Пане Схенк, що представляє собою Асоціація виробників молока Голландії, кого вона об’єднує?

Для початку скажу, що у Нідерландах фермерський рух має дуже довгу історію, а перші галузеві об’єднання фермерів виникли 150 років тому. Для мене велика честь бути президентом Асоціації виробників молока Нідерландів. Адже сектор виробництва молока найпотужніший у порівнянні з іншими сільськогосподарськими галузями. Наша Асоціація об’єднує 70% фермерів-виробників молока, до речі, це найбільші за розміром господарства. Членство в Асоціації є добровільним, хоча і не безкоштовним. 75% молока, що виробляється у Нідерландах – це молоко від ферм-членів нашої Асоціації.

Які основні цілі ставить перед собою Асоціація виробників молока Голландії?

Ми працюємо в кількох основних напрямках. Найперше – це здоров’я і добробут тварин. Чому, запитаєте Ви? Відповідь проста. Наша країна експортує дуже багато молочної продукції в різні країни світу і ми маємо забезпечувати високу якість та безпеку продуктів харчування. Отож, ми повинні дбати про здоров’я корів. Якщо, наприклад, трапляться випадки небезпечних захворювань, скажімо ящур, ми вже не матимемо права експортувати свою продукцію. Для того, щоб уникнути проблем із захворюваннями, ми тісно співпрацюємо із урядовими і неурядовими організаціями в плані законодавства, також розробляємо програми вакцинації і попередження небезпечних хвороб. 

Наступний напрямок роботи – охорона довкілля. Особливо гостро стоїть проблема із внесенням гною. Європейський Союз диктує свої досить суворі стандарти - чіткі правила використання частки гною та мінеральних добрив. Ми маємо їх дотримуватися, а завдання Асоціації  - знайти компроміс із урядом країни та ЄС, аби фермери могли оптимально використати гній.

Ще один напрямок роботи Асоціації – вироблення спільної сільськогосподарської політики ЄС. Упродовж 50 років у нас була гарантована ціна на молоко. Однак ситуація останнім часом змінилася. Більше не існує гарантованої ціни, ми переходимо на ринкову систему – ЄС має дотримуватися політики СОТ. ЄС виділив €50 млн. для підтримки фермерів у майбутньому. Без підтримки фермерам Нідерландів довелося б дуже важко, адже собівартість виробництва молока у нас висока і нам важко конкурувати із іншими світовими виробниками молочної продукції. Вважаю, що в майбутньому цей напрям діяльності Асоціації – вироблення спільної сільськогосподарської політики - буде набувати все більшої і більшої значимості для голландських фермерів. У складних ринкових умовах нам потрібно уміти відстоювати свої інтереси, аби бути конкурентоспроможними, а також шукати компроміс із споживачами, що ставлять усе вищі вимоги до продукції і до самої системи утримання тварин.

[block1]

Хочу привернути вашу увагу ще й до такого моменту. Серед членів Асоціації є цілий ряд ферм, де упродовж останніх 30-50 років ситуація залишається практично незмінною - вони як працювали, так і продовжують працювати із 50 коровами, а через років десять планують вийти із бізнесу. Однак, є й інша категорія фермерів, які інтенсивно розширюють виробництво – в основному це молодь. Тому основне завдання нашої Асоціації створити і забезпечити такі умови (законодавче підґрунтя стосовно здоров’я тварин, добробуту, охорони довкілля), щоб вони могли успішно розвиватися в майбутньому. Не всім це подобається, але ми маємо дбати про майбутнє галузі.

Яким чином Асоціація співпрацює із владою?

Існує багато способів співпраці. Інколи ми звертаємося до Міністерства сільського господарства, до профільних спеціалістів у міністерстві – все залежить від специфіки проблеми. Інколи уряд звертається до нас із пропозицією обговорити певні поточні питання. Як правило, такі зустрічі відбуваються 5-6 разів на рік. Якщо не вдається вирішити проблему із урядом, звертаємося в парламент – там ми контактуємо з усіма партіями. У парламенті ми маємо своє лобі, але політичний спосіб вирішення проблем - то завжди непростий спосіб, тому і надаємо перевагу співпраці із Міністерством сільського господарства. Проте ми використовуємо будь-яку нагоду вплинути на політиків на різних рівнях. 

