Розвиток європейського ринку біогазу і біометану

7 грудня 2022 р. Європейська біогазова асоціація (ЄБА) опублікувала статистичний звіт за 2021 рік. Сектор біогазу та біометану вже постачає 18,4 млрд. кубометрів відновлюваного газу на європейський ринок (графік 1), що становить 4,5% від споживання природного газу. У середньостроковій перспективі він стане ключовим стовпом стратегії REPowerEU, що має забезпечити річне виробництво 35 млрд. кубометрів сталого біометану до 2030 року — 10% від споживання природного газу. До 2050 року сектор спроможний забезпечити до 167 млрд. кубометрів біометану і, таким чином, покрити 62% попиту на природний газ у ЄС.

Попит на біометан для всіх видів кінцевого використання залишається високим. У 2021 році зростання виробництва було безпрецедентним: кількість отриманого біометану зросла на 20%, а всього було вироблено 3,5 млрд. кубометрів біометану. Ще більше зростання очікується за підсумками 2022-го, оскільки у 2021 році було розпочато будівництво рекордної кількості нових біометанових проектів (184), які почали працювати протягом 2022-го.

Виробництво біометану продовжує зростати на відміну від виробництва біогазу (графік 2).

Графік 1.

Динаміка виробництва біогазу та біометану в ЄС, млрд. м³/рік

Джерело: European Biogas Association.

Графік 2.

Виробництво біометану в ЄС, млрд. м³/рік

Джерело: European Biogas Association.

Станом на кінець 2021-го в Європі налічувалося 1067 заводів з виробництва біометану. Це на 184 об'єкти більше, ніж роком раніше, і саме це робить 2021-ий роком найбільшого зростання кількості біометанових заводів. Очікується, що у 2022 році рекорд буде перевершено, оскільки, за даними ЄБА, до початку вересня вже було введено в експлуатацію 155 нових майданчиків з виробництва біометану (графік 3).

Графік 3.

Збільшення кількості біометанових заводів у Європі

Джерело: European Biogas Association.

Понад ¾ заводів з виробництва біометану використовують для перетворення біогазу на біометан або мембранне розділення (47%), або водний скрубер (17%), або хімічний скрубер (12%). Більше 80% біометанових заводів, запущених в експлуатацію в Європі у 2021-му, використовують мембранне розділення.

Відомо, що 58% біометанових заводів, які зараз діють у Європі, підключені до розподільчої газової мережі, 19% — до транспортної газової мережі; 9% європейських біометанових заводів працюють автономно, а щодо решти 14% — інформації немає.

Помітна чітка тенденція до використання сільськогосподарських відходів та залишків, органічної фракції твердих побутових відходів та осаду стічних вод. Починаючи з 2017 року, майже не створено нових проектів з використанням монокультур, наприклад, силосу кукурудзи (графік 4).

Графік 4.

Нові біометанові заводи в Європі з урахуванням виду сировини

Джерело: European Biogas Association.

У 2021 році в Данії загальне виробництво біогазу та біометану досягло чверті від споживання природного газу, а до вересня 2022-го цей показник становив 29,7%.

Данія, Швеція, Норвегія та Естонія на сьогоднішній день повідомляють про більше виробництво біометану порівняно з біогазом. Такі країни, як Франція, Нідерланди, Італія, Швейцарія та Велика Британія, також працюють у цьому напрямку (графік 5).

Графік 5.

Виробництво біометану та біогазу відносно загального споживання газу в 2021 році

Джерело: European Biogas Association.

Лідером виробництва біометану у 2021-му залишалася Німеччина. Однак, найбільш швидкозростаючим біометановим ринком останні п'ять років є Франція. Отже, країнами з найбільшим зростанням виробництва біометану у 2021 році були Франція, Данія і Німеччина.

Лише у Франції на різних стадіях розробки 1149 проєктів. Також очікується, що Італія запустить значну кількість нових заводів у 2022 році. Наразі біометанові заводи є в 22 країнах Європи. Бельгія (Фландрія) та Естонія розпочали виробництво біометану у 2018 році, Чеська Республіка ввела в експлуатацію свої перші два об'єкти у 2019-му. Протягом 2020 року Ірландія, Латвія та валлонська частина Бельгії також зробили свої перші постачання біометану в газові мережі. Словаччина виробила перші обсяги біометану в лютому 2022 року.

В Австрії, Данії, Франції, Нідерландах, Іспанії, Великій Британії біометанові заводи підключаються в основному до розподільних газових мереж. В Італії переважно будуються великі біометанові заводи, які підключаються до транспортних газових мереж (ГТС). Велика роль ГТС у Німеччині. У скандинавських країнах (Норвегія, Швеція, Фінляндія) газові мережі нерозвинені, тому біометанові заводи працюють переважно в автономному режимі.

