Порівняння й аналіз, а не аудит

Денис Сергієнко, керівник проекту АВМ

Розробка української моделі порівняльного аналізу виробничих і фінансових показників молочнотоварних ферм почалась тоді, коли я керував сільськогосподарським підприємством у Чернігівській області. Мене завжди хвилювало питання, наскільки ефективно ми працюємо порівняно з колегами. На той час не було ніякої бази для такого аналізу. Ми просто їздили один до одного, спілкувались, розпитували, що в кого і як виходить. І майже завжди стикались із тим, що показники були непорівнюваними, тому що кожна бухгалтерія має свою методологію підрахунку собівартості. Найчастіше всі висновки зводились до одного: хто більше доїть, той більше заробляє. Хоча, як згодом з’ясувалося, це не завжди так.

На сьогодні в проекті бере участь усього близько двох десятків підприємств, хоча послуга упродовж трьох років була безкоштовна для всіх, хто є членом АВМ. З них 10−15 займаються бенчмаркінгом системно. Це означає, що вони не просто подають статистичну інформацію і переглядають звіт, а намагаються зрозуміти, що стоїть за кожною цифрою і, найголовніше, яким чином це можна використати для свого підприємства.

Вже три роки в різних аудиторіях ми розповідаємо, що таке бенчмаркінг, тому лише коротко нагадаю. Це порівняльний аналіз виробничих і фінансових показників підприємств. Дуже важливо, щоб порівняння робилось на єдиній методологічній основі. Варто наголосити, що ми не рахуємо ваші гроші — ви це вмієте робити і без нас. Наше завдання: створити єдину порівняльну платформу, яка допомагає побачити, наскільки ефективно працює саме ваш бізнес.

Ми аналізуємо не стільки молочну продуктивність у перерахунку на базисний жир і білок, скільки собівартість реалізованого молока та її структуру — бо це і є ключ до успішності будь-якого підприємства.

Після трьох років постійного порівняльного аналізу показників роботи наших підприємств стало зрозуміло одне: секрет успішного молочного виробництва криється в простій речі — отриманні якнайбільшої кількості молока з відносно дешевих грубих кормів. Там, де отримують якісний силос і сінаж, там і формується більша частина операційного прибутку на рівні підприємства.

Чому так? Тому, що в загальній структурі собівартості корми займають близько 60%, з них 70−85% припадає на куповані корми. Тож очевидно, що наше завдання — зробити так, щоб оті 15−30% грубих кормів дали максимум молока, і тоді на цій основі завдяки дорогим концентрованим кормам і протеїновим добавкам досягти потрібної продуктивності. Це дуже важливо, бо ж у нас є ще майже 40% фіксованих витрат у структурі собівартості — оплата праці, електроенергія, паливно-мастильні матеріали тощо.

Зрозуміло, що чим більша кількість молока реалізується, тим, зрештою, меншою буде його собівартість.

Як ми працюємо? Кожного місяця підприємства заповнюють спеціальну анкету і надсилають нам. Звідти дані переносяться в розроблену нами підрахункову модель. Щоб результат був коректним, вихідна інформація також має бути коректна і правдива. Отримуючи дані з підприємств, ми їх перевіряємо, якщо треба, уточняємо, але на місця для аудиту не виїжджаємо — це не наша функція.

У всьому світі бенчмаркінг базується на добровільності й коректності надання інформації. Мета не відзвітувати перед кимсь, а отримати реальну картину і зрозуміти стан свого бізнесу. На жаль, мушу констатувати, що з якістю вихідної інформації у нас дуже велика проблема: частина підприємств чомусь досі перебуває в полоні радянського мислення, намагаючись показати себе кращими, ніж вони є насправді. Доводиться відфільтровувати неадекватні речі, щоб не спотворювати загальну картину. Інша проблема: на підприємствах по-різному рахується собівартість, приміром, тих само грубих кормів.

Усі ці питання вирішувані, і ми зі свого боку намагаємось запропонувати спосіб, як це зробити. Також намагаємось показати доцільність використання порівняльного аналізу. Хоча, насправді, запит на інформацію має йти від виробника, а не від керівника проекту чи АВМ. Бенчмаркінг — це інструмент для фермера.

Наведу конкретний приклад, як цим інструментом можна користуватись. Візьмімо структуру собівартості. В середньому частка витрат на ветпрепарати становить 4%, а у вас на фермі вона сягає 8%. Це сигнал до дії: потрібно ретельно проаналізувати витрати в цій частині і знайти відповідь, чому ви платите більше, ніж інші.

Схема 1. Усереднена структура собівартості, січень 2018 р.

Дуже цікаво використовувати бенчмаркінг для аналізу кормової ефективності, щоб дізнатись, наскільки ефективно працює вкладена в раціон гривня і яку має віддачу в гривнях через реалізоване молоко. Проста концепція, але вона відображає одразу кілька речей. По-перше, ви розумієте рівень конверсії сухої речовини. По-друге, бачите вартість раціону. Чому це потрібно? Ви можете досягти максимально можливої продуктивності, а чи варто — адже є певна межа, коли це стає неефективно. Усіх, хто користується бенчмаркінгом і хто планує долучитись до проекту, закликаю приділяти більшу увагу аналізові кормової ефективності.

Графік 1. Вартість кормодня та конверсія сухої речовини, січень 2018 р.

Графік 2. Кормова ефективність, січень 2018 р.

