Молоко і ферма
Виробництво біоетанолу в Україні: стан і перспективи розвитку
БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ
Джерело фото: dsеngіnееrs.com.
Георгій Гелетуха, д. т. н., голова правління Біоенергетичної асоціації України;
Тетяна Желєзна, к. т. н., член ревізійної комісії Біоенергетичної асоціації України
Досягнення кліматичної нейтральності — один із ключових напрямків роботи Європейського Союзу. Цю позицію представлено у четвертому енергетичному пакеті законодавства ЄС «Чиста енергія для всіх європейців». Попри війну український енергетичний сектор продовжує працювати над упровадженням правової бази та інтеграційних норм, орієнтованих на курс ЄС. Тим більше, що й блокада українських портів та проблеми з експортом аграрної продукції спонукають до активніших дій з розвитку переробки всередині країни. Згідно проєкту Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 року споживання енергії з відновлюваних джерел має бути не менше 27% — зокрема й завдяки розвитку виробництва біоетанолу.
Розвиток світового і європейського біоетанолового виробництва
Світовий ринок біоетанолу успішно розвивається вже протягом кількох десятирічь, і загальні обсяги виробництва вимірюються мільярдами літрів. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у 2022 році було вироблено більше 114 млрд. л. Лідерами цього напрямку є США (50% світового обсягу виробництва, головним чином із зерна кукурудзи) і Бразилія (31%, сировина — цукрова тростина), див. схему 1. Більше 90% біоетанолу, що виробляється у світі, — це біопаливо першого покоління (традиційне) і, за прогнозами, така структура буде зберігатися, принаймні, до 2030 року.
Схема 1.
Динаміка виробництва біоетанолу у світі, млрд. л
У Європі виробляється понад 5 млрд. л біоетанолу на рік, хоча встановлені потужності дозволяють отримувати майже 10 млрд. (схема 2). Основними виробниками є Франція (лідер), Німеччина, Угорщина. В ЄС 55 заводів виробляють біоетанол першого покоління і 4 заводи — біоетанол другого покоління (передовий) з лігноцелюлозної сировини. Ці заводи у 2022-му були завантажені на 83% та 52%, відповідно. Заводи з виробництва біоетанолу першого покоління мають продуктивність до 400 млн. л на рік, передового біоетанолу — до 70 млн. л.
Схема 2.
Основні виробники біоетанолу в Європі, млрд. л на рік
Основним видом сировини для виробництва біоетанолу в Європі є зерно кукурудзи — з нього отримується близько 50% загального обсягу біопалива (схема 3). Частка передового біоетанолу (з лігноцелюлозної та подібних видів сировини) становить лише біля 8%.
Схема 3.
Структура сировини для виробництва біоетанолу в Європі
Використання біоетанолу як моторного палива
На сьогодні максимально можлива частка змішування біоетанолу з бензином, для якої не потрібна модифікація транспортного засобу, — до 10% (бензин Е10). Більшість автомобілів, вироблених після 2000-го, сумісні з E10, а нові — навіть оптимізовані для роботи на ньому.
У Європі більша частка бензину на ринку допоки відповідає паливу E5 (до 5% біоетанолу), тоді як E10 (до 10% біоетанолу) представляє собою динамічно зростаючий сегмент ринку. Сьогодні E10 доступний у 15 країнах ЄС та у Великобританії. При цьому у 12 країнах ЄС бензин Е10 вже займає від 45% (Естонія) до 100% (Болгарія, Румунія) ринку.
Бензини Е5 і Е10 вважаються паливом з низьким вмістом біоетанолу, тоді як існує суміш Е85 із вмістом біоетанолу 50−85%. Бензин Е85 може застосовуватися у транспортних засобах з гнучкими вибором палива (FFV). Такі автомобілі можуть працювати не тільки на Е85, але і на традиційному бензині або суміші бензину з біоетанолом в межах 85% без потреби в окремих баках. Це можливо завдяки тому, що вприскування палива та час запалювання регулюються автоматично відповідно до фактичної суміші, визначеної датчиком складу палива.
Ситуація в Україні
Річне споживання моторних палив в Україні у 2021 році становило: бензину — 2,0 млн. т, дизельного палива — 5,7 млн. т, пропану і бутану скраплених — 1,3 млн. т.
Загальна частка енергії, виробленої з відновлюваних джерел в Україні, у валовому кінцевому енергоспоживанні у 2020-му становила 9,2%, зокрема:
-
в електроенергетиці — 13,9%;
-
у системах опалення — 9,3%;
-
у транспортному секторі — 2,5%.
