Незважаючи на відносно низький вміст енергії й концентрацію поживних речовин, існують фізіологічні (наприклад, здоров’я рубця) та економічні (наприклад, ціни на концкорми) причини для збільшення частки грубого корму в раціонах дійних корів. Під час годівлі раціонами на основі фуражу збільшення швидкості і ступеня перетравності клітковини має вирішальне значення для задоволення енергетичних потреб високопродуктивної корови. Кормові добавки на основі мікробного бродіння можуть посилити ферментацію в рубці і змінити процеси травлення (Newbold, 1996), а відтак поліпшити здоров’я тварин і енергетичний статус у ранню лактацію (AlZahal et al., 2014).

Наприклад, гриб Aspergillus oryzae (A.O.) стимулює перетравлення клітковини шляхом стабілізації рН рубця (Nisbet and Martin, 1990; Waldrip and Martin, 1993; Higginbotham et al., 2004); створює сприятливіше середовище для окремих бактерій і анаеробних грибів (Wiedmeier et al., 1987; Frumholtz et al., 1989; Fondevila et al., 1990; Oellermann et al., 1990; Newbold et al., 1991). Позбавлення рубця анаеробних грибів призводить до зниження перетравлення клітковини і споживання корму (Elliott et al., 1987; Gordon and Phillips, 1993), що підтверджує їх важливість для метаболізму рубця.

В цьому відношенні вважається, що A.O. стимулює проліферацію анаеробних грибів Neocallimastix frontalis EB 188 і фібролітичну активність. В одному з дослідів A.O. збільшив і прискорив виробництво зооспори N. frontalis EB 188, посилив розвиток ризоїдів і збільшив швидкість секреції β-глюкозидази та карбоксиметилцелюлози (Chang et al., 1999; Schmidt et al., 2004). У цій статті розглянемо, як добавка на основі А.О. вплинула на продуктивність і здоров’я транзитних молочних корів.

Умови дослідження

Дію А.О. (Amaferm®; BioZyme Inc., Сент-Джозеф, штат Міссурі, США) на продуктивні змінні у транзитних корів досліджували у двох експериментах. В досліді N^o1 голштинським коровам (22 повновікові й 11 первісток) давали контрольний раціон або раціон з А.О. з 21-го дня до передбачуваної дати отелення й до 60-го дня доїння. Раціони балансували відповідно до надою за 305 днів, який у середньому становив 14 181 кг для контрольної та 14 231 кг для дослідної групи. Кількість лактацій корів становила 3,1 ± 0,9 та 3 ± 0,9, відповідно. Протягом дослідження тварин утримували в одній сек-ції для сухостійних тварин і годували індивідуально. Новотільні корови споживали вволю загальнозмішаний раціон, який задовольняв або перевищував прогнозовані потреби в енергії, білку, мінералах і вітамінах (NRC, 2001). Він складався переважно із сіна люцерни та вологої плющеної кукурудзи у співвідношенні грубих кормів і концентратів 59:41 (див. таблицю 1). Корм новотільним коровам роздавали двічі на добу — о 6-й та 18-й годині, добавку А. О (15 г/день/корову) давали з першою даванкою, посипаючи її на корм.

Вода була доступна в будь-який час. Масу тіла реєстрували щотижня. Корів доїли двічі на день (о 6 і 18 год.), надій фіксували щодня і його середній показник раз на тиждень для статистичного аналізу.

В досліді N^o2 повновікові голштинські корови (455 гол.) отримували контрольний раціон (n = 228) або раціон з добавкою на основі A.O. (n = 227) з 21-го дня до очікуваної дати отелення й до 121-го дня доїння.

Корови споживали раціон, збалансований відповідно до надою за 305 днів — в середньому 11 817 кг для контрольної і 11 875 кг для дослідної групи. Середня кількість лактацій становила 2,15 і 2,17, відповідно. Корів утримували двома секціями на кожен спосіб годівлі — одна для сухостійних і одна для дійних корів. Корови досхочу споживали загальнозмішаний раціон, складений для задоволення або перевищення прогнозованих потреб в енергії, білку, мінералах і вітамінах (NRC, 2001). Він включав головним чином кукурудзяний силос (50% фуражу), люцерну (50% фуражу) і плющену кукурудзу зі співвідношенням грубого і концентрованого корму 44:56 (див. таблицю 2).

