«Нинішня ситуація — це тест на зрілість для галузі»

 

«Нинішня ситуація — це тест на зрілість для галузі»

Дикун Андрій Євгенович, голова Всеукраїнської аграрної ради

Отримав освіту в Уманському національному університеті садівництва і Балтійському університеті бізнесу. Ініціював створення Асоціації виробників молока України (АВМ). У 2014 році займав посаду заступника міністра аграрної політики і продовольства України. 

 

В Україні вирує політична й економічна нестабільність. Не оминула вона й молочний сектор. До яких першочергових кроків вдається Міністерство аграрної політики та продовольства для стабілізації в галузі і що ставить за мету в нинішніх складних для всіх умовах — про це наша розмова з заступником міністра Андрієм Дикуном.

— Як ви оцінюєте ситуацію в Україні та її молочному секторі зокрема?

— Економіка країни переживає глибоку кризу. В молочній галузі, як невід’ємній складовій економіки, відбувається те ж саме. Ситуація доволі парадоксальна: з одного боку, йдеться про дефіцит молока, а з другого — обставини складаються так, що сьогодні навіть вироблене молоко нікому не потрібне.

За різними підрахунками, обсяги продажів молочних продуктів на внутрішньому ринку впали на 15-20%. Хоч заробітна плата українців залишилась без змін, але через знецінення гривні споживачі можуть купити значно менше, ніж півроку тому.

Другий вагомий чинник — втрата російського ринку збуту. Росія практично закрила свої кордони для української молочної продукції. А частка нашого експорту туди досить вагома: близько 20% того, що переробляємо. Це майже 1 млн. тонн молока. Основний експортний товар, твердий сир, не продається. Підприємства намагаються перепрофілюватись на виробництво сухого молока, яким торгують на світовому ринку. Але це справа не одного дня. До того ж треба пам’ятати, що й цей товар у нас купуватимуть за світовими цінами і дорожчим він бути не може.

Також ми втратили ринок Криму, а це ще 2 млн. споживачів. Так склалося, що з сільськогосподарських підприємств автономії молочну сировину поставляли на материкову частину, натомість на півострів везли молочну продукцію.

Ось таку ситуацію маємо сьогодні. Звісно, вона неприємна, але не безвихідна. А на тлі тих подій, що відбуваються в країні, молочна галузь — не в найкритичнішому стані. 

Як на мене, сьогодні треба відкласти вбік емоції і зрозуміти, що територіальна цілісність держави і життя її громадян є пріоритетом, а нам усім треба працювати.

— Яка доля може чекати виробників молока за таких обставин?

— Більш ніж упевнений у тому, що ефективні підприємства просто недоотримають той прибуток, на який розраховували. За найгіршого сценарію розвитку подій вони спрацюють у збиток, але він буде незначний. Неефективні виробники, хоч як це печально звучить, змушені будуть лишити ринок.

Поміркуйте, сьогодні українська корова дає в середньому 4,5 т молока на рік. Ефективність переробних підприємств, за оцінками самих переробників, не більше 50%. Тобто, ми не можемо конкурувати з іншими країнами. Ми звикли тішити себе думкою про родючі землі, сприятливий клімат, те, що ми аграрна держава, але наша молочна галузь неконкурентоспроможна і нині працює наосліп.

Як тільки я почав працювати в міністерстві, одразу спробував з’ясувати, кому потрібне наше молоко і скільки. Виявилося, сьогодні ніхто не може точно відповісти, скільки молока виробляє Україна. Державна служба статистики звітує про 11 млн. тонн. Експерти, аналізуючи баланс виробництва й споживання, називають іншу цифру — 8 млн. тонн. Різниця відчутна. Не знаючи, скільки нам потрібно молока для внутрішнього споживання, ми не можемо планувати експорт, виробляти стратегію дій і розвиватись.

Попри загальну складну ситуацію й невизначеність, що в першу чергу стосуються наших східних областей, Криму і надскладної посівної кампанії, міністерство працює, намагається створити сприятливе бізнес-середовище і вибудувати ефективну модель сільськогосподарського виробництва.

— Що вже зроблено для молочної галузі?

— Лише за останні тижні ми провели більше спільних зустрічей із представниками галузевих асоціацій виробників і переробників молока, державних установ і міжнародних організацій, ніж за останні п’ять років. Вперше за весь період нашої незалежності відбувається живий діалог між переробниками й виробниками. Сьогодні всі відкрито заявляють: ситуація тяжка й потрібні адекватні дії, щоб її владнати.

