За підтримки |  

  корми, силос, ринок кормів, НДК
Силос — власний чи покупний: час задуматись про ринок кормів

 

ФЕРМА ВОЄННОГО ПЕРІОДУ


Зміни клімату, оптимізація ресурсів, нові технології та багато інших словосполучень аграрного світу наразі тісно переплетені між собою з-поміж усього іншого одним словом — війна. Разом із жахами війни на кожне агропідприємство, особливо тваринного напрямку, цього року і наступного чекають рішення, що будуть кардинально відрізнятися від звичного нам «традиційного» управління.

Геннадій Бондаренко, к.с.-г.н., експерт з годівлі тварин

Микола Волкогон, к.б.н., експерт з рослинництва

Так, із початком повномасштабної війни росії проти України агровиробники були змушені йти шляхом мінімізації витрат, що є цілком логічним рішенням з огляду на повну невизначеність майбутнього бізнесу та всі обмеження, накладені війною. Проте, на жаль, природно-кліматичні умови на додачу до низки невиважених технологічних рішень із мінімізації витрат (наприклад, недотримання швидкості висіву або ж весняне дискування, або неоптимальна чи взагалі «природна», тобто без внесення мінеральних добрив, система живлення рослин тощо) призвели до ситуації, коли аграрії стоять перед важким вибором подальшої долі посівів, на яких витрати на комбайнування і подальшу доробку зерна можуть виявитися більшими за потенційний дохід від виробленої продукції (чи то зерна, чи зеленої маси, чи молока/м'яса).

І якщо агропідприємства без молочного тваринництва мають змогу вибирати між жнивами і дискуванням таких «посівів», тваринники повинні думати за заготівлю грубих кормів: адже за відсутності можливості придбати на ринку кукурудзяний силос кращої якості, агропідприємство буде вимушене проводити заготовку власного низькоякісного силосу попри додаткові витрати на покупні концентровані корми в майбутньому, пов’язані з організацією годівлі стада, оскільки грубі корми є невід'ємно частиною системи годівлі жуйних тварин (на відміну від свиней і птиці).

Якщо ж є реальна можливість купити на ринку силос більш високої якості, то варто такою можливістю скористатися. Щоправда тут виникає питання, яким чином визначити справедливу вартість силосу та економічну доцільність його придбання.

На відміну від зернових та інших концентрованих кормів (шротів, побічних продуктів пивоварної промисловості тощо) на сьогодні не існує єдиного підходу до визначення ринкової вартості грубих кормів, особливо силосу та сінажу. Очевидно, що такий підхід має ґрунтуватися на оцінці поживної цінності силосу, зокрема вмісту в ньому поживних речовин (нутрієнтів).

Для корів та інших жуйних тварин ключовими нутрієнтами грубих кормів, заради яких ми їх у принципі заготовляємо, є сирий протеїн, перетравна НДК та швидкоферментовані вуглеводні (переважно крохмаль). Вони живлять мікрофлору рубця і сприяють підвищенню продуктивності. З кожною тонною заготовленого силосу маємо взяти з поля якомога більше саме цих нутрієнтів та зберегти їх у процесі ферментації.

Разом з тим, у заготовлених кормах обов’язково буде присутня і неперетравна НДК, а точніше, неперетравна за 30 годин в рубці НДК, яка є головним фактором, що лімітує споживання твариною сухої речовини.

Доведено, що як тільки корова з'їсть 2,3−2,5 кг неперетравної за 30 годин в рубці НДК (образно кажучи, «тирси») з грубих кормів раціону, в неї виникає відчуття ситості і вона перестає споживати корм. Тому ключове завдання заготівлі якісного та економічно ефективного грубого корму є забезпечення в ньому максимальної кількості протеїну, перетравної НДК, крохмалю за мінімального вмісту «тирси». Чим більше корова візьме ключових нутрієнтів на кілограм спожитої «тирси» грубих кормів — тим менше нам необхідно буде докуповувати в раціон концентратів.

За цим принципом можна вибудувати практичний підхід до економічної цінності силосу чи сінажу, що ґрунтується на використанні корзини концентрованих кормів (шрот соняшниковий — використовуємо переважно як джерело протеїну, кукурудза — джерело крохмалю, соєва оболонка — джерело перетравної НДК) з чіткою ринковою ціною для оцінки вартості ключових нутрієнтів у грубому кормі та розрахунку індексу економічної цінності силосу чи сінажу за чистою вартістю ключових нутрієнтів у перерахунку на 1 кг «тирси».

Виходячи з ринкової ціни концентратів (яка відома на конкретну дату), можна вирахувати вартість ключових нутрієнтів — на рівні 5,6 грн./кг протеїну, 5,7 грн./кг крохмалю та 10 грн./кг перетравної НДК (табл. 1).

