молоко,
білок,
молокопереробка,
вміст молока,
жирність
Переробники можуть стимулювати якісні зміни молочної галузі
Закупівельна ціна на молоко — це те, навколо чого завжди ведуть дискусії виробники молока та переробники. Зазвичай обговорюються обсяги постачання і ціна на молоко. Показники жиру і білка того молока, що надходитиме на переробку, заготівельників мало турбують. А даремно. Адже від них залежать вихід продукції та прибуток переробника. Про це розповів Мирон Пундор, координатор проектів з розвитку тваринництва України за підтримки уряду Нідерландів, консультант-дослідник молочного центру IFCN, для Інфагро.
Раніше, в інтервʼю різним аграрним виданням, він вже згадував про суттєві відмінності у нормативних значеннях цих показників в Україні та країнах ЄС:
- Україна: жир 3,4%, білок 3,0%
- Франція: жир 3,8%, білок 3,2%
- Німеччина: жир 4,0%, білок 3,3%
- Нідерланди: жир 4,2%, білок 3,4%
В Україні фактичний середньорічний вміст жиру в товарному молоці складає 3,7%, а білка 3,2%. А ці показники могли би бути значно вищими. Високих значень можна досягти за рахунок кращої годівлі та умов утримання, генетики.
Що дає більший вміст жиру і білка виробникам молока? Якщо взяти середню закупівельну ціну 11 тис. грн/т, без ПДВ та за базисними показниками, то за додатковий 0,1% по жиру господарство на кожній тонні реалізованого молока отримало б 129,4 грн валового доходу. А якщо українські фермери досягли б середьостатистичного значення нідерландських показників жиру/білку, то вони б щороку отримували більше 2 млрд грн за додатковий молочний жир і приблизно стільки ж за додатковий білок.
Що означає підвищений вміст жиру для переробника? Зважаючи на те, що всіма сільгосппідприємствами України щороку виробляється близько 2,5 млн тонн товарного молока, різниця в кількості молочного жиру, який отримають при згаданому підвищенні вмісту жиру переробники, складе близько 17 тис тонн, щороку. А це додаткових 20 тис. тонн масла при тих же транспортних та затратах на переробку!
Виникає питання: якщо виграють всі, то чому ця тема фактично поза увагою як виробників молока, так і переробників?
На мою думку саме переробники могли б стимулювати зміни, створивши належний запит. Тобто, в переговорах по закупівлі молока заготівельники могли б озвучувати свої вимоги стосовно рівня показників жиру та білка, попередньо прорахувавши ту вигоду, яку отримає як сам молокозавод, так і його партнери — постачальники молока. І ці вимоги цілком реалістичні. Розуміння переробником вигоди від закупівлі сировини з суттєво вищим вмістом жиру і білка створить на ринку попит і стане стимулом для підвищення ефективності молочних господарств постачальників. Це дасть поштовх якісним змінам в молочній галузі країни та наблизить наші вітчизняні нормативи до європейського рівня.