При міністерстві почала працювати повноцінна робоча група з питань регулювання молочного ринку. Її підгрупи розробляють єдину систему для контролю за якістю та переробкою молока, проводять аналітичне дослідження щодо кількості цього продукту для внутрішнього споживання та експорту задля уникнення коливань у ціні, вивчають ринки збуту. Нас активно підтримують міжнародні інституції — ЄБРР і ФАО. Це має пришвидшити роботу.

Міністерство ініціювало створення експортної ради. Сьогодні близько п’ятнадцяти переробних компаній зацікавлені в тому, щоб диверсифікувати ринки збуту. Активно спілкуємось і досить часто зустрічаємось із представниками посольств країн, для яких наші молочні продукти є потенційно цікавими.

Ми провели дослідження реальної собівартості виробленої молочної сировини. За нашими підрахунками, в березні собівартість кілограма молока становила 4,2 грн. (при минулорічних цінах на грубі корми). Отже, якщо за кілограм молока виробнику платять менше як 4,2, то немає сенсу його виробляти. Результати досліджень є вагомим аргументом, яким можна апелювати до всіх, хто причетний до ціноутворення і має важелі впливу на нього.

Крім низьких цін на молоко, у нас дуже низька ціна на яловичину. Дивно, що в таких умовах у нас ще існує 25-процентне експортне мито на живу худобу. На розгляд Верховної Ради внесено пропозицію щодо зменшення митної ставки з 25 до 5%. Сподіваємося, що законодавці підтримають цю зміну, і ціни на яловичину на внутрішньому ринку зростуть.

— Куди Україна змогла б експортувати свою молочку?

— Найбільший ринок збуту сьогодні — це Європейський Союз. Європейці дуже добре до нас налаштовані і зовсім не проти того, щоб споживати українську продукцію. Але їхній ринок має певні правила, і наша молочка має відповідати тим високим стандартам. Назріла нагальна необхідність для ухвалення низки законопроектів, у першу чергу стосовно ідентифікації тварин, безпечності харчових продуктів і якості кормів.

Про значення цих законопроектів усі знають, навколо них років п’ять точаться розмови, але вони досі не ухвалені. Тому міністерство провело перемовини з усіма, хто зацікавлений у гармонізації нашого законодавства з європейським: виробниками молочної продукції й сировини, міжнародними організаціями. Ми зібрали чотири групи експертів, які допрацьовують потрібні законопроекти. Сподіваюся, що максимум до середини травня вони будуть готові. Як тільки їх ухвалить Верховна Рада, зможемо запросити єврокомісарів для атестації наших молокопереробних підприємств. Це довгий шлях, але його треба пройти.

Незважаючи на протистояння з Росією, переговорний процес щодо експорту нашої молочки не припиняється. Хтось може ставитись до цього схвально, хтось навпаки, але повірте: такі дії дають результати. Якби ми не підтримували зв’язок з росіянами, кордони вже давно були б для нашої продукції закриті. І ціна на сировину пішла б на спад ще кілька місяців тому.

Нині є багато питань щодо виробництва сухого молока, яким торгують на світових майданчиках. Плануємо запросити трейдерів із різних країн, щоб обговорити ситуацію. Я не впевнений, наскільки правильно й коректно державі втручатись у бізнес, але якщо все залишатиметься так, як є, то це дорога в нікуди. Бо в нинішніх умовах не захищені ні виробники, ні переробники, ні споживачі, гаманці яких спорожніли.

— Ви жодного разу не згадали мережі роздрібної торгівлі. З ними плануєте працювати?

— Звісно, і маємо до них чимало питань. До цього часу роздрібна торгівля має право на відкладення платежів на 90 днів. Зверніть увагу, строк зберігання деяких молочних продуктів становить два тижні. За цей час їх мають продати або повернути, а гроші за товар переробне підприємство отримає лише через 90 днів. Неначе всі розуміють, що війна й скрута в країні, і треба потерпіти. Терпить виробник, переробник і споживач, тільки не торгівля. Ми всі разом їх кредитували й успішно продовжуємо так робити. Це неправильно, у співпраці з торговельними мережами також потрібні зміни.

— Ви згадували про те, що зрештою почався діалог між виробниками й переробниками молока. Усі переробні компанії налаштовані на співпрацю?