Корів годували вволю групами двічі на день, а за годину до наступної годівлі в кожній секції визначали кількість залишків корму. Добавку A.O. (15 г/день) змішували з подрібненою кукурудзою і щодня додавали до загальнозмішаного раціону. Зразки загальнозмішаного раціону відбирали й досліджували, як у досліді N^o 1. Вода була доступна постійно. Щодня розраховували споживання сухої речовини для кожної секції, раз на тиждень фіксували надій молока й відбирали його зразки. Їх аналізували, як у досліді N^o1. Показники відтворення оцінювали як дні до першого осіменіння, кількість осіменінь на одне запліднення, а також дні до першого запліднення. Упродовж досліду відстежували проблеми зі здоров’ям.

Результати

Дослід N^o 1. Спосіб годівлі не вплинув на споживання СР до отелення (14,09 і 14,85 кг/день) або після отелення (19,53 і 19,76 кг/день), незалежно від кількості лактацій (див. таблицю 3). Однак первістки споживали менше сухої речовини порівняно з повновіковими коровами (графік 1). Максимальний показник втрати маси (51,9 кг) не відрізнявся серед груп, але тиждень нижнього порогу мав тенденцію до зниження у тварин, яким давали добавку на основі А.О. порівняно з контрольною групою (5,0 проти 6,2 тижня). Впливу взаємозв'язку між кількістю лактацій та способом годівлі на втрату маси тіла не виявили, але загалом первістки втратили менше, ніж корови (31,8 проти 71,8 кг) і раніше досягали нижнього порогу маси тіла (4,9 проти 6,2 тижня).

Згодовування добавки на основі А.О. упродовж транзитного періоду збільшило надій (34,6 проти 37,7 кг/день). Загальний ефект значною мірою пов’язаний з підвищенням продуктивності в корів (40,4 проти 44,3 кг/день), оскільки первістки, яким давали добавку, мали продуктивність (30,3 кг/день), подібну до контрольної групи (28,7 кг/день). Корови, які споживали добавку, досягнули швидше пікового надою порівняно з контрольною групою (3 тижні проти 5−6), що призвело до різниці в добовій продуктивності понад 4,5 кг на 3-й і 4-й тиждень лактації (див. графік 2).

Загалом добавка не вплинула на склад молока, хоча спостерігалася слабка тенденція до збільшення в молоці вмісту жиру і білка та зниження лактози (табл. 3). Концентрація глюкози в плазмі майже не змінилась, тоді як показник неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) демонстрував тенденцію до зниження (14%). Найбільше поліпшення відбулось у тварин у перший і другий тиждень споживання добавки: концентрація НЕЖК знизилася на 19 і 17%, відповідно.

Дослід No 2. При згодовуванні добавки на основі А.О. дещо знизилось виробництво молока (43,0 проти 43,8 кг/день; див. таблицю 4 і графік 3), але в перерахун-ку на молоко жирністю 3,5% продуктивність була майже однаковою: 42,7 проти 42,5 кг/день. Середнє споживання корму в дослідній секції було нижче, ніж у контрольних корів (18,71 проти 19,79 кг/день у новотільних; 23,43 про ти 24,19 кг/день у високопродуктивних тварин). Очевидне зниження споживання СР і аналогічний надій свідчать про кращу ефективність годівлі корів, що споживали добавку (1,77 проти 1,83). Добавка збільшила загальний вміст жиру в молоці, але не вплинyла на вміст білка, лактози, твердих нежирних речовин, а також на кількість соматичних клітин. Вона незначно або взагалі не вплинула на проблеми зі здоров’ям або на параметри вибракування. Також годівля раціоном із добавкою А.О. не позначилася на репродуктивних показниках (див. таблицю 5).

Обговорення

Вплив годівлі 15 г/день добавки на основі А.О. досліджували в двох різних експериментах, обидва проводили з голштинськими коровами в ранній лактації з двома різними раціонами. Дослід N^o 1 показав, що додавання добавки при співвідношенні грубого корму до концентрованого 59:41 (грубі корми переважно на основі сіна люцерни) поліпшило виробництво молока в транзитний період. Збільшення надоїв молока важко пояснити, оскільки різниця була незначна або взагалі відсутня в споживанні СР, а мобілізація жиру зменшилась у корів, які споживали добавку.

