Захист корів від мікотоксинів
Карін Гріслер, спеціаліст із годівлі великої рогатої худоби, БІОМІН—Австрія
Віталій Лохов, генеральний директор, БІОМІН—Україна
Хоча жуйні тварини менш чутливі до впливу мікотоксинів, ніж моногастричні, чимало наукових видань і результати досліджень свідчать про негативний їх вплив на здоров’я, відтворення та продуктивність молочних корів. І справді, деякі мікотоксини (в основному трихотецени) повністю нейтралізуються мікроорганізмами рубця. А от метаболіти інших мікотоксинів (наприклад, зеараленон) можуть бути навіть токсичнішими від мікотоксинів-батьків.
Високопродуктивні молочні корови споживають раціони з високим умістом концентратів та, відповідно, відрізняються більшим рівнем споживання сухої речовини. Наявність великої кількості концентратів у спожитому кормі може зменшити рівень кислотності в рубці та пришвидшити проходження перетравлюваної маси через шлунково-кишковий тракт. Через це скорочується час і погіршуються умови для знищення мікотоксинів у рубці.
Відомо, що зеараленон негативно впливає на відтворення, а трихотецени уражають мікроорганізми в рубці, через що погіршується споживання корму та ефективність годівлі — відповідно, падає виробництво молока. Найуразливіші до мікотоксинів корови в перехідний період (перед отеленням та щойно після отелення), а також ті, які переживають стрес чи хворіють.
Дослідження, під час яких спостерігають за тваринами, що споживають уражений мікотоксинами корм, дають можливість ученим і практикам визначати оптимальні способи захисту тварин. Залежно від поставленої мети, дослідження проводять упродовж тривалого часу, оскільки негативний вплив мікотоксинів може проявитися навіть через кілька тижнів після споживання зараженого корму.
Пропонуємо вашій увазі результати одного з таких досліджень, яке провели науковці австрійської компанії «Біомін» на одній із французьких ферм. Дослідження тривало майже рік.
Мета дослідження: вивчити вплив деактиватора мікотоксинів на корів, які споживали заражений корм природним шляхом, на параметри їхньої продуктивності та стан здоров’я.
Корм для годівлі був заражений природним шляхом 1025 мкг трихотеценів типу Б і 120 мкг зеараленону.
Передумови дослідження: молочне стадо на фермі у Франції потерпало від багатьох проблем, зокрема зниження продуктивності, діареї у телят, зменшення обсягів споживання корму, низького рівня фертильності та високого відсотка викиднів, частого виникнення маститів та збільшеної кількості соматичних клітин (КСК) на всіх стадіях виробництва молока.
У зв‘язку з цим корм проаналізували на мікотоксини (табл.1).
Таблиця 1. Результати аналізу корму на наявність мікотоксинів
Мікотоксин | Забруднення, мкг |
---|---|
Б-трихотецени | 1025 |
|
35 |
|
750 |
|
240 |
Зеараленон | 120 |
Опис дослідження
Дослідження проводили у стаді з 50 молочних корів голштинської породи з середнім рівнем виробництва молока 9000 кг молока на корову за рік. Корів годували змішаним раціоном, який на 50% складався з кукурудзи.
Під час дослідження деактиватор додали до раціону в дозуванні 25 г на корову на день.
Результати
Отримані після додавання в раціон деактиватора результати порівнювали з показниками, зафіксованими до використання деактиватора. Зокрема порівняли такі параметри:
1 — частота виникнення маститів (графік 1);
2 — кількість соматичних клітин (КСК) у сирому молоці (графік 2);
3 — показники відтворення (табл. 2);
4 — рівень споживання корму (табл. 3).
Графік 1. Частота виникнення маститів.
За три місяці до початку використання деактиватора виникнення маститу було виявлено в 14 тварин. З початком курсу лікування в січні 2012 року частота маститів різко знижується.
Графік 2. Кількість соматичних клітин у сирому молоці, тис./мл.
Кількість соматичних клітин перед початком використання деактиватора була надто велика, та вже з першого місяця експерименту почала поступово спадати.
Таблиця 2. Показники відтворення, середнє значення до і під час експерименту
Період | Відсоток успішного першого штучного запліднювання | Кількість днів між отеленням та штучним запліднюванням |
---|---|---|
Без деактиватора | 9 | 160 |
З деактиватором | 43 | 126 |
Аналізуючи відтворення, бачимо, що показник першого успішного запліднювання був покращений із 9% перед початком використання деактиватора до 43% під час експерименту. А кількість днів між отеленням та штучним запліднюванням зменшилася зі 160 до 126 днів.
Таблиця 3. Рівень споживання корму, середнє значення до і під час експерименту, кг
Період | Споживання корму, кг |
---|---|
Без деактиватора | 20,7 |
З деактиватором | 23,7 |
З використанням деактиватора у тварин покращується стан здоров’я, відповідно, вони більше споживають корму, що позитивно впливає на показники продуктивності.
Висновок
Добавка до раціону деактиватора успішно протидіяла негативному ефектові зараження корму 1025 мкг трихотецену та 120 мкг зеараленону. Такі параметри, як частота виникнення маститів, кількість соматичних клітин у молоці, репродуктивні показники і споживання корму, значно покращилися, що свідчить про ефективність деактиватора.
За додатковою інформацією звертайтесь:
ВІОМІН УКРАЇНА
вул. Щекавицька, 30/39, офіс 167
Київ 04071, Україна
Тел: +380 44 360 1881
Факс: +38 044 207 12 10
Моб. тел: +38 67 323 35 76
e-mail: iryna.shuklina@biomin.net