— Ні, не всі. На жаль, навіть у такий скрутний для країни час знаходяться ті, хто хоче просто заробити. Які б не були обставини, важко повірити в те, що три-чотири заводи в один день можуть знизити закупівельну ціну на сировину на однаковий відсоток. Без сумніву, існує картельна змова деяких переробників у певних регіонах. Міністерство попередило їх про неприпустимість таких дій. Хочеться вірити, що нас почули, і виробники зможуть отримувати більш-менш нормальну ціну за здане молоко. Якщо до заклику міністерства не прислухаються, ми звертатимемось в Антимонопольний комітет без зволікань. Це питання одного-двох тижнів.

— На які кроки щодо врегулювання складної ситуації на ринку і загалом підтримку з боку держави можуть розраховувати молочарі?

— Ми докладаємо чимало зусиль, щоб існували важелі впливу і підтримка з боку держави мала місце, особливо тоді, коли вона конче необхідна. Приміром, сьогодні першочергове завдання — зупинити спад ціни на сировину. В багатьох країнах працює аграрний фонд, який робить інтервенційні закупівлі біржових молочних продуктів у сезон критичного здешевлення молока. Років чотири тому і в нас пробували запустити цей механізм, але досвід був негативний. Сьогодні Аграрний фонд України не робить закупівель сухого молока. Є політична воля і згода з боку міністерства, самого Аграрного фонду і Прем’єр-міністра, щоб фонд зрештою запрацював. Тільки треба вирішити низку питань: скільки, в кого і за якою ціною купувати. А головне — де взяти кошти для інтервенційних закупівель.

Щоб уплинути на ціну сировини, потрібно близько 1-1,5 млрд. гривень. Наразі міністерство шукає кошти. Водночас ми ведемо переговори з Аграрним фондом і переробними компаніями, щоб зрозуміти, як будуть здійснюватися закупівлі і які є гарантії того, що, витративши 1,5 млрд. гривень, втримаємо ціну.

Щодо державної підтримки молочарства, то відповідні норми закріплені в законодавстві, і наше завдання зробити все максимально прозоро, без корупційної складової. Щоб не було й тіні сумніву в тому, що міністерство розподіляє кошти чесно.

Наприклад, відповідно до чинного законодавства, виробники мають право на 50-процентне відшкодування вартості нових і реконструйованих комплексів. З ініціативи міністерства з закону забрали мінімальне обмеження щодо розмірів комплексів — від 500 корів і від 1200 свиноматок. Виплати компенсацій зі спецфонду почнуться, як тільки на його рахунки надійдуть кошти. На сьогодні заборгованість становить 427 млн. гривень.

Якщо підсумувати, то сьогодні основне завдання міністерства стабілізувати ситуацію на ринку й не допустити спаду ціни сирого молока. Для цього треба, щоб запрацював Аграрний фонд. А в найближчій перспективі треба освоювати нові ринки, зокрема і європейський.

Звісно, якби вже працював Аграрний фонд, а експорт був диверсифікований, ми б не мали такої скрутної ситуації, як нині. Але маємо те, що маємо. Зрозуміло, що запустити в кризу такі складні механізми важко. Проте ми сьогодні сповнені надії і віри в те, що впораємось із цим завданням і матимемо хороші результати.

— Що б ви побажали молочарям?

— Я розумію їхній біль і відчай, бо останні вісім років працював над створенням дієвого галузевого об’єднання, багато спілкувався і практично всіх молочарів знаю особисто. Сьогодні важко всім. Але я б хотів звернутися до тих, хто працює недосить ефективно. Не тримайте корів, які дають 8 кг молока на добу. Позбудьтеся цього тягара. Попереду заготівля грубих кормів. Докладіть максимум зусиль і заготуйте якісний силос і сінаж, щоб лише завдяки грубим кормам отримати 20 кг молока від корови. Лише так ви зможете втримати свій бізнес.

Нинішня ситуація — це тест на зрілість для галузі. Той, хто останні п’ять років укладав кошти в ефективність і навчився отримувати 7-9 тонн молока, витримає і цей складний період. Такі виробники мають певний запас міцності. Міністерство ж вбачає своє завдання в тому, щоб максимально скоротити цей критичний відрізок часу.

Усім однозначно бажаю ставати ефективнішими.

