Протеїн та амінокислоти

• Нове рівняння для прогнозування вмісту білка в молоці включає п’ять амінокислот, термін «інші амінокислоти», перетравну енергію, перетравну НДК (dNDF) і масу тіла (поправка до потреби для підтримання життєдіяльності).
• Кожна амінокислота має однакову перетравність не розщеплюваного в рубці протеїну (RUP) та джерела амінокислотного протеїну. Модель прогнозує ефективність кожної амінокислоти в раціоні порівняно з цільовим показником. Якщо ефективність амінокислоти раціону близька до цільової або перевищує її, це може вказувати на необхідність додавати амінокислоту, оскільки амінокислоти можуть бути обмежувальним фактором молочної продуктивності.
• Концепція перших лімітувальних амінокислот вважається неправильною (кілька комбінацій амінокислот можуть сприяти однаковому виходу молочного білка).
• Оптимальний рівень розщеплюваного в рубці протеїну (RDP) становить 10% сухої речовини раціону при максимальному показникові 12%.
• Точність оцінки розщеплюваного (RDP) і нерозщеплюваного (RUP), а також мікробного протеїну оновлено у бібліотеці кормів.
• Ендогенний білок не вважається чистим джерелом амінокислот.

Макроелементи

• Рекомендації ґрунтуються на засвоюваності мінералів з використанням коефіцієнта абсорбції (КА).
• Мінімально рекомендована величина катіонно-аніонного балансу (DCAD) раціону базується на потребі в натрії, калії, хлорі та сірці. Однак оптимальна величина DCAD — це економічне рішення, а не потреба в поживності.

• Кальцій дещо зріс, але загальні харчові потреби не зміняться. Коефіцієнт абсорбції знизився. Зрештою, чиста потреба в кальції мало змінилась.
• Фосфор. Кормові джерела макроелемента широко доступні, ендогенні втрати менші й пов’язані з виробництвом молочного білка. Потреби у фосфорі не змінюються.

• Магній. З огляду на коефіцієнт абсорбції скориговано співвідношення магнію й калію, знижено потребу магнію для вироблення молока, підвищено потребу в макроелементі для підтримки життєдіяльності. Загальна потреба буде вища за попередні рівні.
• Сірка. Без змін.
• Натрій. Норма для підтримки життєдіяльності збільшилася на 10−15 г/день, водночас потреба в ньому в період лактації знизилася на 6−12 грамів. Підтверджено, що в молоці міститься менше натрію, ніж зазначалося раніше, бо його вміст пов’язаний з маститом, а рекомендації щодо натрію під час теплового стресу було видалено. Загальна потреба буде вища за попередні рівні.
• Калій. Без змін.

• Хлор. Норму для підтримки життєдіяльності збільшено на 10−15 г, але потреба для вироблення молока знизилася, тому загальна потреба істотно не змінилася.

Мікроелементи та вітаміни

• Поправки щодо антагоністів на основі коефіцієнта доступності відсутні.
• Фактори безпеки важливі, оскільки вимоги розраховано на середню корову. У нові рекомендації не включено фактори безпеки.
• Сухостійні корови споживають приблизно вдвічі менше сухої речовини порівняно з дійними. Сухостійним потрібно менше міліграмів на день, ніж дійним, але концентрація мікроелементів та вітамінів вища через різницю у споживанні сухої речовини.

• Коефіцієнт абсорбції для органічних мікроелементів не включено через обмежені дані. Крім того, він може відрізнятися залежно від продукту. Якщо в користувача є надійні дані щодо показника коефіцієнта абсорбції для певних продуктів, їх можна використати в автоматизованій програмі.
• Кобальт. Підвищено до 0,2 ppm.
• Мідь. Подвоєно потребу для підтримки життєдіяльності, збільшено коефіцієнт абсорбції, приблизна концентрація в раціоні для задоволення потреб у середньому становить 17 ppm для сухостійних корів та 9 ppm — для дійних.

• Хром. Жодних рекомендацій, потрібно більше даних.
• Йод. Включено незначні зміни щодо його кількості для виробництва базового молока (вищі рівні в молоці).
• Марганець. Коефіцієнт абсорбції знизився з 0,75 до 0,4%. Це означає, що вміст марганцю 40 ppm в раціоні для сухостійних та 30 ppm для дійних корів має бути достатнім.
• Селен. Без змін, оскільки дані не вказують на його недостатню кількість, а концентрація регулюється Управлінням санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA).
• Цинк. Норму для сухостійних корів підвищили на 10% — приблизно до 28 ppm, для дійних — на 15%, до 60 ppm.

• Вітамін A. Без змін, за винятком корів, що виробляють понад 34 кг молока на день: їм слід додавати 450 міжнародних одиниць (МО) щодня на кожні 450 г молока, що перевищують рівень 34 кг.
• Вітамін D. Вітамін D₂ має вдвічі меншу біологічну цінність порівняно з вітаміном D₃. Підтримання концентрації 25-гідроксикальциферолу (проміжний продукт перетворення вітаміну D) у плазмі крові на рівні 30 нг/мл було використано для визначення потреби у вітаміні; для дійних корів вона становить 40 МО на кілограм маси.
• Вітамін Е. Для корів раннього сухостою 1 тис. МО, для пізнього сухостою — 2 тис. МО.

