Одним із розладів, що виникає переважно в перші два тижні після отелення, є зміщення сичуга. Сичуг — один із чотирьох відділів шлунка жуйних. Його називають «справжнім шлунком» і він знаходиться всередині черевної порожнини. Існує три причини зміщення сичуга:

1. Під час отелення корова втрачає від 10 до 12 відсотків маси тіла через народжене теля, плаценту та рідини. Звільнення місця в черевній порожнині в поєднанні з низьким споживанням сухої речовини (отже низьке заповнення рубця) можуть спричинити зміщення органів.
2. Збільшення вмісту концентрованого корму в раціоні, щоб задовольнити вищі енергетичні потреби під час лактації, призводить до збільшення надходження летких жирних кислот до сичуга, що може зменшити його моторику.
3. Гіпокальціємія, клінічна (часто у 5% корів) чи субклінічна (ймовірність досягає в середньому 50%), знижує тонус гладкої мускулатури, що допомагає утримувати сичуг на місці.

Усі ці фактори, імовірно незалежні один від одного та у новотільних корів можуть підвищувати ризик зміщення сичуга.

Корови з підвищеним ризиком зміщення сичуга після отелення мають низьке споживання сухої речовини, високі показники кондиції тіла та високі концентрації неетерифікованих жирних кислот у крові перед отеленням. Низьке споживання, яке відчувають усі корови під час отелення, підвищує ризик зміщення сичуга. Однак, коли корови теляться в умовах спеки та підвищеної вологості влітку, споживання після отелення навіть ще нижче, ніж у корів, що теляться восени та взимку.

Зміщення сичуга у корів після 60 днів лактації зазвичай виникає через наступні фактори:

• низький рН рубця, викликаний зміною якості грубого корму або розміру часток,
• зміни в складі раціону з недостатньою кількістю клітковини,
• зміна персоналу, відповідального за змішування кормів, або
• несправність кормозмішувача або кормових ваг.

Діагностика зміщення сичуга

Приблизно 80−90% випадків зміщення виникає, коли сичуг рухається вгору з лівого боку. Однак правостороннє зміщення сичуга також трапляється, і навіть рідко може виникнути правостороннє скручення сичуга (сичуг спливає з правого боку, а потім скручується). Такі випадки є дуже серйозними, оскільки кровопостачання сичуга сильно обмежується.

Загальні симптоми зміщення сичуга включають зменшення споживання корму, зниження надоїв, зменшення виділення гною та кетоз, як наслідок недостатнього споживання корму. Однак остаточним показником є звук, який можна почути за допомогою стетоскопа, коли простукують праве та ліве підребер'я. Коли сичуг зміщується, він наповнюється газом, і звуки, що відбиваються від заповненого повітрям органу, схожі на удари. Після діагностики захворювання ветеринар може провести операцію або перевернути тварину, щоб повернути сичуг на місце.

Вплив зміщення сичуга

Основні витрати через зміщенням сичуга, пов’язані з втратою виробництва молока. У дослідженні Університету Гвельфа корови зі зміщеним сичугом під час лактації виробляли приблизно на 318 кг молока менше, ніж здорові. Дослідження Корнельського університету виявило навіть більшу втрату молока — приблизно 545 кг, якщо зміщення виникало впродовж 60 днів після отелення.

Додаткові витрати включають ветеринарні витрати, пов’язані з іншими супутніми захворюваннями (наприклад, кетоз). В одному дослідженні 30% втрат молока відбулося до діагностики захворювання; тому раннє виявлення дуже важливе. Як втрата молока через зміщення сичуга, так і ризик вибракування корови зі стада після того, як вона зазнала зміщення, збільшуються з кількістю лактацій. Мета полягає в тому, щоб частота зміщень в молочному стаді становила менше 4%.

Підсумок

Зміщення сичуга є поширеним захворюванням молочної худоби, але за умови ретельної годівлі та догляду захворюваність у стаді можна зменшити до 5%. Годівля перед отеленням для підтримки постійного споживання збалансованого раціону, щоб уникнути значного його зниження та надмірної кондиції тіла, знижує ризик зміщення сичуга після отелення. Забезпечення збалансованого раціону (особливо за вмістом клітковини та енергії) та належне утримання (достатньо місця біля кормового столу та для відпочинку) також знизить ризик зміщення сичуга. Коли ж зміщення виникає після 60-го дня лактації, найкраще переглянути вміст клітковини в раціоні та розмір часток, належну роботу кормозмішувача та ваг, а також дотримання процедури годівлі працівниками. Зменшення ризику зміщення сичуга покращує здоров’я та самопочуття корів, збільшує виробництво молока та зменшує ветеринарні витрати.

milkUa.Info за матеріалами dairyherd.com