Таблиця 1. Розрахунок вартості ключових нутрієнтів за ринкової ціни корзини концентрованих кормів

Таким чином, виходячи із сьогоднішньої цінової ситуації на концентровані корми, найбільш цінним нутрієнтом є перетравна НДК. Значною мірою така картина була зумовлена стрімким падінням вартості соняшникового шроту та кукурудзи на внутрішньому ринку з початку війни через припинення експорту (до війни вартість соняшникового шроту сягала 10000 грн./т, кукурудзи 7000 грн./т, соєвої оболонки 9000 грн./т). Тому важливо розуміти, що розрахована вартість нутрієнтів є дуже варіабельною і змінюється разом із коливанням цін на корми.

Процедура оцінки індексу економічної цінності силосу/сінажу за вартістю ключових нутрієнтів складається з наступних етапів:

  1. Визначення вмісту ключових нутрієнтів у сухій речовині силосу/сінажу (за результатами лабораторного дослідження або експертна оцінка на основі бібліотеки кормів).
  2. Визначення вмісту ключових нутрієнтів у перерахунку на 1 т силосу/сінажу.
  3. Визначення загальної вартості ключових нутрієнтів у 1 т силосу/сінажу.
  4. Визначення чистої вартості ключових нутрієнтів з урахуванням витрат на вирощування та збирання/заготівлю 1 т силосу та сінажу.
  5. Визначення індексу економічної цінності силосу/сінажу за чистою вартістю ключових нутрієнтів у перерахунку на 1 кг неперетравної за 30 годин в рубці НДК («тирси»).

Розглянемо силос кукурудзяний гарної якості, що містить 35% сухої речовини та 32% крохмалю, 8% сирого протеїну, 40% НДК з перетравністю 60% (тобто 24% перетравної НДК) та 16% «тирси».

В 1 т такого силосу буде міститися 350 кг сухої речовини (1000 кг × 35%), в якій маємо 112 кг крохмалю (350 кг × 32%), 28 кг протеїну (350 кг × 8%), 84 кг перетравної НДК (350 кг × 24%) та 56 кг «тирси» (350 кг × 16%).

Виходячи з вартості крохмалю (5,7 грн./кг), протеїну (5,6 грн./кг) та перетравної НДК (10 грн./кг), сумарна вартість ключових нутрієнтів з розрахунку на 1 тонну силосу гарної якості становитиме 1635,6 грн./т. Від цієї цифри маємо відняти витрати на вирощування і заготівлю силосу. За загальної суми витрат в межах 30000 грн./га і врожайності силосу 45 т/га, витрати на вирощування і заготівлю в перерахунку на 1 тонну силосу становитимуть 667 грн./т (30000 грн./45 т). Тобто чиста вартість ключових нутрієнтів у заготовленому силосі становитиме 968,9 грн./т (1365,6 грн. – 667 грн.).

У перерахунку на 1 кг «тирси», чиста вартість нутрієнтів силосу гарної якості, тобто індекс економічної цінності, становитиме 17,30 грн./кг «тирси» (968,9 грн./56 кг). Тобто, з кожним кілограмом неперетравної НДК, спожитої з цим силосом, корова поміщає в рубець кількість ключових нутрієнтів, які за вартістю корзини концентрованих кормів еквівалентні 17,30 грн. Якщо згодуємо корові 10 кг сухої речовини такого силосу в раціоні, тобто дамо 1,6 кг «тирси» (10 кг × 16%), то разом з цим силосом згодуємо ключових нутрієнтів на суму 27,68 грн. (1,6 кг «тирси» × 17,30 грн./кг «тирси»). Іншими словами, 10 кг сухої речовини силосу гарної якості в раціоні за ключовими нутрієнтами еквівалентні кількості концентратів (кукурудза, соняшниковий шріт, соєва оболонка) на суму 27,68 грн. на корову на день.

Чим вищий індекс економічної цінності, тим вища має бути ринкова вартість силосу, оскільки такий силос дозволятиме годувати корів з меншими витратами концентратів.

Використовуючи запропонований підхід, проведемо оцінку економічної цінності силосу дуже низької та нижче середньої якості.  

Такі розрахунки мають сенс, коли очікуємо силос дуже низької якості (силос-пустушку), але разом з тим маємо можливість придбати силос нижче середньої якості. В цій ситуації важливо дати відповідь на два питання:

  1. Яку економічну цінність матиме силос-пустушка і чи варто його збирати взагалі, за умови якщо в нас є, наприклад, альтернативна пропозиція придбати на ринку силос нижче середньої якості?
  2. Яка може бути справедлива ціна на силос нижче середньої якості, якщо порівнювати його з силосом гарної якості?

