Юлія Дворська, кандидат ветеринарних наук, доцент, Сумський НАУ

Мікотоксини є вторинними метаболітами життєдіяльності плісеневих грибків. Відомо більше 500 видів мікотоксинів, але найвідоміші такі: афлатоксин В1, деоксиніваленол (вомітоксин), фумонізин, охратоксин і зеараленон.

До раціону жуйних тварин входять концентровані, а також грубі й соковиті корми. Вони можуть бути заражені грибками як на стадії росту зернових і трав, що входять до їх складу, так і при зберіганні у вигляді сіна, соломи або силосу. Грибки виробляють широкий спектр вторинних метаболітів (мікотоксинів).

Більшість проблем у тваринництві, пов’язаних із мікотоксинами, виникає внаслідок забруднення ними зернових, а також макухи і шроту олійних культур, які широко використовують в усьому світі в промислових раціонах.

Симптоми, які ми можемо спостерігати в молочної худоби:

1 — знижене споживання корму й/або відмова від їжі;

2 — поганий розвиток, можливе виснаження;

3 — шерсть нерівномірна і тьмяна;

4 — продуктивність нижча від звичайної (навіть при добре збалансованій і посиленій годівлі);

5 — різного роду порушення відтворення (викидні, неправильна охота, низька запліднюваність, нерегулярність циклів і т.д.);

6 — періодичний пронос або запор (гній може різнитися кольором і консистенцією, часом із кров’ю);

7 — імуносупресія (можна спостерігати частіше, ніж звичайно, виникнення хвороб, спричинених умовно патогенними мікроорганізмами);

8 — порушення обміну речовин у первісток.

Рис. 1. Вплив мікотоксинів на жуйних.

Мікотоксини дуже стійкі до зберігання й температури, тому обробка корму перед згодовуванням не дає потрібного ефекту.

Ерготові мікотоксини

У середньовіччі в рік, коли через погодні умови посилювався розвиток ріжків, від уживання хліба, спеченого з ураженого ними зерна, виникали епідемії так званого «вогню святого Антонія» (ерготизму) — харчового отруєння алкалоїдами ріжків. Склероцій ріжків містить велику кількість алкалоїдів, найотруйніший з яких — ерготинін, — при вживанні в їжу викликає судоми і тривалі спазми гладкої мускулатури, також спостерігаються розлади психіки, порушення рухової функції очей, а через кілька місяців — ускладнена катаракта; великі дози призводять до загибелі людини.

Костриця (або вівсяниця) і райграс, які використовуються в годівлі корів, можуть бути джерелом ендофітних грибків роду Neotyphodium, Balansia і Epichloe, які виділяють ерготові (ерговалін, ерговалінін) та індольні (лолітрем В) мікотоксини дитерпенового типу алкалоїдів.

Механізм дії ерготових алкалоїдів на організм тварин пов’язаний із впливом на дофамінові й α-алренорецептори. Уживання корму, що має високий рівень цих алкалоїдів, викликає у тварин порушення, об’єднані поняттям «літній синдром». Токсикоз характеризується порушенням процесів терморегуляції, травлення, впливом на рівень гормонів у крові, у тому числі пролактину, внаслідок чого тварини втрачають у вазі, знижується репродуктивна здатність, зменшується лактація — аж до пропадання молока взагалі. Під впливом ерготних алкалоїдів звуження судин у кінцівках може холодної пори року призвести до їх некрозу («кострична стопа»).

Фото 1. Тривала одночасна дія кількох видів мікотоксинів.

При поїданні тваринами забрудненої ерговаліном трави спостерігається зниження приростів живої ваги в молодняка, погіршення репродуктивних якостей, молочної продуктивності й стійкості до високих температур, а в літній сезон характеризується проявами гіпертермії. Крім того, спостерігаються гангренозні виразки на ногах, пришвидшене дихання, подовження шерсті, зниження частоти скорочень серця. У тварин відзначають низький рівень пролактину, що пояснює зменшення молочної продуктивності.

