Анатолій Клименко, власник ТОВ «МВК „Єкатеринославський“»

«Щоб реалізовувати такі масштабні проекти, певне, мало мати гроші чи впливові знайомства. Треба народитися людиною, яка не боїться йти вперед, яка є державним будівничим. Треба не боятися ризику. І не боятися бути українцем. Твердо впевнений в одному: дорогу здолає той, хто йде».

Інтерв'ю з Анатолієм Клименком

Член Асоціації виробників молока України

Комплекс унікальний тим, що на одному виробничому майданчику зосереджено більше 5 тисяч голів худоби швіцької породи. Ця порода славиться спокійною вдачею і позитивною реакцією на людей. Для молока швіцьких корів характерні високий уміст жиру й білка. У 2015-му на «Єкатеринославському» отримали 10 тис. кг молока на корову за 305 днів лактації, середній показник жиру — 4,2−4,4%, білка — 3,5%.

Першу лінію утворюють молочний блок та корпуси для корів. Під час будівництва для даху використали спеціальні подвійні панелі, завдяки цьому повітря в корівниках узимку не дуже охолоджується, а влітку не надто нагрівається.

У корівниках установлено термодатчики і штори. Якщо датчик сигналізує про істотну зміну температури, то штори автоматично відкриваються чи закриваються. В літній період для кращої циркуляції повітря вмикаються вентилятори. В накопичувачі є система зрошення і вентилятори. У корівниках по проекту зрошення є, але ще не працює.

У стійлах використано спеціальні матраци, які копіюють форму тіла тварин і створюють додатковий комфорт під час відпочинку. Зверху матраци посипаються дрібною тирсою, змішаною з вапном, щоб забрати зайву вологу.

Є денне і нічне (інфрачервоне) освітлення.

Гній із секцій видаляється бобкетом, коли тварини йдуть на доїння.

Дійні корови утримуються в двох корпусах по 600 місць. У кожному корпусі чотири секції по 150 голів. Корови мають вихід на вигульні майданчики.

Використовують доїльну залу паралельного типу 2×20 (DeLaval). Доїння триразове з інтервалом 8 годин. Лише секція корів перед запуском доїться один раз на добу. Щотижня на сухостій переводять приблизно 20 корів: змінюють раціон на сухостійний і переводять на одноразове доїння. Через тиждень припиняють доїти і консервують вим’я.

До 40-го дня лактації тварин не запліднюють, але відстежують охоту. З настанням охоти інформація про тварину заноситься в базу даних. Із 40-го по 46-й день лактації в тижневому ритмі тварини потрапляють на профілактичне УЗД з метою виявлення гінекологічних хвороб. У разі виявлення проблеми тварина ставиться на лікування. Якщо здоров’я в нормі, то вона потрапляє до рук техніка ШО.

Від 40-го до 85-го дня доїння — період активного виявлення спонтанної охоти й запліднювання. Через 32 дні після ШО проводиться діагностика тільності (УЗД). Якщо до 85-го дня тварини не приходять в охоту, застосовується гормональна стимуляція.

Корм роздається тричі. Вміст концентратів приблизно 50%. Для підгортання корму в одному з корівників використовується робот. Він рухається по заданій траєкторії за певним графіком. Легко програмується.

Друга лінія призначена для молодняка. Корпуси реконструйовані. Сюди телята потрапляють із 5-го дня життя. Утримання дрібногрупове (телички й бички окремо). Секція на 10 телят формується за 3−4 дні. У групах телята краще соціалізуються і споживають корм, швидше звикають до змін, наслідуючи одне одного.

Випоювання дворазове — по 3 літри двічі на добу. Групові поїлки розраховано на 12 відділень і 12 сосок. Молочний період триває 70−77 днів.

Середній вік першого запліднювання 15−16 місяців. Особливістю є те, що між секціями телиць парувального віку є загони для бичків. Їх присутність сприяє виробленню правильного циклу, тому телиці приходять в охоту майже одночасно. Це полегшує роботу техніків ШО і забезпечує рівномірність отелень.

Мають власну лабораторію для контролю якості молока й кормів.

За добу реалізують 50 тонн молока.

Займаються відгодівлею бичків. Цьогоріч почали активно продавати нетелей.