 

Зміни в аграрному законодавстві

Закони та інші нормативно-правові акти, що були ухвалені чи набули чинності 
Постанова Кабінету Міністрів «Про внесення змін до Порядку видачі дозволу на ввезення на територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів». Спрощує дозвільні процедури для ведення бізнесу, зменшує навантаження на підприємців, що провадять діяльність, пов’язану з ввезенням на територію України підконтрольних товарів. Такий підхід унеможливлює корупційні схеми.
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру». Скасовує 19 із 44 документів дозвільного характеру в сільському, рибному, лісовому господарстві та у сфері земельних відносин.
 

Законопроекти, внесені на розгляд Верховної Ради

Законопроект № 3654 «Про внесення змін до Закону України “Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину” (щодо диференціації ставок)». Автор законопроекту Лабазюк С.П. Зменшує ставки вивізного (експортного) мита на окремі товарні підкатегорії згідно з УКТЗЕД 0102907100, 0102907900 та 0104101000 з 50 до 5 %. Це вигідно для тих, хто продає яловичину.
Законопроект№ 4666 «Про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо вдосконалення законодавства у сфері користування надрами сільськогосподарськими товаровиробниками)». Автор проекту Лабазюк С.П. Ініціювали робочі групи зі свинарства і регулювання ринку молока. Удосконалює норму, яка надає право землевласникам і землекористувачам, зареєстрованим як платники фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно до законодавства України видобувати та використовувати прісні води у сільському господарстві. Основна мета — захист інтересів малого й середнього бізнесу в сільському господарстві, зокрема в тваринництві.
 
Пропозиції до законопроектів і законопроекти, готові до подання у Верховну Раду
Пропозиції до проекту Закону України № 2408а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення законодавства у сфері сільськогосподарської кооперації)». Головна мета — надання юридичним особам права набуття членства у сільськогосподарських виробничих кооперативах. Це вкрай важливо для розвитку кооперації в селі, особливо з огляду на сучасні надскладні умови.
Законопроект «Про прийняття за основу проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" щодо вимог маркування молочних продуктів, які містять пробіотики”». Відкладає заборону використання слова з префіксом «біо» при маркуванні молочних продуктів, виробництво яких, відповідно до нормативних документів, передбачає використання пробіотиків, з метою уникнення можливих втрат суб’єктами господарювання при зупинці виробництва біопродуктів.
 
На етапі доопрацювання
Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів». Встановлює механізм простежуваності щодо безпечності та якості харчових продуктів згідно з вимогами європейського законодавства. Він дозволить створити належну систему контролю в сфері санітарних та фітосанітарних заходів, еквівалентну системі ЄС.
Законопроект «Про корми». Регулює виробництво та обіг кормів, кормових добавок та преміксів, а саме: виключає застосування у виробництві кормів антибіотиків, генетично модифікованих та інших шкідливих організмів.
Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин». Передбачає ідентифікацію всіх сільськогосподарських тварин на території держави. Це надасть можливість нашій тваринницькій продукції повноцінно вийти на світові ринки та бути на них конкурентоспроможною.
Законопроект «Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин». Установлює, яким чином буде здійснюватись контроль харчових продуктів тваринного походження (свіжого м'яса, молюсків, риби та рибних продуктів; сирого молока та молочних продуктів тощо).
Законопроект «Про внесення змін до Закону України “Про молоко та молочні продукти” та інших законодавчих актів щодо посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів». Він буде поданий до розгляду в парламенті вже у другому читанні.
comments powered by Disqus

Останні додані

26 квіт. 2024 12:45:00

Молочна ферма — основа розбудови і розвитку господарства

19 лют. 2024 10:45:00

Вдома зварила понад 40 видів, але найбільше люблю сири з білою пліснявою

13 лют. 2024 14:30:00

П’ять відзнак на World Cheese Awards отримали сири ТМ «Zinka»

5 лют. 2024 14:50:00

Дві відзнаки на World Cheese Awards отримали сири сироварні «Гарбузовий рай»

6 груд. 2023 14:30:00

Потрібно зробити виробництво ефективнішим, щоб отримувати більше прибутку з гектара землі

29 вер. 2023 11:10:00

Якщо хтось постраждав, то інший має стати джерелом відродження

6 лют. 2023 09:05:00

Сир “Урожайнийˮ окупаційний із присмаком перемоги

20 січ. 2023 13:45:00

Національна молочна галузь має стати передовою і технологічною, і для цього насправді є можливість

haber
news
blog