За матеріалами компанії «БІОМІН»

Нещодавно компанія «БІОМІН» провела дослідження якості ферментації, аеробної стабільності та кормової цінності кукурудзяного силосу, обробленого силосною закваскою Біомін^®БіоСтабілМейз. Експеримент спільно провели Департамент годівлі тварин і кормів, Інститут тваринництва і Литовська ветеринарна академія (Литва). Керівник експерименту: професор, доктор Дж. Яткаускас.

Мета дослідження: Оцінити вплив інокуляції мікроорганізмами на ферментацію кукурудзяного силосу, обробленого Біомін^®БіоСтабілМейз (суміш гомо- і гетероферментативних молочнокислих бактерій), а також подальший вплив на кормову цінність і продуктивність м’ясної худоби.

Структура дослідження

Збирання кукурудзи на силос здійснювалось за вмісту сухої речовини (СР) 32,3%. Масу подрібнили й одразу після збирання помістили у два горизонтальних силососховища місткістю 200 тонн. Один силос рівномірно обробили Біомін^®БіоСтабілМейз (4 г/т, розчинені в 4 літрах води), інший силос не обробляли (контроль). При кожному відборі проб формували 2 зразки (приблизно 500 г кожен); відбір проводився на відстані 40-50 см від зрізу, вертикально, за допомогою пробовідбірника (50 мм) по всій глибині силосу.

Аеробна стабільність вимірювалась за допомогою реєстраторів даних, які фіксували показники температури кожні 6 годин, при цьому проводилося три повторення замірів. Корпуси приладів перебували в умовах постійної температури (≈ 21 °С). Погіршення якості в аеробних умовах фіксувалося по днях (або по годинах) до початку стійкого підвищення температури силосу більш, ніж на 2 °С порівняно з температурою навколишнього середовища.

Сорок голів ВРХ м’ясного напряму (вік 8-9 місяців) розділили на дві однакові групи (20 тварин у кожній, маса 220 кг), одна з них отримувала оброблений, а інша — необроблений силос. Передекспериментальний період (адаптація) тривав 21 день, а експериментальний — 100 днів. Індивідуальне зважування проводилося в день початку експерименту, після того тварин зважували один раз на місяць, а також в день завершення експерименту. Були проведені розрахунки середніх приростів та інтенсивності росту, як на голову, так і на групу. Споживання сухої речовини силосу на групу розраховувалось як різниця між розданим групі з 20 бичків силосом і його залишками. Конверсія корму (співвідношення корм/приріст) розраховувалась як співвідношення між спожитим кормом і приростом.

Аналіз даних для оцінки впливу силосу на виробничі показники проводився з використанням дисперсійного методу (Genstat, 1987). Щоб визначити показники споживання корму і його конверсії, за експериментальну одиницю брали підгрупу з 5 бичків. Для оцінки маси і добового приросту ваги за експериментальну одиницю брали кожного бичка в межах групи.

Результати та обговорення

Уміст сухої речовини в кукурудзі був середнім (32,28%), вміст розчинних вуглеводів — високим (110,5 г/кг СР), а сирого протеїну — низьким (87,9 г/кг СР). Отже, використану кукурудзяну масу можна охарактеризувати як належну для заготівлі силосу. Результати щодо якості кукурудзяного силосу, обробленого Біомін^®БіоСтабілМейз, відображені в таблиці 1. Якість силосу, інокульованого Біомін^®БіоСтабілМейз, суттєво відрізняється. Цей силос мав вищий уміст сухої речовини і сирого протеїну та значно нижчу концентрацію кислотно детергентної клітковини (КДК) порівняно з аналогічними показниками необробленого силосу.

Таблиця 1. Вплив обробки продуктом Біомін^®БіоСтабілМейз на хімічний склад і характеристики ферментації кукурудзяного силосу

* і ** означають суттєву різницю на рівні відповідно 0,05 та 0,01.

Під час використання Біомін^®БіоСтабілМейз відбулися зміни вмісту продуктів ферментації, внаслідок чого спостерігалось вироблення значно більшої кількості молочної (P <0.01) і оцтової кислоти (P <0.01). Інокуляція силосу сприяла суттєвому зниженню (P <0.01) концентрації масляної кислоти, етанолу та аміаку (N) в обробленому кукурудзяному силосі порівняно з контрольним. Також вміст засвоюваної та обмінної енергії в інокульованому силосі був відповідно на 2,3% (P <0,01) і 1,0% (P <0,05) вищим порівняно з необробленим силосом.

Після виникнення аеробних умов необроблений силос (контроль) почав нагріватися через 66 годин, і підвищення температури більш ніж на 2 °С порівняно з температурою навколишнього середовища відбулось через 84 години; 186 годин потому температура перевищувала температуру довкілля на 14 °С.

Середні прирости ваги м’ясної ВРХ у контрольній та експериментальній групах відображено в таблиці 2.

Таблиця 2. Середні прирости ВРХ м’ясного напряму в різні періоди дослідження та за весь період

** означає суттєву різницю на рівні 0,01

За 100 днів дослідження середній приріст ваги бичків в контрольній групі склав 99,8 кг, а в групі, що одержувала силос, оброблений Біомін^®БіоСтабілМейз, 107,8 кг, тобто різниця є статистично значимою (P <0,01), а саме — 8 кг порівняно з контрольною групою.

Висновки

Силосна закваска Біомін^®БіоСтабілМейз мала суттєвий позитивний вплив на якість кукурудзяного силосу щодо зниження рН і зміни ферментації у бік збільшення виробництва молочної кислоти і зниження концентрацій масляної кислоти, етанолу та аміаку. Завдяки її застосуванню значно знизились втрати СР і поліпшилось відновлення енергії, а також кращою стала аеробна стабільність кукурудзяного силосу. У результаті таких змін значно зросла продуктивність бичків на відгодівлі.

Отже, застосування силосних заквасок допомагає зберегти енергетичну та поживну цінність силосу, що має позитивний вплив на здоров’я та продуктивність худоби.

За додатковою інформацією звертайтесь:

БІОМІН УКРАЇНА

вул. Щекавицька, 30/39, офіс 167
Київ 04071, Україна

Тел: +380 44 360 1881
Факс: +38 044 207 12 10
Моб. тел: +38 67 323 35 76
e-mail: iryna.shuklina@biomin.net