Вибір поля, попередника, системи удобрення

Виробництво якісного корму починається задовго до процесу заготівлі, і насправді його якість починається з вибору поля і попередника. Незалежно від культури, яку ви плануєте вирощувати на корм, у виборі поля важливу роль відіграє якість ґрунтів та його профіль, особливо, якщо плануємо вирощувати культури для заготівлі сінажу чи сіна. Значну проблему створюють круті схили, адже існує ризик отримати зріджений травостій, змивання внесених добрив та ерозії ґрунту, а також проблеми із рухом кормозаготівельної техніки, зокрема з налаштуванням косарок, ворушилок та валкувачів.

На фоні різкого зростання ціни на добрива багато аграріїв шукають різні варіанти використання органічних добрив. В основному це гній і його рідка фракція — більш відома як гноївка. Господарства отримують достатньо гарний результат, але тут виникає ще більше запитань. Особливо важливим є період і механізм внесення органіки.

Результати досліджень ґрунту на кількість спор клостридії на полях пригосподарської території, або, простіше кажучи, на тих, де постійно вносять органічні добрива з ферми, показали — що саме там міститься в рази більше спор клостридії, ніж на полях, на яких довгий час не вносились органічні добрива.

Гній містить багато спор клостридії, і якщо вносити його поверх рослин на полі або їх кореневищ, то додатково обсіменяємо ці рослини спорами. Тут варто врахувати, що клостридія є одним із головних ворогів для наших тварин і дуже часто є основною причиною псування основних культур.

Ін'єкційне внесення гною

Багато українських аграріїв розповідають, що часто бачили, як на європейських та американських фермах рідку фракцію гною вносили безпосередньо поверх посівів багаторічних та однорічних кормових трав. Неглибока дискова ін'єкція гною є відносно новою технологією на північному сході США, яка використовується в системах без обробітку для внесення гною з мінімальними порушеннями ґрунту. Цей спосіб вимагає більше енергії, споживається більше палива, він повільніший, ніж традиційне розкидання. Порівняно з поверхневим, ін'єкційне закачування гною покращує ефективність використання азоту (N) шляхом зменшення випаровування аміаку (NH₃), запахів та втрат поживних речовин (N і P).

Цікаві дослідження були опубліковані José P. Castaño-Sánchez, Heather D. Karsten, C. Alan Rotz з Пенсільванського університету у 2022 році. Їх результати засвідчують, що подвійний посів і внесення гною в ґрунт за допомогою ін'єкторів зменшують загальні втрати азоту (N) на 12−18%, а фосфору (P) — на 16−19%. Використання ін'єкцій гною зменшило втрати аміаку (NH₃) в полі на 85% порівняно з поверхневим розкиданням. Внесений у ґрунт гній втрачав розчинного фосфору (Р) на 77% менше, ніж розкиданий на поверхні.

Технологія подвійного посіву

На північному сході США 10% загальної площі всіх посівних угідь регіону зараз засіваються двічі. Озиме жито, за яким слідує кукурудза, є найпоширенішою комбінацією, яка представляла понад половину сівозмін озимого жита та кукурудзи у 2010 році (Borchers et al., 2014).

В умовах України ця схема не завжди спрацьовує. Потрібно обирати культуру з огляду на вологу в ґрунті на період посіву та тип кореневої системи культури, яка буде після жита. Часто висівають соняшник, сою, кукурудзу чи гречку. Гарним варіантом є цукрове сорго або сорго-суданковий гібрид, якщо є потреба в додатковій кількості корму. Втім, завжди вирішальним залишається рівень вологи у ґрунті.

Аналізуючи досвід вирощування жита в різних кліматичних зонах США, врожай кукурудзи у схемі «подвійного посіву» після жита був на 10−12% меншим через затримку з посівом кукурудзи та потенційно меншу вологість ґрунту під час посіву. Проте науковці прогнозують збільшення врожайності кукурудзяного силосу та зерна в майбутньому завдяки збільшенню фіксації вуглекислого газу (CO₂) і покращенню ефективності використання води на фоні зміни клімату та селекційних напрацювань.

Використання системи подвійного посіву компенсувало зниження виробництва кукурудзяного силосу, створюючи потенціал для більшого виробництва кормів. Системи силосування жита та кукурудзи у двох польових дослідженнях у Пенсильванії підвищили загальне виробництво кормів на 20−44% (Binder et al., 2020; Milliron et al., 2019). Завдяки вищому показнику сирого протеїну і перетравності НДК в житньому силосі витрати на закупні корми знижуються на 20−25%.

Водночас польові дослідження озимих однорічних рослин із наступним посівом кукурудзи на силос в інших регіонах на півночі США повідомляють про більшу або таку ж загальну продуктивність корму (Brown, 2006; Heggenstaller et al., 2008; West et al., 2020). Подібні результати отримують і в Україні — в зоні достатнього зволоження.

Посів кукурудзи після гібридного жита на силос відбувається на два тижні пізніше порівняно з традиційним, що обумовлено довшим перебуванням жита на полі для високої врожайності. Для посіву використовуються гібриди кукурудзи з низьким ФАО, щоб компенсувати коротший вегетаційний період. З використанням технології подвійного посіву в умовах нестійкого зволоження врожайність кукурудзи на силос зменшується, але в загальній системі «жито плюс кукурудза» вдається отримати більше корму для забезпечення потреб стада з меншої площі орних земель. Американські дослідження показали, що коли жито збирали на 7−10 днів пізніше закінчення традиційних термінів посіву кукурудзи, то значне накопичення активних температур для рослин гібридного жита вело до збільшення біомаси жита в 1,4−3,6 разу (Binder et al., 2020; Milliron et al., 2019). Тобто, якщо скошувати гібридне жито на 7−10 днів раніше, то врожайність зменшується вдвічі.

Озиме жито: способи і терміни удобрення

За даними Milliron et al. (2019), на врожайність жита впливають спосіб і термін внесення гною. У середньому внесений у ґрунт гній до посіву давав на 7,0% більший урожай, ніж поверхнево розкиданий, а пізнє внесення давало в середньому на 5,5% більший урожай, ніж внесення перед посівом — на 4,9% при поверхневому розкиданні та на 6,2% при внесенні у ґрунт.

Ми завжди маємо розуміти, що при вирощуванні кормових культур отримаємо тільки такий урожай і поживність, наскільки змогли забезпечити рослини поживними речовинами. В Україні при внесенні під оранку гній заробляється на 25−27 см углиб, тому на рослини, які тільки починають формувати кореневу систему, він не має значного впливу в осінній період.

Також слід враховувати, що для доступності поживних речовин з гною має бути оптимальна температура для роботи мікроорганізмів, які його ферментують. Тому при умові скошування гібридного жита на силос у фазі прапорцевого листка ефект від внесеного гною під оранку буде лише протягом двох тижнів перед скошуванням і жодним чином не стимулюватиме весняне кущення та розвиток самих рослин.

Найкращий варіант для стимулювання весняного кущення — внесення 250−300 кг аміачної селітри на один гектар. Врожайність житнього силосу формується залежно від висоти і густоти рослин, і азотне живлення допомагає отримати високу врожайність.

ТОВ «КВС-УКРАЇНА»
Тел: 044 586 52 14
Email: ukraine@kws.com
www.kws.ua 

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).