На основі проведених нами багатьох сотень (близько 1000) результатів досліджень силосу кукурудзяного України в різні сезони заготівлі (починаючи із 2013 р.), можемо виходити із наступних ключових показників якості для силосу-пустушки: 25% сухої речовини, в якій міститься лише 5% крохмалю, 10% протеїну, 55% НДК з перетравністю 52% (тобто 29% перетравної НДК) та 23% «тирси».

Для силосу нижче середньої якості будемо виходити з наступних показників: 30% сухої речовини, в якій міститься 25% крохмалю, 8% протеїну, 45% НДК з перетравністю 59% (тобто 27% перетравної НДК) та 18% «тирси».

Витрати на вирощування та заготівлю силосу прийнято на рівні 30000 грн./га.

Результати розрахунку, порівняно з силосом гарної якості, згруповано в таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахунок індексу економічної цінності силосу кукурудзяного трьох категорій якості

Відповідаючи на два поставлені вище стратегічні питання, можна зробити наступні висновки:

  1. За нинішніх цін на покупні концентрати немає сенсу заготовляти силос-пустушку, якщо в нас є альтернативна можливість придбати силос нижче середньої якості на ринку. Витрати на вирощування та заготівлю силосу суттєво перевищать вартість ключових нутрієнтів, які ми можемо одержати у кожній тонні силосу. На кожній тонні силосу будемо втрачати понад 1100 грн.
  2. При визначенні справедливої ціни на силос нижче середньої якості слід враховувати індекс його економічної цінності (у нашому розрахунку це 6,6 грн./кг «тирси») порівняно з силосом гарної якості (17,30 грн./кг «тирси»). Тобто, економічна цінність силосу нижче середньої якості становить лише 38% від силосу гарної якості (6,6×100%/17,3). Відповідно, в ідеалі і ринкова вартість силосу нижче середньої якості має бути не вище 38% від вартості силосу гарної якості.

Таким чином, якщо середня ціна продажу силосу гарної якості цього року становитиме, наприклад, 1500 грн./т, то справедлива вартість силосу нижче середньої якості (30% сухої речовини, 25% крохмалю, 8% протеїну, 45% НДК з перетравністю 59%) має становити не більше 570 грн./т.

Як часто буває, фактична вартість силосу, за якою доведеться його придбати, може відрізнятися від його справедливої вартості. Але знання методології оцінки справедливої вартості за індексом економічної цінності силосу може мати практичну цінність при проведенні переговорів щодо придбання силосу з метою максимального наближення вартості продажу до справедливої вартості.

Консультація надана за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту «Розвиток молочної галузі України» для підтримки господарств в умовах війни. Якщо залишились питання, звертайтеся на гарячу лінію АВМ за тел. 067 590 21 20 або office@avm-ua.org.

ДОВІДКА

Консультаційний центр Асоціації виробників молока (КЦ АВМ) спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) за підтримки міністерства фінансів Австрії реалізовують в Україні трирічний проект «Розвиток молочної галузі України».

Метою програми є підвищення ефективності виробничих та управлінських практик молочних ферм завдяки спільному з Консультаційним центром АВМ тиражуванні референтної моделі та реалізації цілої серії навчально-інформаційних заходів для молочнотоварних ферм України.

У співпраці з


В умовах військового стану всі матеріали журналу оперативно й повністю публікуються на сайті www.milkua.info. Передплатникам надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі охочі мати добірку матеріалів під рукою, можуть отримати вільний доступ до онлайн-версії. Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.

comments powered by Disqus

Останні додані

27 січ. 2023 12:10:00

  Єврокомісія розглядає можливість повернення мит і квот на агропродукцію з України

27 січ. 2023 11:50:00

  Урядом прийнято рішення про утворення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві

27 січ. 2023 11:15:00

  Експорт мороженого м'яса ВРХ у 2022 році просів на 43,6%

27 січ. 2023 10:40:00

  Концерн Food Union відновив експорт продукції в Україну

27 січ. 2023 10:05:00

  Без мит та квот: аграрії просять пролонгувати вільний доступ на ринки ЄС

27 січ. 2023 09:30:00

  Через російську агресію українська економіка сторотилась на 35%

27 січ. 2023 09:00:00

  Прогнози USDA стосовно попиту на молочну продукцію з боку Китаю

26 січ. 2023 11:50:00

  Молочний ринок Молдови залежний від імпорту

«Дикун глобал консалт», 2008 – 2023. Всі права захищені

 

Редакція: +38 (067) 236-01-67

Відділ реклами: +38 (067) 470-56-14

Відділ підписки: +38 (067) 236-01-67

 

Будь-яке копіювання, публікування, передрук чи подальше поширення інформації без письмового дозволу редакції сайту MilkUA.info заборонено.
При використанні матеріалів сайту пряме та відкрите до індексації посилання на MilkUA.info обов’язкове.