В четвер Верховна Рада розглядала низку важливих законопроектів, що стосуються агросектору. Про це повідомив нардеп Сергій Лабазюк на своїй сторінці у Facebook. «Під час Погоджувальної ради в парламенті спікер пообіцяв, що в четвер у нас ― „аграрний день“. Нам ще треба розглянути ряд важливих законопроектів, що регулюють галузь (№ 4355, № 2028а, № 3190, № 4570, № 3157 та № 3866 та інші)», ― зазначив Лабазюк.

«Але разом з ними розглядатимуться й запропоновані Кабміном зміни до Податкового кодексу України» — законопроект 5368.

Нагадаймо, що 27 травня 2016 року розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено План пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, який передбачає низку ключових реформ для забезпечення сталого економічного зростання та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу в Україні. Зокрема це проведення реформи податкової системи та реформування Державної фіскальної служби України.

Законопроект пропонує декілька важливих новацій:

в частині адміністрування

• запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надміру сплаченими коштами, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом);
• зміна критеріїв належності платника податків до категорії великих платників податків: збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС, з 12 до 20 млн. грн.; критерій доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування змінено на критерій загального обсягу постачання у розмірі 1 млрд. грн.;
• ведення відкритого реєстру заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу на сайті ДФС;
• план-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на сайті ДФС;
• встановлення 30 денного строку протягом якого може бути проведена камеральна перевірка (на сьогодні такий строк встановлений лише по податку на додану вартість);
• збільшення контролюючим органам строку надсилання повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення до акту перевірки з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду;
• ліквідація податкової міліції та створення нового органу — Фінансова поліція, діяльність якого регламентуватиметься окремим Законом;

в частині трансфертного ціноутворення

• з метою зменшення адміністративних витрат підприємств малого бізнесу (низькі вартісні показники визнання операцій контрольованими та значна девальвація гривні зумовлюють необхідність підготовки звітності та документації з трансферного ціноутворення представниками малого бізнесу, що призводить до додаткових витрат) пропонується для визнання операцій контрольованими:

1. річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, збільшити з 50 до 150 млн. грн. за податковий (звітний) рік;
2. обсяг господарських операцій платника податків з одним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, збільшити з 5 до 10 млн. грн. за податковий (звітний) рік.

в частині податку на прибуток

• запровадження на період до 31 грудня 2021 року податкових канікул (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств), для підприємств у яких річний дохід не перевищує 3-х мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, за умови відповідності критеріям:

1. утворених в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
2. діючих, у яких протягом трьох послідовних попередніх років, щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
3. які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) становив до 3-х мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб;

в частині податку на додану вартість

• запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ, відповідного до якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів буде в автоматичному режимі перераховувати кошти, які підлягають відшкодуванню з бюджету;
• запровадження публічного Тимчасового Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, та по яких станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету;

в частині податку на доходи фізичних осіб

• надання права фізичній особі на звернення до контролюючого органу щодо отримання консультативної допомоги при заповненні річної податкової декларації без обмеження термінів (на сьогодні до 1 березня року, що настає за звітним періодом).

Як пояснив Agravery.com заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Михайло Соколов, в проекті є важливе положення, заперечуючи яке депутати можуть не голосувати за законопроект. «Даним законопроектом пропонується створити автоматичний механізм блокування реєстрації ризикованих податкових накладних. Для їх розблокування, платники податків повинні будуть подавати документи, що підтверджують, що вони дійсно здійснюють відповідну операцію і вона не є фіктивною. Звичайно, це фіскальний інструмент. Але одночасно ДФС позбавляється можливості розривати договори на визнання електронних документів (на жаргоні розрив договору на електронноціфровую підпис)», — заявив він. На його думку, розірвання договору веде не тільки до неможливості зареєструвати будь-які податкові накладні, а й подати звітність в електронному вигляді. А багато підприємств вже не можуть подавати паперову звітність.

Agravery.com опитав найбільші парламентські фракції та групи, чи планують вони голосувати за зміну податкового кодексу.

Від фракцій «Народний фронт», «Батьківщина» та РПЛ Agravery.com відповіді не отримав.