Результати досліджень

В університеті Атланти провели дослідження з вивчення впливу ерговаліну на молочних корів, а також можливість зменшення негативного впливу за допомогою Мікосорба (Merrill et al., 2007). У досліді використовували 60 корів із пізнім терміном тільності (Ангус х Герефорд), у раціони яких додавали солому костриці з низьким умістом ерговаліну — 147 мкг/г (контрольна група) і високим умістом — 449 мкг/г та Мікосорб у дозах 0, 20, 40 і 60 г/гол./день. Стан кінцівок визначали за шкалою від 0 до 5. При оцінці 3 і вище корів вибраковували.

У ході досліджень була виявлена одна корова з некрозом кінцівок (4 за п’ятибальною шкалою) на 55-й день експерименту (фото 2.), вона була вибракувана. Вага корів дослідної і контрольної груп суттєво не відрізнялась, в той час як у дослідах Akay et al. (2003) спостерігали збільшення ваги корів, які отримували добавки Мікосорба одночасно з контамінованим ероготовими мікотоксинами кормом. Ці відмінності можуть бути пов’язані з наявністю стресу перегріву в досліді Akay et al.

Отже, було встановлено, що молочна продуктивність корів при згодовуванні контамінованого корму збільшувалась прямо пропорційно зі збільшенням дози Мікосорба (P=0,04) (графік 2). Подібна тенденція спостерігалася також з умістом пролактину в сироватці крові корів. Отримані дані перегукуються з результатами інших дослідників, які вивчали вплив ерготоксинів на корів на секреторну активність клітин молочної залози (Tucker, 1985).

Концентрація пролактину в сироватці крові корів збільшувалася разом із збільшенням концентрації Мікосорба в раціоні (P=0,02) (графік 1). До того ж, концентрація пролактину значно знижувалась (P=0,002) після відлучення у корів, які отримували контамінований мікотоксинами корм, порівняно з контрольною групою.

Подібні висновки зробили й інші дослідники (Peters et al., 1992). Вони з’ясували, що у корів, які споживали контамінований ерготоксинами корм, молочна продуктивність знижувалася на 25%. До того ж, численні експерименти довели, що концентрація пролактину також знижувалась (Schillo et al., 1988; Stamm et al., 1994; Samford-Grigsby et al., 1997).

Фото 2. Ураження кінцівки корови при вмісті 40 г ерговаліну в раціоні.

Таким чином, додавання Мікосорба сприяло підвищенню рівня пролактину в крові корів і збільшенню надою. Крім того, ураження ніг, хиткої ходи і кульгавості не спостерігали.

У ході інших досліджень було встановлено також, що наявність Мікосорба в контамінованому ерготоксинами раціоні, позитивно впливала споживання сухої речовини (Akay et al., 2003a, b), прирости ваги (Aaron et al., 2006), температуру тіла (Akay et al., 2003a), рівень пролактину і молочну продуктивність. До того ж під час використання Мікосорба у жеребних кобил збільшувався вміст прогестерону (Akay et al., 2004).

Графік 1. Рівень пролактину в корів	Графік 2. Молочна продуктивність

Висновки

У молочному виробництві корм є ключовим чинником, з якого мікотоксини надходять у виробничу (продуктивну) систему, і контроль має бути зосереджений на якості корму. Однак відомі випадки, коли значні концентрації мікотоксинів попадали в організм тварини через підстилку. Тому якість соломи слід розглядати як фактор ризику, особливо в сухостійних або ялових корів, яких недогодовують і вони їдять солому.

Наявність ерготоксинів у раціонах корів призводить до зниження продуктивності і погіршення загального стану здоров’я тварин.

Для ефективного виявлення мікотоксикозів слід ретельно обстежити на наявність симптомів усю череду. Симптоми часто дуже неспецифічні й можуть істотно відрізнятися залежно від наявності мікотоксинів, що утруднює діагностику. Точне підтвердження симптомів плюс аналіз крові в комбінації з аналізом корму дають змогу діагностувати мікотоксикози з максимальною точністю й вірогідністю.

Контактна інформація:

ДП «Оллтек-Україна»

вул. Іллінська, 8

м. Київ 04070, Україна

тел.: +38044494-40-81

факс: +38044494-40-82

www.alltech.com/ukraine