— Пані Наталю, що для вас означає перемога на найбільшому сирному конкурсі Європи?

— Насамперед слід сказати, що це було дуже несподівано. Ми не одразу повірили в перемогу, до цих пір усвідомлюємо, як все сталося. Перемога означає, що ми на правильному шляху, а довгі роки праці принесли свої плоди. Вона довела, що навіть маленький виробник з будь-якого куточка світу, а тепер і України, може взяти участь у такому конкурсі і отримати перемогу.

Після конкурсу почали надходити замовлення від нових клієнтів, про нас згадали колишні партнери. Допоки не використовували перемогу в конкурсі в рекламних цілях. Хвилюємося, що через відключення електроенергії не зможемо задовольнити запити із замовленнями.

— В чому особливість сиру, який отримав перемогу?

— Насправді технологічно це дуже простенький сир. Існують сири із складним процесом афінажу (ред. — дозрівання). «Сирна торбинка» — це молодий сир з коров’ячого молока. До речі, це один із перших сирів, який я готувала, коли почала займатися сироварінням. Він виходить в мене із закритими очима, руки пам’ятають всі процеси. Цей сир розходиться, наче гарячі пиріжки. По-перше, його вартість доступна широкому колу споживачів, по-друге, він швидко виготовляється — кілька днів і можна пускати в продаж. «Сирну торбинку» дуже люблять як дорослі, так діти, тому вона найбільше продається.

Чому саме його відправили на конкурс? Все банально: через воєнні дії не закладали сири на дозрівання, практично нічого не було, щоб виставити. Асортимент сироварні значно більший. А «Сирна торбинка» завжди в наявності.

Я запитала в Оксани Чернової (ред. — Оксана Чернова — сирна експертка ProCheese, суддя конкурсу World Cheese Awards), чому мій сир переміг. Як досвідчений суддя, яка відвідувала багато подібних конкурсів, сказала, що саме в простому сирі важливо добитися особливого смаку. «Сирну торбинку» ми коптимо на натуральній щепі. Я робила її так, як смакує мені — легко підкопченою. Запах і смак копчення не «перебив» запах і смак молока та залишився на скоринці. А всередині самого сиру відчутно смак молока та вершків. Тут вдалося досягти ідеального балансу. Напевно це і стало основною з причин нашої перемоги.

— Скільки років на ринку?

— Сироварінням займаюся 7 років. Це був період експериментів, навчання, відпрацьовування технології. Спочатку реалізовували свою продукцію через ярмарки і фестивалі. Вже два роки працюємо офіційно, маємо дозвіл на виробництво. Це дало змогу вийти зі своєю продукцією в магазини, а також розширити асортимент. До сирів додали ще молочну продукцію, яка користується попитом щодня в сім'ях: кілька видів йогуртів, кефір, масло вершкове, сир кисломолочний і кілька видів молодого сиру.

Обсяги виробництва залежать від замовлень. Попередньо збираємо замовлення, під які виготовляємо продукцію. Це натуральна молочна продукція. Ми не додаємо консерванти і стабілізатори, тому терміни її зберігання короткі. Ніколи не виготовляємо надлишку, закладаємо наступну партію лише тоді, коли вся продукція реалізована.

Молоді сири виготовляємо кілька днів і відпускаємо в магазини з молочною продукцією. Сири, які ставимо на дозрівання, зберігаються в підвалі і продаються залежно від того, коли дозріють.

Наразі індивідуальні замовлення відправляємо в будь-який куточок країни службою «Нова пошта». В магазинах нашу продукцію можна придбати в Івано-Франківську й області.

— Де берете сировину для її виготовлення?

— Молоко беремо у фермерському господарстві «Дніпровські зорі» в сусідній Тернопільській області. Молоко приходить охолоджене з усіма необхідними документами. Ми довіряємо постачальнику. Нам підходить якість молока.

— З якими труднощами зіткнулися під час війни? Як долаєте їх?

— З початком війни зменшили асортимент продукції. Це пов’язано з тим, що на територію Західної України приїхало багато людей зі сходу та півдня. Збільшився попит на свіжу молочну продукцію.

На асортимент також вплинуло виключення електроенергії. Температурні режими мають бути стабільні. Генератора не вистачає, щоб запустити все обладнання. Коли стабілізувалися графіки відключень, ми потихеньку під них підлаштовувались і планували роботу. Після останніх ракетних ударів через відключення електроенергії частина продукції зіпсувалася, і ми були змушені її викинути.

— Що в планах і які ваші побажання усім, хто причетний до молочної галузі?

— Перемагати разом з усією країною. Ми вважаємо, що наша маленька перемога це вклад у нашу велику Перемогу. Кожен робить те, що може на тій ділянці, де компетентний, де працює. Зараз багато спортсменів і митців здобувають перемоги і ще раз нагадують про Україну, про те, що тут відбувається. Тепер до них долучилися сировари.

Немає значення, чи ви великий завод, велика ферма, чи маленький сировар з невеличкого селища, мрійте, беріть участь у конкурсах. Можливо ваш сир виявиться найсмачнішим, а ви про це ніколи не дізнаєтесь, якщо не відправите його на конкурс.

milkUa.Info