Метою другого дослідження було підтвердити вплив добавки на змінні показники молочної продуктивності на великій молочнотоварній фермі. За його результатами, додавання добавки в раціон на основі кукурудзяного силосу зі співвідношенням грубого корму і концентратів 44:56 зменшило молочну продуктивність, але збільшило виробництво молочного жиру (3,6%).

Розбіжності в показниках між двома дослідженнями можуть мати низку причин: різні роки, місце розташування, управління тощо. Раціони відрізнялись співвідношенням грубих і концентрованих кормів, а також компонентним складом основного корму — кукурудзяний силос і люцерна.

Можливо, динаміка травлення в рубці відрізнялася між двома раціонами, що могло вплинути на продуктивність у відповідь на добавку, як це раніше передбачалося (Williams et al., 1991). Проте Gomez-Alarcon et al. (1991) повідомили, що добавка на основі А.О. збільшила виробництво молока в результаті годівлі раціоном зі співвідношенням грубих кормів і концентратів 40:60. У резюме 15 дослідів Williams et al. (1990) повідомили, що реакції на А.О. або Saccharomyces cerevisiae варіювалися від 9-процентного зниження надою до майже 17-процентного його збільшення, а добавки на основі грибів сприяли зростанню надою на 5%. Крім того, в інших дослідах також повідомлялося про збільшення надоїв у корів, які споживали раціон з добавками на основі грибів (Kellems et al., 1990; Robinson and Garrett, 1999; Dann et al., 2000; Lehloenya et al., 2008; Ramsing et al., 2009).

Водночас у дослідженні Higginbotham et al. (2004) повідомлялося, що 5 г/день добавки на основі А.О. в раціоні голштинських корів ранньої лактації не позначилися на лактації та роботі рубця. В поточних дослідах добавка на основі А.О. незначно збільшила вміст жиру в молоці, що відповідає результатам інших (Kellems et al., 1990; Robinson and Garrett, 1999; Dann et al., 2000; Lehloenya et al., 2008; Ramsing et al., 2009). Причини збільшення кількості молочного жиру невідомі, але можуть бути пов’язані з буферною дією А.О. в рубці в поєднанні зі зростанням перетравності клітковини (Gomez-Alarcon et al., 1991; Nocek and Jensen, 2009).

Причини, чому добавка на основі А.О. не вплинула на споживання СР в досліді N^o 1, невідомі. Проте результат цікавий з практичної й наукової точки зору. Незважаючи на збільшення надою без відповідного збільшення споживання корму, концентрація НЕЖК у плазмі не зменшилася після отелення, що корелює зі зниженням тижня порогового значення втрати маси (Nocek et al., 2003). Це говорить про те, що добавка на основі А.О. може мінімізувати тривалість негативного енергетичного балансу протягом ранньої лактації (Piva et al., 1993; Nocek and Kautz, 2006; Nocek and Jensen, 2009).

Вплив добавки на описані показники можна пояснити збільшенням перетравності кормів. Транзитні корови схильні до порушень метаболізму, що знижує продуктивність (Ingvartsen, 2006). В обох дослідженнях не виявили впливу на здоров’я або репродуктивну здатність корів. Bruno et al. (2009) також зазначили, що культура дріжджів не вплинула на відтворення або кульгавість. Проте в дослідженнях, імовірно, не було достатньо тварин для ретельної оцінки здоров’я чи репродуктивної функції.

Висновки

Результати досліджень свідчать про те, що ефективність добавки на основі А.О. різна, а причини неочевидні. Різна реакція тварин на добавку може бути пов’язана з кількома чинниками, зокрема з раціоном. Співвідношення грубого і концентрованого корму та відмінності в основному кормі можуть упливати на спосіб, у який корови при спожи-ванні добавки на основі А.О. розподіляють енергію. Тому необхідно продовжувати досліджувати дію добавки в раціонах різного співвідношення грубих і концентрованих кормів та різними основними кормами на масу тіла, метаболічні параметри, продуктивність корів упродовж ранньої лактації.

Джерело: журнал «Молоко і ферма», 1 (62), лютий 2021

Про пребіотик Amaferm читайте також у статтях:

«Коли годівля як вищий пілотаж»

«Aspergillus oryzae і продуктивність корів»

«Грубий корм: як управляти змінами поживності»

«Тепловий стрес і годівля»

За більш детальною інформацією щодо пребіотика Amaferm звертайтесь:

ТОВ «ДК ФІД»

тел.: +38 (067) 508 68 71, ел. пошта: dkfeed. ltd@gmail.com