Від мови жестів до мови цифр

Валерій Лотоцький, департамент ветеринарії КЦ АВМ

Набагато простіше розмовляти з власником про ефективність виробництва, якщо на підприємстві користуються бенчмаркінгом. Якщо йдеться про ветеринарні витрати, то вони займають зовсім невелику частку в структурі собівартості молока — близько 4%. Однак така ситуація далеко не в усіх господарствах. У моїй практиці були «рекордсмени», де ця стаття витрат доходила до 12%. Питання вирішувалось одним приїздом: під час аналізу ветеринарного блоку ставало зрозуміло, що «ваги» статті витрат додає відточена система відкат-менеджменту.

Ще один приклад — спермопродукція. Фактично це один із тих китів, від якого залежить наше завтра, тобто генетичний потенціал стада. У структурі собівартості ця стаття витрат становить 1% — показник практично однаковий для всіх господарств, які ми аналізуємо, — але він значною мірою визначає те, які будуть наступні кілька лактацій. Коли власник приймає рішення, купувати чи не купувати сперму через різницю в ціні однієї дози 100 грн. (ніби звучить страшно), то варто подивитись на структуру собівартості — усього 1%. Заощаджуючи і знижуючи його до 0,8%, ми потім недоотримаємо прибуток, бо корови залишаються такими ж.

З моєї точки зору, бенчмаркінг — це механізм, який дає можливість зрозуміти не так те, де ти знаходишся сьогодні, як те, де хочеш бути взавтра. Для консультанта це дуже зручна модель, щоб переконати власника чи директора прийняти виважене рішення, бо пояснюєш, так би мовити, не на пальцях, а на цифрах. Маю щастя працювати практично з 90% господарств, які беруть участь у бенчмаркінгу. Дуже приємно, що багато власників сприймають його як механізм, через який можна бачити те, що необхідно покращити. Це стосується абсолютно всіх статей витрат, включаючи й заробітну плату — все легко відстежується й пояснюється. В цьому, як на мене, найбільша перевага порівняльного аналізу.

Інструмент для росту і розвитку

Сергій Чижик, ТОВ «Вітчизна» (Сумська обл.)

Для бізнесу дуже важливо розуміти ефективність, бачити слабкі місця, з’ясувати причину невдачі, розуміти, яких знань не вистачає і де їх можна знайти. Тому виробникові й потрібен такий інструмент, який сьогодні пропонує АВМ.

Отримуючи звіт, перше, що ми робимо, — порівнюємо себе з іншими учасниками, дивимось, у чому гірші, а в чому кращі. Якщо інші підприємства мають кращий результат, чому б не дізнатись, як вони працюють і повчитись у них? З АВМ це дуже легко зробити, адже ми постійно спілкуємось, підтримуємо один з одним зв'язок — тобто є можливість адресно звернутись по інформацію чи допомогу.

Бенчмаркінг — чудова система для тих, хто готовий надавати правдиву інформацію, хто хоче порівнювати себе з іншими, бо тільки в такий спосіб компанія може ставати ефективнішою і рости. Для стратегічного управління керівникові дуже важливо побачити своє підприємство в цифрах — саме таку можливість ми й маємо з бенчмаркінгом. Проект відкритий для всіх, незалежно від того, входить господарство до АВМ чи ні. Чим більше буде учасників, тим повнішою буде загальна картина по галузі і тим ефективнішим зможе стати окремо взяте підприємство.

Побачити, де втрачаєш

Андрій Пастушенко, СТОВ «Дніпро» (Херсонська обл.)

Наше підприємство розташоване на півдні України, займаємося тваринництвом і рослинництвом. Ще в 2013 році ми підписали договір з німецькою консалтинговою компанією, якій щомісяця надавали статистичну інформацію. Компанія працює зі 150 господарствами в Східній Німеччині. Щороку ми отримували звіт, фактично такого ж роду інформацію, що й зараз від АВМ. Ми могли аналізувати своє підприємство, порівнюючи його з європейськими. Послуга була платна.

У 2015-му ми долучились і до українського бенчмаркінгу. Два роки робили паралельний підрахунок і зрозуміли, що нам зручніше порівнювати себе з тими гравцями молочного ринку, які працюють в Україні. З 2017-го припинили співпрацю з німецькою компанією й аналізуємо свою роботу тільки в рамках українського проекту.

Завдяки порівняльному аналізу на підприємстві сталося дуже багато позитивних змін. Та інформація, яку дає бенчмаркінг, допомагає мені, як керівнику, вирішити дуже велику кількість питань. По-перше, це стосується якості кормів: вона зросла на порядок лише завдяки тому, що ми зрозуміли, що робимо щось не так і на тому багато втрачаємо. Зміни стались і в інших блоках виробництва.

Як керівник я зрозумів, що мені потрібно більше часу приділяти аналізові виробництва для підвищення його ефективності, ніж займатись оперативними речами. Не знаю іншого механізму, окрім бенчмаркінгу, завдяки якому можна побачити свої помилки й недопрацювання, вказати на ці помилки і пояснити їх колегам, щоб зробити спільні висновки.

Тим, хто ще не долучився до порівняльного аналізу молочних підприємств, можу лише порадити це зробити. Дивуюся, що послуга й досі безплатна, хоч дуже цінна — адже економить великі кошти підприємствам.

По матеріалам журналу «Молоко і ферма» № 2 (45), квітень 2018