У 2020 році валовий кінцевий обсяг споживання енергії з відновлюваних джерел у транспортному секторі становив 95 тис. т нафтового еквіваленту (н. е.), у тому числі біоетанолу — 51,1 тис. т н. е. Середній вік легкових автомобілів в Україні становив 22,7 років (найстаріший автопарк в Європі). Тим не менш, не зважаючи на «старість» вітчизняного автопарку, більшість легкових автомобілів, що експлуатуються в Україні, сумісні для роботи із бензиновими сумішами Е5 та Е10.
Проєктом Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики до 2030 року визначено індикативну ціль споживання енергії з відновлюваних джерел у 2030 році на рівні 27%, у тому числі у секторах: електроенергетики — 25%; опалення та охолодження — 35%; транспорту — 14%.
Зазначена ціль по транспорту відповідає використанню 651 тис. т н. е. без урахування мультиплікаційних коефіцієнтів, з яких 325 тис. т н. е. — споживання рідкого біопалива (біодизелю, біоетанолу), 6 тис. т н. е. — споживання біометану.
В Україні існують 22 невеликих біоетанолових заводи, які загалом можуть виробляти близько 500 млн. л/рік. З них сім — це нові приватні виробництва, інші — реконструйовані старі державні заводи. Наразі стабільно функціонують на повну потужність менше половини з усіх підприємств.
Блокада українських портів і проблеми з експортом аграрної продукції змінили ситуацію у напрямок міркувань і дій щодо переробки цієї продукції всередині країни. Одним з можливих напрямків є виробництво біоетанолу з зерна. Так, наприклад, у грудні 2022 року компанія «Газтранзит» підписала угоду на розробку проєкту з будівництва заводу з переробки пшениці на паливний етанол. У першому кварталі 2023-го також планується початок проєктування ще трьох заводів з глибокої переробки агросировини з отриманням біопалива в різних регіонах України.
Україна має значний потенціал біомаси, доступний для виробництва рідких та газоподібних моторних біопалив. За оцінками 2021 року, цей потенціал для виробництва біоетанолу становить 0,86 млн. т н. е. на рік, а до 2050-го може збільшитися до 1,29 млн. т н. е.
Беручи до уваги існуючі у світі та ЄС тенденції, а також особливості умов України, пропонується сценарій розвитку виробництва рідких моторних біопалив, згідно якого річний обсяг у 2050 році може досягти 2530 тис. т н. е. (схема 4).
Із загального обсягу виробництва біопалив на біоетанол припадає 1290 тис. т н. е., у тому числі передовий — 755 тис. т н. е. (59%). Запропонований сценарій є базовим. Закладені в ньому обсяги виробництва рідких біопалив у 2050-му практично відповідають прогнозованому на той період потенціалу отримання біоетанолу та біодизелю в Україні.
У разі швидкого подолання існуючих бар'єрів і достатнього фінансування динаміка досягнення показників 2050 року може бути більш позитивною. Це означає, що обсяги виробництва моторних біопалив у 2030-му та наступних роках будуть вище, ніж у базовому сценарії.
На сьогодні економічно вигідним є виробництво біоетанолу із зерна кукурудзи. Для досягнення рентабельного виробництва передового біоетанолу необхідно знаходити шляхи здешевлення капітальних та операційних витрат такого виробництва.
Схема 4.
Пропонований сценарій розвитку виробництва рідких моторних біопалив в Україні до 2050 року, тис. т н. е.
*Використана харчова олія.
Розвиток даного напрямку передбачає подолання, принаймні, основних бар'єрів, існуючих у секторі моторних біопалив України. Першочерговими рекомендаціями стосовно біоетанолу є такі:
- На законодавчому рівні встановити обов’язкову частку біоетанолу у бензині. Пропонується обов'язкова частка 10% для існуючих двигунів, а на перспективу — до 50−85% для авто з гнучким вибором палива.
- Зменшити вимоги щодо податкового векселя на повну ставку акцизу, необхідного при транспортуванні біоетанолу.
- Ввести пільгове оподаткування на ввезення до України авто з гнучким вибором палива, які можуть використовувати до 85% біоетанолу в якості палива.
Використання біоетанолу як моторного палива — один із перспективних шляхів декарбонізації сектору транспорту, причому ефективність цього є значно вищою при споживанні сумішевих бензинів з високою часткою цього біопалива (Е85). Виробництво біоетанолу також має цілий ряд макроекономічних переваг:
-
утилізація надлишкового на ринку зерна кукурудзи і стабілізація цін на нього;
-
розширення рентабельного експортоорієнтованого сектору економіки;
-
підвищення енергетичної незалежності країни;
-
створення нових робочих місць і розвиток місцевої економіки;
-
виробництво високопротеїнових кормів чи біометану з відходів виробництва біоетанолу;
-
декарбонізація транспортного сектору.
Дізнайтесь більше про розвиток виробництва енергії з відновлюваних джерел в уже опублікованих матеріалах:
В Україні треба будувати біометанові заводи і заробляти гроші — Георгій Гелетуха
У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).