Молоко і ферма
Посилення глобалізації та укрупнення МТФ

 

НОВИНИ АВМ


 Ганна Лавренюк, генеральна директорка АВМ; Олена Жупінас, керівниця проєктів АВМ по співпраці з переробкою

 

Ціни на молоко-сировину в світі є драйвером внутрішніх цін. Як повідомляє IFCN, у січні-серпні 2023 року ціна 100 кг коригованого за вмістом сухих речовин молока в ЄС була в діапазоні від 36 до 46,6 євро (Франція — 46,6 євро, Німеччина — 45,8 євро, Польща — 45,3 євро, Латвія — 36,0 євро).

Чому так різняться ціни і чому зокрема в країнах Балтії вони найнижчі? Основна причина в тому, що значна частина молока не переробляється ними самими, а поставляється на ринок Німеччини та інших держав євроспільноти. Формується спотова ціна і з огляду на логістику — вона завжди нижча ніж та, яку переробники платять своїм національним фермерам.

Це той ризик, про який мусять пам’ятати українські виробники, бо працюючи з сировиною, суб'єкт постійно балансує на межі нульової прибутковості.

Свідченням цього є історія Латвії, коли генерується низька додана вартість, тому що на експорт іде 30% сирого молока, а переробні заводи всередині країни не кооперативні. Кооперативні об'єднання фермерів або фермерів і переробників мають значно кращі економічні можливості. Латвійський кейс є досить цікавим для України, бо прослідковується багато спільних ознак: вони у 1991 році стали незалежними, у них було багато пережитків радянщини у технологіях та бізнес-підходах.

Щоб зрозуміти, наскільки прибутковим є латвійське молоко, треба проаналізувати його собівартість і порівняти із середньою закупівельною ціною (графік 1).

Графік 1.

Собівартість виробництва і середня закупівельна ціна в Латвії

Джерело: IFCN.

Як бачимо з графіка, впродовж чотирьох останніх років найбільшу частку у структурі собівартості становили корми власного виробництва, оплата праці та пальне. І якщо включно з 2021 роком ще була позитивна різниця між ціною і собівартістю, то в 2022-му латвійські фермери спрацювали в нуль. Енергетична криза 2022-го призвела до того, що вартість грубих кормів і дизелю практично подвоїлась, відсотки по платежах зросли в 2,6 разу, і, як результат, собівартість виробництва порівняно з 2021 роком зросла на 21%, а порівняно з 2019-им — на 40%.

Що в такому разі відбувається у молочному тваринництві? Бізнеси згортаються і/або укрупнюються.

Укрупнення МТФ

Автори IFCN Global Dairy Report 2019 повідомляли, що в усьому світі спостерігалась стійка тенденція до укрупнення молочних господарств. Упродовж двадцяти років (1996−2017) найбільш стрімко зростала частка ферм, що утримують понад 1000 корів, і зменшувалась кількість дрібних — від 2 до 100 корів. Ця тенденція спостерігалась і в Україні.

Звіт IFCN за 2022 рік (IFCN Global Dairy Report 2022) засвідчує, що енергетична криза та панічні настрої на ринку, спричинені війною в Україні, а також стрибок цін, що побили усі можливі рекорди, прискорили процес укрупнення ферм.

У 2022 році на 15,3% скоротилась кількість ферм у Східній та Південно-Східній Азії (табл. 1). Північна Америка також серед лідерів по скороченню (-5,4%), при цьому зростає розмір дійного стада на фермі. Наприклад, у США не дивина кілька тисяч корів на одному виробничому майданчику. Активно впроваджуються проекти-тисячники в Китаї з огляду на те, що така модель виробництва молока вважається більш стійкою. Власне тому важливо розуміти, скільки коштує виробництво молока. Але про це в наступній публікації.

Таблиця 1.

Зміна кількості ферм по регіонах у 2022 р., %

Джерело: IFCN.

Більше інформації читайте в друкованій версії журналу «Молоко і ферма» № 6/23 в матеріалі «Конкурентність, безпечність, ефективність та екологічність: виклики та перспективи молочної галузі України і світу», де проаналізовано ситуацію, яка розгорталась на молочних ринках України та світу останні кілька років, зокрема й з урахуванням локальних та глобальних змін, викликаних повномасштабним вторгненням ерефії, щоб зрозуміти перспективи національної молочної галузі. Де наші слабкі місця і точки росту? Як забезпечити власного споживача і чи знайдеться місце для української молочки на світовій арені? Євровектор, високі екологічні та безпекові вимоги до ферм та сировини — шанс чи виклик? Чи варто взагалі українським фермерам нарощувати обсяги поголів'я і молока?


У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повернулись до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).

comments powered by Disqus

Останні додані

29 квіт. 2024 12:05:00

  КЦ АВМ реалізував проєкт за підтримки Швейцарії для молочних господарств в постраждалих від бойових дій областях

29 квіт. 2024 11:45:00

  PepsiCo, Nestlé і Danone серед найбільших забруднювачів навколишнього середовища

29 квіт. 2024 10:30:00

   Зменшення виробництва зерна в Україні відіб'ється на світовому ринку

29 квіт. 2024 09:50:00

  СТОВ «Дніпро»: нарощення показників — результати дистанційного супроводу КЦ АВМ

29 квіт. 2024 09:05:00

  Годівля позитивно впливає на показник тільності

26 квіт. 2024 12:55:00

  Молочна ферма — основа розбудови і розвитку господарства. Інтерв'ю з Валерієм Колошею

26 квіт. 2024 12:05:00

  Стартувала перевірка відповідності аграрного законодавства України європейському

26 квіт. 2024 11:30:00

  Життя стада починається з умов народження теляти

haber
news
blog