— Як ви прийшли в молочну сферу?

— Взагалі я за освітою юрист та економіст, але виріс в селі, звідки любов до корів. Тому, серед всіх направлень аграрного сектору, я вирішив реалізуватись саме в молочному бізнесі. В період з 2010 по 2014 рік, наша держава почала приділяти багато уваги розвитку сільського господарства. В цей час прийняли кілька потужних програм для підтримки агробізнесу, що спричинило справжній «бум» в агросекторі. Мушу зізнатись, коли ми починали цей бізнес, практично нічого не знали про цю сферу, але й не знали страху. Хоча, якби я мав уявлення, про всі труднощі, які мене спіткають, можливо і не почав би цю справу. Адже в ферму ми вклали час, гроші та серце тому, якщо вже взялись, то потрібно йти до кінця!

— Чому ви вирішили розвивати молочну сферу в Казахстані?

— Ми з батьком довго вивчали ринок і зрозуміли, що в Казахстані надзвичайно мало молочних ферм. Виявилось, що це один з найскладніших ринків для розвитку бізнесу. По статистиці, ферми нашої країни виготовляють всього лиш 25% від потрібної кількості молочки. Є куди рости й розвиватись. Тому, ознайомившись із статистикою, вирішили, що навіть якщо найближчим часом кількість конкурентів значно збільшиться, це не стане загрозою для нашого бізнесу. Попит все одно залишиться. Ми вирішили, що хочемо забезпечити свій народ якісним молоком.

— Розкажіть детальніше про етапи розвитку вашої ферми.

— На початку 2012 року ми дали заявку на державну підтримку, і вже з 2013 року розпочали будівництво ферми та завезли перших тварин. Наступного року завезли ще одну партію ВРХ. Взагалі, ми постійно розвиваємось і в досить швидкому темпі.

— Хто для вас є орієнтиром для наслідування?

— На даний момент, орієнтиром можна назвати директора Консультаційного Центру Асоціації виробників молока — Юрія Олександровича Сівова. Він є нашим гуру. Від нього я отримав багато важливих порад, тому надзвичайно задоволений нашою співпрацею.

— Яка роль держави в житті вашого господарства?

— Ми отримуємо відчутну державну підтримку. Але зрозуміло, що постійно вона надаватись не буде. На наступні 3 роки розробляємо план без урахування державної допомоги.

— Наразі в Україні гостро стоїть питання нестачі кадрів для роботи на молочних господарствах. Яка ситуація у вас?

— В нас аналогічна ситуація. Спеціалістів аграрної сфери в Казахстані дійсно не вистачає, особливо ветеринарів, зоотехніків та управлінців. Так, в нас є навчальні заклади, де готують спеціалістів даних професій, але їхня навчальна програма катастрофічно застаріла. Часто бачимо ситуацію, коли випускаються дипломовані ветеринари, які ніколи не були на фермі. Тому, ми просто беремо перспективних людей і навчаємо їх. Більшість наших спеціалістів навчались в АВМ. Крім того, кожного року ми виділяємо кошти з бюджету на навчання наших співробітників, що працюють у сфері управління.

— Чи задумуєтесь ви про будівництво переробного заводу?

— Раніше в мене було таке бажання, але передумав після консультації у голландських маркетологів. Щоб мати прибуток з переробного підприємства, голландці порадили будувати завод, який перероблятиме мінімум 300 тонн в день. Це був би найбільший завод в Казахстані. Але враховуючи, що в нашій області ледь виживають через відсутність молока заводи на 10−20 тонн, вирішив, що підприємство на 300 тонн просто не має шансів. В даний проміжок часу я краще сконцентруюсь на виробництві і покращенні якості сирого молока.

— Якими досягненнями пишається ТОВ «Казина Жер»?

— Ми з нуля освоїли, як працювати із 1500 головами ВРХ та як заготовляти корм для них. В процесі виникало багато проблем, не вистачало спеціалістів, але ми працювали. В цьому нам дуже допомогли спеціалісти міжнародного відділу КЦ АВМ, Dairy Global Experts. І вже на сьогоднішній день, ми маємо непогані результати та навіть думаємо про розширення.

— Розкажіть про плани на майбутнє.

— Плануємо працювати над збільшенням надоїв та розширенням господарства. Хочемо побудувати окрему ферму для нетелей і закупити ще 500 голів ВРХ. Також в планах розширити стадо до 2000 голів вже до 2020 року.