[block2]

З якими найбільшими труднощами зіткнулися голландські фермери у кризовому 2009 і чи змогла Асоціація допомогти виробникам? 

Асоціація зуміла допомогти, хоча не настільки, як хотілося б. І все ж, ми постійно вели переговори із урядом і не допустили прийняття жодної програми, яка б коштувала нашим фермерам додаткових витрат. По-друге, ми постійно вели переговори із урядом щодо пом’якшення тягаря банківських кредитів та доступу до кредитів. Рік був надзвичайно важким, але в кінці року ми можемо з гордістю заявити, що жоден фермер не пішов із бізнесу через брак грошей. Ми також досягли певних результатів з питань експорту нашої продукції.

Існує ще одна велика проблема – це собівартість виробництва молока. У ЄС діє система квот на виробництво молока. Якщо фермер хоче розширювати виробництво, він має купити квоту у іншого фермера  або, іншими словами, право продавати вироблене молоко. А це надзвичайно дорого. Майже у 20 країнах ЄС такої проблеми взагалі не існує – вони виробляють молока менше квоти. А для деяких країн - це справжній виклик. Візьмімо, наприклад, Нідерланди, Італію, Австрію, Люксембург— ці країни виробляють молока більше квоти. У Нідерландах фермер має заплатити € 1 за 1 кг молока, який він виробляє на продаж. Система квот у нас діє із 1984 року і у поєднанні із гарантованою ціною на молоко – це була дуже хороша схема. Зараз ми не маємо гарантованої ціни і система квот має бути скасована до 2015 року, а тому наші фермери все частіше і частіше запитують: що робити – купувати квоту, чекати … Насправді фермери мають бажання розширювати виробництво. У Нідерландах ми маємо фактично все для цього. Єдине, що нас стримує, – вартість квоти та ціна на землю. Один гектар землі коштує майже € 40 тис… Навіть Асоціація не в силах допомогти фермерам за таких умов.


Чи можуть виробники молока впливати на ціну молока і чи існують механізми впливу на стабілізацію цін?

Ви маєте зрозуміти, що 90% виробників молока є власниками кооперативів із переробки молока, найбільшим із них у Нідерландах є Friesland Campina. Я, наприклад, один із співвласників цього кооперативу. Тому у нас і не прийнято, щоб фермер чи спілка фермерів вела мову про закупівельну ціну на молоко із кооперативом. Ціну на молоко диктує ринок.

Інструменти стабілізації цін у ЄС недосконалі. Для стабілізації цін запроваджуються інтервенційні закупки молочних продуктів тривалого зберігання. Саме так трапилося минулого літа, коли ціни на молоко опустилися нижче € 0.21. Інтервенційні закупки – це фактично єдина система для контролю цін.


Ви вже згадали, що 70% фермерів – виробників молока є членами Асоціації. Що дає фермерам членство в Асоціації? 

Почну з того, що членство в Асоціації не є безкоштовним. Щорічний внесок складає, звичайно залежно від розміру ферми, € 700-800. Це багато, але члени Асоціації мають і певні переваги.

До переваг я б відніс, по-перше, такий аспект - оптимізація діалогу із місцевими органами влади. Для того, щоб вести і розширювати бізнес у Нідерландах, потрібно мати дозвіл. І тому місцеві осередки Асоціації беруть на себе відповідальність вести перемовини із місцевою владою про можливість надання тому чи іншому фермеру дозволу для розвитку бізнесу.

Також Асоціація від імені фермерів веде діалог із урядом країни та ЄС про забезпечення сприятливих умов для ведення та розвитку молочного бізнесу. У 2009 році, наприклад, ми добилися того, щоб фермери могли внести більше гною на поля. Також ми допомагаємо вирішувати питання із оподаткуванням.

[block3]

Також наша Асоціація має комерційний відділ, який веде переговори із комерційними компаніями, для того щоб здешевити послуги компаній для членів Асоціації. Наприклад, для виробників молока дешевше обходиться страховка, користування мобільним зв’язком, корми, обладнання і таке інше. Звичайно, для фермерів придбати щось дешевше має важливе значення, але для мене особисто найважливіше – ведення хорошої політики для фермерів. 

Ми щоразу маємо конкретними справами підтверджувати корисність нашої Асоціації для фермерів, інакше вона просто перестане існувати.


Ганна Лавренюк, спеціально для milkua.info