Аграрії працюють попри війну

Повномасштабна війна триває, а значить в економіці продовжують панувати її негативні прояви — бойові дії, руйнування, грабіж, окупація, заміновані території, ускладнена логістика. Всі ці чинники призводять до зменшення в аграріїв можливостей для заробітку, а значить і обігових коштів для повноцінного проведення весняно-польових робіт.

Вже відомо, що майже всі господарства зменшать внесення добрив. Наприкінці 2022 року засоби підживлення коштували втричі більше, ніж два роки раніше. Економія добрив відобразиться на врожайності. За попередніми прогнозами Мінагрополітики, врожай зернових та зернобобових культур у цьому році скоротиться до 44,3 млн тонн. Для порівняння в 2022 році зібрали 53,1 млн, а у 2021 — 100 млн тонн.

Падають ціни й на зерно всередині країни. Основна причина — ускладнена логістика. Росіяни досі блокують роботу «зернового коридору», а експортні маршрути суходолом в західному напрямку не дозволяють вивозити необхідні об'єми продовольства.

До значних проблем можна віднести також кількість замінованих земель с/г призначення. За приблизними підрахунками, в Україні 5 млн га полів «забруднені» вибухонебезпечними предметами. З деокупацією ця цифра буде тільки зростати. В той час вартість розмінування одного гектару коштує більше, ніж придбати його у віддалених від фронту областях.

Експорт продукції

Проте, навіть в умовах інтенсивних бойових дій, український агросектор склав половину експорту в 2022 році. Це дало країні $ 23 млрд валютної виручки. Окрім бюджетних надходжень, іноземні гроші дають змогу НБУ тримати гривню у стабільному режимі. Проте, дефіцит бюджету в цьому році оцінюється в розмірі $ 38 млрд. Аби його покрити, кошти будуть позичати у міжнародних партнерів. Відомо, що зовнішнє фінансування не може йти на армію, тому оборону країни будуть тримати «чисті» українські гроші.

Тож, окрім продовольчої та фінансової безпеки, українські фермери, безпосередньо, допомагають захищати країну.

Чи є фінансування?

Сьогодні більшість аграріїв працюють собі у збиток. Без належних програм кредитування, більшість з них можуть «закритись» вже завтра. Кожен нестачу грошей вирішує самостійно.

Сьогодні в Україні діє безліч програм: як від міжнародних партнерів та українського уряду, так і від приватних компаній. Наприклад, у своїх постачальників насіння чи ЗЗР завжди можна отримати знижку чи відтермінування оплати товару. Більшість відомих компаній з розумінням ставляться до скрутного становища своїх покупців.

Міжнародні організації, серед яких ФАО, USAID, Світовий банк, надають фокусні програми підтримки українським аграріям. Наприклад, можна отримати безплатно насіння чи добрива, реалізуються грантові програми. Одна з них - програма дотацій від ЄС для малих фермерів, які утримують до 100 корів або мають в обробітку від 1 до 120 га. Минулого року Світовий банк на неї виділив 50 млн євро, цього року суму збільшено до 80 млн доларів. Всі програми, які надають міжнародні партнери через український уряд, зібрані на сайті Державного Аграрного Реєстру. Там можна і подати заявку на участь в них. На цьому ж ресурсі можна зареєструватись для участі у державних програмах підтримки.

Від Міністерства аграрної політики та продовольства працює програма безповоротних грантів на розвиток садівництва і створення теплиць. Станом на середину березня 2023 року, за цим напрямком видано майже півмільярда гривень грантових коштів.

Також діє програма пільгового кредитування «5−7-9» від Міністерства економіки України.

Ліміти «5−7-9» потрібно збільшувати

На останній хотілось б зупинитись окремо. Цей фінансовий інструмент став найдієвішим механізмом надання аграріям обігових коштів. З переваг програми — це малі відсоткові ставки за обслуговування позики від 5 до 9% та відносна доступність в отримані для більшості аграріїв. У 2022 році за програмою «5−7-9» 40 тис. фермерів отримали майже 91 млрд грн кредитів.

У серпні 2022 року аграрні асоціації змогли донести уряду на важливості збільшення розміру позик з 60 млн в «одні руки» до 90 млн грн. А ось за пролонгацію програми доводиться боротись.

Перед самим початком цьогорічної посівної уряд хотів дозволити банкам вимагати від господарств сплати кредитів в повному обсязі. І це при тому, що фермери не змогли отримати необхідні гроші за попередній врожай через обмеження в його реалізації, а на посівну потрібно близько 40 млрд грн.

Після звернення Всеукраїнської Аграрної Ради та інших провідних асоціації до прем'єр-міністра та міністра фінансів, вдалось переконати уряд у відтермінуванні сплати кредитів за цією програмою. Хочу наголосити, що аграрії не відмовляються виплачувати борги за кредитами. Але щоб їх погасити, потрібно, щоб вони мали можливість працювати, сплачувати зарплати та оренду пайовикам.

Сьогодні також важливо збільшити розмір позики до 180 млн грн. Необхідність у збільшенні ліміту назріла ще минулого року. Стрімке здорожчання собівартості виробництва та переорієнтація господарств на культури, які затребувані всередині країни, вимагає більших витрат під час посівної. Наприклад, для того, щоб посіяти 1 га цукрових буряків, потрібно понад 100 тис. грн витрат. Тоді, як за прогнозами, у 2023 році посівна площа під цією культурою становитиме понад 220 тис. га, що більше від показників минулого року на 42 тис. га.

Окреме питання — це реструктуризації кредитів та податків товаровиробників на деокупованих та окупованих територіях. Досі можна почути, як банки та фіскали вимагають від аграріїв з цих територій сплатити борги. Проте, їхня техніка пошкоджена, спалена або викрадена росіянами. Їхні господарства зруйновані, а на полях ведуться бойові дії чи вони вщент заміновані.

Проте, банки, а разом з ними й податкова, вимагають сплатити по рахунках. Власники цих господарств не мали змоги сіяти вже другий рік поспіль та невідомо, коли повернуться додому.

agravery.com