Сухостійні та транзитні корови

• Споживання сухої речовини. Рівень НДК та тижні до отелення використовуються для оцінки споживання сухої речовини, яка коливатиметься від 1,8 до 2% маси тіла. Для нетелей встановлено 88% від маси повновікових корів. В автоматизованій моделі споживання сухої речовини починає знижуватися за два тижні до отелення, поступово зменшуючись до 1,6% від маси тіла.
• Маса теляти при народженні оцінюється на основі кількості лактацій та маси корови. Потреба в білку та енергії для плода в утробі починається через 10 днів після запліднення, зростаючи до 280-го дня, потреба в мінералах і вітамінах починається на 190-ий день. У моделі не передбачено поправки для двійні.

• Рівень протеїну. Для раннього сухостою — 12% сирого протеїну (7,2% метаболічного), для пізнього сухостою — 13% (8,6% метаболічного), для нетелей — 14% (9,2% метаболічного протеїну) і залежно від оцінки майбутнього надою.
• Поправки на синтез молозива не додано, але користувачам програми рекомендується враховувати потреби в поживних речовинах для його виробництва.
• Коригування щодо захищеного в рубці метіоніну не вносилися за винятком випадків, коли це необхідно для задоволення потреби корови в амінокислотах (що впливає на імунітет, відтворення та стан печінки).

Годівля молочних телят

• Вимоги було повністю змінено на основі результатів досліджень молочних телят (для NRC 2001 використовували дані телят на відгодівлі).
• Допустиму кількість енергії розраховано на основі збереженої енергії.
• Представлено нове рівняння для відкладення/накопичення протеїну залежно від приросту маси.
• В рекомендаціях ураховано субтропічний та помірний кліматичний вплив (холодне та спекотне середовище). Користувачі моделі повинні обирати «субтропіки», якщо температура перевищує 35 °C.

• Для телят, яким випоюють переважно замінник молока, рекомендовано нижчий рівень кальцію; рівень фосфору знижено на 15%, рівень калію піднято (аналогічно незбираному молоку), міді — знижено на 50%, а заліза — на 15%, рівень цинку підвищено на 40%.

• Молока або його замінника (в сухій речовині) рекомендується давати 1,5% від маси теляти (зменшує голод, стрес та сприяє благополуччю).
• Вимоги щодо приросту вказано в таблиці 1.

Таблиця 1. Оновлені показники поживності в раціонах телят для різного добового приросту (Drackley, 2021)

Вирощування телиць

• Потреби в метаболічній енергії (МЕ) визначено за результатами досліджень молочних телиць (рекомендації NRC 2001 ґрунтувалися на даних м’ясних порід).
• Голштинська порода є референтною (не включено рекомендації по джерсейській чи іншій породі, але модель повинна підходити для маси конкретної породи).
• У модель не включено фактори довкілля (спека, холод, швидкість вітру, шерсть чи бруд).

• Наповнення кишечника становить 15% від маси тіла.
• Для розрахунків використовується бал кондиції тіла 3 (без поправки на вік).
• Приріст маси понад 1,1 кг/день може негативно вплинути на телиць.

Вода

• Розчинні у воді мінерали не враховано як джерела мінералів, оскільки їх кількість зазвичай невелика.
• Співвідношення води і сухої речовини для телят 4:1.
• Допустимі відхилення щодо вмісту мінералів ґрунтуються на другому виданні NRC 2005.
• У рекомендаціях перераховано вимоги до якості води.

• Твердість води не впливає на її споживання.
• Сульфати у воді можуть впливати на засвоєння цинку, заліза, марганцю та міді (рівень сульфатів у воді менше 500 мг на літр для телят; 1000 мг на літр для старших тварин). Рівень сульфатної сірки становить 33% рівня сульфатів.
• Рекомендації щодо фронту напування не було включено.

Вплив на довкілля

• Близько 4% викидів парникових газів припадає на корів.
• Загалом 70% метану утворюється в результаті ферментації в рубці, а 30% з гною.
• Надлишок водню в рубці призводить до вироблення метану.

• В середньому 5,7% валової енергії втрачається через втрату метану.
• У міру зростання вироблення молока коровою рівень метану на одиницю молока знизився.
• Модель 2021 розраховує втрати метану та виділення азоту і фосфору з екскрементами.
• Кормові добавки, які здатні знизити вироблення метану, включають морські водорості, жирні кислоти, 3-нітрооксипропанол, орегано, таніни, нітрати, монензин та деякі ефірні олії.

Відновлюємо роботу, щоб інформаційно підтримувати молочарів. В умовах військового стану на перший план виходять інші потреби і формуються нові запити — інформація потрібна тут і зараз. Тому всі матеріали оперативно й повністю публікуватимуться на сайті www.milkua.info. Для передплатників з певною періодичністю готуватимемо і надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі, хто захочуть мати добірку матеріалів під рукою, отримають вільний доступ до онлайн-версії.

Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.