Данія, Греція, Люксембург, Кіпр широко використовують аграрні відходи та вторинні продукти. Силос кукурудзи традиційно використовується в Німеччині, а також у Хорватії, Сербії, Словаччині. Біометан виробляється також із твердих побутових і промислових відходів, побутових і промислових стічних вод у Німеччині, Бельгії, Норвегії, Польщі, Швеції та Україні (жом цукрових буряків).

Використання біометану на транспорті

На кінець 2021 року в Європі було 15 активних заводів з виробництва зрідженого біометану (Bio-LNG). Очікується, що ця кількість швидко зросте: у 2022 — плюс 19 заводів, 2023 — плюс 43 заводи і в 2024 — 21 завод. Навіть у 2025 році вже заплановано запуск двох додаткових виробництв Bio-LNG.

У 2020-му в європейському автопарку було понад 15 тис. вантажівок, що працюють на зрідженому природному газі (LNG). Очікується, що до 2030 року це число зросте до 280 тис., що становитиме принаймні 25% частки ринку. Цей парк транспортних засобів потребуватиме приблизно 100 ТВт-год палива (LNG та Bio-LNG) у 2030-му. Ці цифри показують, що вже в найближчі роки можна очікувати значну частку споживання Bio-LNG. Існує чітка тенденція до збільшення потужності установок з виробництва Bio-LNG.

Очікується, що Німеччина та Італія разом з Нідерландами стануть провідними країнами з виробництва та використання Bio-LNG у наступні роки. Загалом 10 європейських країн наразі активні на ринку виробництва Bio-LNG: Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Великобританія.

На додаток до очікуваного швидкого зростання ринку Bio-LNG, в Європі продовжує збільшуватися виробництво стисненого біометану (Bio-CNG). Відомо, що з 1222 біометанових заводів, які працювали в Європі станом на кінець серпня 2022 року, 133 заводи використовували біометан для отримання Bio-CNG.

Розгалужена мережа автозаправних станцій CNG і LNG вже діє в Європі. Значна частина з них також готова до роботи з біометаном для постачання Bio-CNG і Bio-LNG або через фізичне постачання, або з використанням механізму гарантій походження (GO). На карті європейських газозаправних станцій можна побачити 4181 станцію CNG і 576 станцій LNG, які працювали станом на середину серпня 2022 року. В цілому у ЄС існує 1898 заправних станції з Bio-CNG та 123 з Bio-LNG.

Дигестат від біогазових установок як органічне добриво

Під час анаеробного зброджування виробляється біогаз разом із цінним залишковим продуктом, відомим як дигестат. У той час як частина органічних сполук початкової сировини утворює біогаз, мінеральна частина майже повністю залишається в дигестаті, що потенційно робить його корисним органо-мінеральним добривом. Дигестат може замінити синтетичні добрива, що дозволяє уникнути дорогого та енергоємного процесу їх виробництва.

За оцінками, у 2021 році в Європі було вироблено від 222 до 258 млн. тонн дигестату. До 2030-го, завдяки росту виробництва біометану, щорічно вироблятиметься 455−492 млн. тонн дигестату, а до 2050-го — від 1145 до 1334 млн. тонн.

Дигестат уже сьогодні може замінити 5−6% синтетичних азотних добрив, отриманих у процесі фіксації азоту з використанням природного газу (процес Габера-Боша). До 2030 року можна буде замінити 10−11% синтетичних азотних добрив, а до 2050-го потенціал заміни цих добрив зросте до 26−31%.

Подібним чином дигестат вже сьогодні може замінити в Європі 17% синтетичних фосфорних добрив, а до 2030-го — 32%. До 2050 року потенціал заміни синтетичних фосфорних добрив досягне 86%.

Природний газ є основною сировиною та джерелом енергії для виробництва синтетичних добрив. Таким чином, заміна мінеральних добрив дигестатом веде до додаткового зменшення споживання природного газу. Заміна 5−6% синтетичних азотних добрив дигестатом вже сьогодні може заощадити 0,6 млрд. кубометрів природного газу. Прогнози показують, що до 2030 і 2050 років можна буде уникнути споживання природного газу на 1,1 і 5,9 млрд. кубометрів, відповідно.

Наразі найпоширенішим кінцевим використанням дигестату в Європі є біодобриво безпосереднього застосування (67%). Близько 16% виробленого дигестату перед внесенням у ґрунт збагачується. Крім того, 8% дигестату знаходить своє застосування в категорії «інші види використання», які включають використання в садівництві, виробництві ґрунту (для несільськогосподарських ґрунтів), перекриття полігонів ТПВ тощо. Частка експорту становить 4%, відносно решти в базі даних ЄБА інформації немає.

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).