей.

У 1993 році PÖTTINGER вийшов на ринок з рулонними прес-підбирачами. На початку це були машини німецького виробника Welger. Через чотири роки компанія перейшла на рулонні прес-підбирачі та обмотувачі Gallignani в Італії. В 1990-ті проголосили народженням «кайдзену» та процесу вдосконалення. PÖTTINGER був сертифікований у 1996 році відповідно до стандарту системи управління якістю ISO 9001 та розширив стару систему пропозицій щодо PVP на основі японської моделі «кайдзен» (зміна на краще): Процес вдосконалення PÖTTINGER (PVP). Лише через рік після його введення було запропоновано чудових 1000 пропозицій щодо вдосконалення від співробітників.

Завдяки інвестиціям 100 мільйонів шилінгів (приблизно 7,3 мільйона євро) у будівництво нового центру лакування, PÖTTINGER тепер має якість покриття для сільськогосподарської техніки на автомобільному рівні. Незадовго до рубежу наступного тисячоліття PÖTTINGER дійсно став на шлях розвитку у напрямку інтернаціоналізації: перше офіційне закордонне представництво було створено в французькому місті Ельзас. До 2021 року після першої дочірньої компанії створяться ще 14 офіційних представництв. Приблизно в цей час було визначено курс на абсолютно нову лінійку продуктів: по-перше, було придбано 25 відсотків заводу з технології сівби «Rabe». Настав час і у 2001 році, і PÖTTINGER придбав увесь завод і розширив його до одного з найсучасніших заводів посівної техніки в Європі: повністю переглянутий заводський дизайн, лазерне та порошкове покриття машин, додатковий монтажний зал, нові технології виробництва тощо.

Представництво компанії PÖTTINGER у Франції

Нова фаза зростання також розпочалася на початку 2000-х. У 2006 році було прийнято рішення про розширення у м. Водняни (Чехія), як центру розвитку та компетентності для обробітку ґрунту. Тому з 1995 рок деталі техніки для обробітку ґрунту зварюються в орендованому приміщенні в маленькому чеському містечку Водняни. Після кількох етапів будівництва та інвестицій у гігантське обладнання для лакування KTL з порошковим покриттям та подальші виробничі та логістичні приміщення, новий завод є ще однією сильною опорою австрійського виробника сільськогосподарської техніки. Незважаючи на багатомільйонні зобов'язання за кордоном, компанія залишалася вірною своїм корінням завдяки численним інвестиціям у головний завод. У 2008 році відкрився новий виставково-клієнтський центр. Він має власний навчальний центр для проведення навчань по сервісу для партнерів з продажу.

Будівництво клієнтського центру у 2000-х.

Дослідження та розробки стали все більш важливою галуззю компанії з точки зору майбутніх проектів та методів випробувань. PÖTTINGER став одним з основних акціонерів TIZ (Центр технологій та інновацій) в м. Гріскірхен, який розпочав роботу в 2004 році, навпроти головного заводу. Хайнц Пьотінгер старший помер у 2014 році як останній представник третього покоління. Інвестиції у компанію продовжувались у його дусі: у 2015 році адміністративне приміщення у Гріскірхені було перероблене та розширене. Через рік було розпочато будівництво двох приміщень для монтажу та логістики, а також було проінвестовано в логістичний центр запасних частин у сусідньому Тауфкірхені/ Траттнах.

2015 рік також став народженням власним рулонних прес-підбирачі. Прес-підбирачі IMPRESS з «ідеальним потоком корму» були вперше представлені у професійному світі.

Рулонні прес-підбирачі IMPRESS забезпечують «ідеальний потік корму».

Потім справи йшли дуже швидко в управлінні: після того, як Клаус Пьотінгер відійшов від оперативного управління в 2016 році, а Хайнц Пьотінгер перейшов до наглядової ради в 2018 році, керівництво очолила команда з п'яти чоловік співробітників компанії. Грегор Дітахмайр (прес-секретар і відповідальний за продажі, маркетинг та сервісне обслуговування), д-р. Маркус Бальдінгер (дослідження, розробка, диджіталізація), Йорг Лехнер (виробництво, управління матеріалами), Герберт Вагнер (людські ресурси, ІТ), Вольфганг Мозер (фінанси, корпоративна якість).

Наприкінці квітня 2020 року було закладено першу цеглину-фундамент нового заводу, в сусідньому селищі Санкт-Георген, для майбутнього виробництва рулонних прес-підбирачів та широкозахватних валкувачів.

Пригода майбутнього

Людство стикається з основними проблемами — ключовими словами змін клімату, девізу диджіталізації та штучним інтелектом або ключовими фразами пандемії. Майбутнє сільського господарства тісно пов’язане з цим, адже сільське господарство потрібує кожен. Під цим девізом PÖTTINGER протягом багатьох років проводить кампанію за визнання та вдячність сільського господарства. Диджіталізація та технічний прогрес давно знайшли свій шлях у сільському господарстві.

Якщо нинішня тенденція збережеться, все менше сільськогосподарським підприємств доведеться обробляти все більші площі. Це можливо лише за допомогою автономно працюючих сільськогосподарських машин, які враховують кліматичні зміни та завдяки електрифікації та бережним робочим процесам, що витягують із ґрунту якомога менше вологи. Відповідно до духу PÖTTINGER, робота над майбутнім у компанії вже розпочата. Завдяки 150-річному технічному та підприємницькому досвіду, PÖTTINGER ідеально підходить для багатьох основних завдань майбутнього. «Шануй минуле — будь майбутнім.» також це гасло п’ятого покоління. Вони дивляться в минуле з вдячністю і знаходяться в початковій стадії успішного майбутнього.