аграрії, посівна
Весняна посівна: які проблеми називають аграрії

 

Навесні Україну чекає друга посівна в умовах повномасштабної війни. Аграрії розповіли ВАР про очікування та особливості підготовки до посівної 2023 року.

Відразу можна окреслити однакові проблеми для фермерів по всій країні: дорогі добрива і нестача грошей для їх купівлі. До відсутності обігових коштів призвів непроданий врожай, в окремих господарствах зерно на складах лежить ще з 2021 року. Негативний вплив здійснюють низькі ціни на агропродукцію та проблеми із логістикою. Ще один чинник — податківці масово блокують податкові накладні, що заважає аграріям співпрацювати з контрагентами. Аграрії на деокупованих територіях чи в зоні бойових дій, окрім цього, мають проблеми, пов’язані із бойовими діями та замінуванням.

В Мінагрополітики прогнозують зменшення весною посівних площ мінімум на 20% від показника у 2021 році. Прямими чинниками називають: продовження окупації, бойові дії та заміновані поля.

Ще однією особливістю весняної посівної стане відмова від сівби пшениці на користь олійних культур, кажуть у ВАР.

«Не слід очікувати, що вся країна буде засіяна соняшником, ріпаком та соєю, оскільки є вимоги сівозміни. Але збільшаться посіви нішевих культур, зростуть площі під гречихою та горохом. На них гідні ціни всередині країни та їх культивування відповідає вимогам продовольчої безпеки», — зазначив заступник ВАР Денис Марчук. та додав, що особливістю весняної посівної 2023 року стане сівба ярих по пару.

Це підтверджують і опитані фермери. Очільниця ФГ «Сокіл-Агро» Галина Осадчук розповідає, що минулого року господарство засіяло 100 гектарів пшеницею, в цьому планують сіяти культуру тільки на тих полях, де потрібна сівозміна.

«Пальне купила, насіння теж. А ось добрив ще не купляла, бо не продала врожай минулого року. Ціна на добрива зросла до 37,5 тис. грн за тонну. Для порівняння торік купляли по 18 тис. грн/т, а у 2021 році добрива коштували 9 тис. грн/т. Пшениця врожаю 2021 та 2022 року не продана у зв’язку з низькою ціною. Іноді вдається продати по $ 100 за тонну. Тому в цьому році наше господарство зосередиться на вирощуванні соняшнику та сої. А ось ярої пшениці та ячменю не буде», — розповіла очільниця ФГ «Сокіл-Агро» Галина Осадчук, Хмельницька обл.

В центрі України ситуація схожа. Фермери вважають, що ціна добрив не виправдовує бажаного ефекту від їх використання.

«Сьогодні добрива коштують дорого. Ми зекономили і недобрали до потреби 10−20%. Ми розуміємо, що без підживлення врожай буде меншим. Паливо купили, насіння купили частково, але забронювали потрібний осяг. Будемо сіяти кукурудзу, соняшник, буряк і сою. Але кукурудзи будемо вирощувати менше, маємо великі залишки. В той час, зернову важко експортувати. Раніше ми ще сіяли квасолю, але в цьому році не будемо через низьку врожайність. Але в цілому розцінюємо, що пройдемо весняну посівну задовільно», — зауважив член ВАР, керівник ТОВ «Кишенці» Кейс Хузінха, Черкаська обл.

Також падіння темпів продажів фіксують аграрії півдня. Окрім, цього заважає працювати масове блокування податкових накладних. А ось змінювати структуру посівів не збираються.

«Із проблем, які дійсно докучають — погана реалізація та блокування податкових накладних. Машина може два тижні стояти в черзі на розвантаження. Тому продукція є, а грошей від неї немає. А кожний продаж відразу викликає підозри у податкової і, відповідно, блокування накладних. Через це складно працювати із постачальниками. Одні накладні вдається розблокувати, інші - ні. Вже є рішення суду про розблокування, але податківці не хочуть їх виконувати. Структуру посівів змінювати не буду, бо працюємо по певній технології», — каже керівник ТОВ «Ю Г Агро сервіс» Анатолій Запорожан, Одеська область.

Найгірша ситуація в аграріїв деокупованих областей та тих, що розташовані близько до фронту. Тамтешнім фермерам проблем додають обстріли та заміновані поля.

«Я ще нічого не купляв для проведення весняної посівної. Із 3000 гектарів, в мене 1000 га замінована. Заявку для проведення саперних робіт залишив відразу після деокупації. ДСНС каже, що розміновувати не будуть найближчим часом, бо не встигають. Зараз спілкуємось із прилеглими господарствами, щоб самостійно розміновувати поля. У сусідів ситуація ще гірша, всі їх землі „засіяно“ вибухівкою. Будемо шукати вихід самостійно, бо сьогодні дешевше купити поле, чим його розмінувати. Розглядаємо можливість купити дрон, який шукає міни, чи орендувати спеціальну машину. А інакше в наші села не повернеться життя. Пайовики вже на межі, мені необхідно в цьому році обов’язково розмінувати поля і посіяти», — зазначив керівник ПП «Явірське» Олег Гірман, Харківська область.

uacouncil.org

comments powered by Disqus

Останні додані

21 лист. 2024 р., 12:05:00

  Окреслено напрямки співпраці з Міжнародним фондом сільгоспрозвитку

21 лист. 2024 р., 10:55:00

  Чи достатньо вентиляції у телятнику

21 лист. 2024 р., 10:20:00

  Менеджмент сухостою: альтернативний підхід

21 лист. 2024 р., 09:35:00

  Масло залишатиметься дорогим

21 лист. 2024 р., 09:00:00

  Залучення інвестицій в агросектор критично важливе для забезпечення глобальної продовольчої безпеки

20 лист. 2024 р., 12:00:00

  Телята потребують більше енергії в холодну пору

20 лист. 2024 р., 11:25:00

  Експорт живої ВРХ за 10 місяців просів на 16,8%

20 лист. 2024 р., 10:45:00

  В Держбюджеті на 2025 рік на підтримку агросектору передбачено понад 6 млрд гривень