За підтримки |  


«Земля – це єдине, що залишилося у народу»

 

Іващук Сергій Петрович, генеральний директор ТОВ НВ «Агрофірма „Перлина Поділля“»

Навчався у Київському національному економічному університеті. У 2009-2011 рр. займав посаду директора  департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Мінагро. З 2011-го року — генеральний директор ТОВ НВ «Агрофірма „Перлина Поділля“».

 

 Сьогодні сільське господарство одна з небагатьох галузей, завдяки якій українська економіка тримається на плаву. Українське село — це серце нашої держави, а сільськогосподарські підприємства — сила, яка допомагає йому працювати. Про найболючіші проблеми сьогодення розповів нам Іващук Сергій Петрович, керівник ТОВ «Перлина Поділля» Хмельницької області Білогірського району, смт. Білогір’я. 

— Сергію Петровичу, більшість земель сільськогосподарського призначення в Україні здається в оренду. Актуальним є поліпшення законодавчої підтримки відносин між орендарями та орендодавцями. Що ви думаєте з приводу заборони на продаж землі?

— Земля — це єдине,що залишилося в народу. Не варто знімати мораторій на продаж землі, бо тоді ризикуємо втратити державу. Давайте дивитися правді у вічі. Якби запрацював ринок землі, то хто б був першим покупцем? Звісно, інвестори з тугими гаманцями.

Україна та її родючі чорноземи привабливі для олігархів із Росії, мільярдерів з Китаю та Японії, арабських шейхів. Українські аграрії просто не мають таких коштів, щоб скупити власну землю. Відміна мораторію загрожує державі тим, що інвестори скуплять землю у селян за безцінь, вижмуть із неї усі можливі ресурси. Користі від того нам буде мало.

Маємо гіркий досвід, коли потужні державні підприємства переходили у приватну власність. І яка зараз їх доля? Чи отримала з того користь держава? Інвестори-власники вичавили з промислових гігантів усі соки і нічого не зробили аби їх розвивати, модернізувати та покращувати. Тому треба задуматися не про продаж землі, а про підняття орендних ставок. Щоб селянин, котрий здає землю в оренду, отримував гідний пай. Треба, аби в країні була чітка система визначення кадастру і кожен знав точні межі своїх ділянок. Закони, які регулюють земельні відносини, повинні врахувати потреби українських аграріїв. І сподіваюся, щодо законодавства будуть внесені відповідні зміни.

Ще одна важлива для селян проблема — реалізація продукції, вирощеної на власній грядці.

— Колись у нас була досить ефективна система збору, заготівлі та переробки сільськогосподарської продукції — споживча кооперація. Сьогодні вона не виконує повністю своїх статутних обов’язків. Схоже на те, що хтось зацікавлений аби вона розвалилася. В роки радянської системи, кооперація найбільше відповідала ринковій економіці і закупляла в людей залишки сільськогосподарської продукції — від сушені до городини — і реалізовувала самостійно аж до Камчатки і Китаю. Зараз така кооперація повинна відродитися і бути посередником між селянами і заготівельниками. Адже продукти з грядки екологічно чисті та смачні. Звісно, краще споживати натуральний продукт.

І ще одне досить болюче питання — спадщина та податок на неї.

— Я вважаю, що податок на спадщину вигадав той, хто отримує від такої системи чималий зиск. Хіба це справедливо, що, отримавши у спадок стареньку хату, людина повинна заплатити за експертну оцінку, а потім викласти з власної кишені ще 10-12 тисяч гривень за те, що належало її родині? Скажемо так, сплачуючи податок на спадщину, людина віддає гроші невідомо за що.

Сергію Петровичу, яка ваша думка з приводу конфлікту на сході України?

— Є така приказка: «Краще поганий мир, ніж добра війна». Ми усі побачили, в якому стані перебувають збройні сили України. Зброя роками продавалася за кордон, техніка застаріла, матеріально-технічна база давно потребує оновлення. Те, що терористам та сепаратистам дана гідна відсіч — заслуга наших чоловіків, наших героїв. Тих, хто поклав своє життя на вівтар цілісності України, і тих, хто й зараз стоїть на варті нашого з вами спокою та добробуту. Це справжні патріоти, яких народила Україна. Треба зробити усе можливе, щоб конфлікт був погашений, щоб люди могли повернутися до нормального життя, щоб почали відбудовувати зруйновану інфраструктуру.

comments powered by Disqus

Останні додані

25 черв. 2019 14:20:00

Сучасне виробництво молока: професіоналізм, резерви, інвестиції

28 трав. 2019 14:00:00

Дві речі, в яких криється прибуток сучасної ферми

4 квіт. 2019 09:40:00

Починаємо завжди з себе

14 бер. 2019 15:00:00

Між двома світами

13 лют. 2019 11:40:00

Перспективи українських крафтових сирів

24 січ. 2019 13:00:00

Молочний бізнес поверхового підходу не пробачає

25 груд. 2018 13:30:00

Два в одному, або Як із мінусів зробити плюси

20 лист. 2018 14:50:00

Цікаво працювати, коли є результат