Неонатальна діарея на сьогоднішній день є одним з основних факторів загибелі телят у перший місяць життя. Головним етіологічним чинником порушень роботи шлунково-кишкового тракту є інфекційна патологія, зумовлена, переважно, активною репродукцією бактерій роду Salmonella, ентеропатогенних форм Escherichia coli, Clostridium perfringens, Clostridium difficile, збудника вірусної діареї корів, корона- та ротавірусів, одноклітинних роду Eimeria та Cryptosporidium parvum.

Останнім часом набувають поширення нові штами вже давно відомих збудників або нещодавно виявлені види вірусів та бактерій. Так, однією з актуальних тем сучасних наукових публікацій у контексті встановлення етіології ентеритів у скотарстві є вивчення епідеміологічних особливостей вірусів Norovirus та Nebovirus, що належать до родини Caliciviridae. Вони здатні індукувати розлади ШКТ самостійно або в коінфекції з іншими вірусними чи бактеріальними збудниками, спричинюючи підвищення показників смертності та летальності, що відображається на економічних показниках господарства.

Родина Caliciviridae представлена РНК-геномними вірусами, віріони яких округлої форми та вкриті чашоподібними заглибинами (рис.1), що й дало назву родині (від лат. calix — чаша).

Рисунок 1. Структура капсиду вірусів родини Caliciviridae, отримана за реконструкції кріозображень рекомбінантних вірусоподібних часток Norwalk-вірусу із зазначенням оболонки та виступаючих доменів 1 і 2, зафарбованих у блакитний, червоний та жовтий кольори, відповідно (B. V. Venkataram Prasad, 1999 р.).

Класифікація Caliciviridae зазнавала змін протягом тривалого часу. На сьогодні родина включає 11 родів, шість із яких було офіційно зареєстровано лише у 2018 році. Віруси родів Norovirus, Nebovirus, Lagovirus, Recovirus, Sapovirus, Valovirus та Vesivirus є патогенними для ссавців, Bavovirus, Nacovirus — для птиці, а Minovirus та Salovirus викликають захворювання риб (табл. 1).

Таблиця 1. Таксономія вірусів родини Caliciviridae за даними ICTV (International Committee on Taxonomy of Viruses), ратифікована в лютому 2019 р.

Каліцивірусний ентерит ВРХ індукується вірусами перших двох родів — Norovirus (BoNoV) та Nebovirus (BoNeV).

Віруси Nebovirus є патогенними лише для ВРХ, у той час як рід Norovirus включає 10 геногруп (GІ-GX), серед яких хвороботворними для корів є віруси тільки однієї групи — GIII.

З огляду на те, що Norovirus та Nebovirus є відносно новими патогенами у скотарстві, питання їх поширеності залишається відкритим. На сьогодні наявність BoNoV та/або BoNeV підтверджено у країнах Азії, Америки та Європи, зокрема у Німеччині, Великобританії, Нідерландах, Бельгії, Угорщині тощо. Зважаючи на широку географію країн, в яких виявлено збудники каліцивірусного ентериту корів, існує припущення, що віруси поширені повсюдно. Підтвердження цього залежить від моніторингових досліджень в умовно вільних країнах.

Дані щодо превалентності вірусів, як правило, вказують на більшу поширеність Norovirus. Так, за результатами скринінгу поголів'я на наявність норовірусу в фекаліях телят з клінічним або латентним перебігом інфекції було виявлено 32% позитивних зразків у скотарських господарствах Нідерландів, 9% — Бельгії, 11% — Великобританії, 24% — Єгипту, 17% — Тунісу, 72% — США. У той же час показники поширеності Nebovirus загалом менші: рівень превалентності вірусу в господарствах Франції 7%, Великобританії — 8,4%, Бразилії — 4,8%, в Тунісі — 3,3%. Проте дослідженнями, проведеними в Туреччині протягом 2014−2015 років, встановлено, що BoNeV є етіологічним чинником в 25% випадків ентериту телят, а BoNoV — лише у 4% (Turhan Turan та ін., 2018).

При цьому слід зазначити, що результати скринінгу поголів'я залежать від методу досліджень, виду та якості біологічного матеріалу, а також од віку тварин. Тому порівняння показників превалентності каліцивірусів у різних країнах є відносним, а встановлення ступеня поширеності норо- та небовірусів у скотарських господарствах України залежить від проведення власних моніторингових досліджень.

Патогенез каліцивірусного ентериту зумовлений реплікацією BoNoV та BoNeV у клітинах епітелію тонкої кишки і починається з моменту адсорбції та проникнення вірусів у клітини шляхом взаємодії із корецепторами та поверхневими факторами прикріплення (гліканами). Подальше утворення реплікаційних комплексів із використанням клітинних мембран дозволяє вірусу «оминути» вроджені імунні реакції та повторити цикл реплікації. Руйнування ентероцитів призводить до атрофії ворсинок і гіперплазії крипт тонкої та клубової кишок, що супроводжується діарейним синдромом.

Клінічні ознаки за норо- та небовірусу індукованих інфекцій є неспецифічними та залежать од віку тварини, наявності супутніх інфекцій або патологій ШКТ і якості молозива, що визначає напруженість колострального імунітету. Так, Peter H. Ottо у своїй роботі (2011 р.) з’ясував, що при згодовуванні молозива від серопозитивних за BoNoV корів у крові телят виявляють антиген-специфічні антитіла IgG, які повністю не захищають від розвитку інфекційного процесу, проте знижують інтенсивність його проявів.

У разі інфікування новонароджених телят у першу добу життя та відсутності специфічних антитіл у молозиві, розвиток інфекційного процесу є стрімким, а ознаки — яскраво вираженими. Діарея починається через 1−4 доби після інокуляції вірусу та триває протягом 2−3 діб за умови відсутності ускладнення патологічного процесу іншими вірусними чи бактеріальними патогенами. Фекалії водянисті, жовтого або жовто-зеленого кольору із домішками слизу. Супутніми клінічними ознаками є анорексія, мальабсорбція та зневоднення організму.

За макроскопічної оцінки патологоанатомічних змін у тонкому кишечнику виявляють вмістиме зеленого або зелено-жовтого кольору, водянистої консистенції з бульбашками газів. Гістологічні зміни характеризуються укороченням ворсинок та відсутністю вакуолізації ентероцитів тонкої кишки.

Діагностика. Вищезазначені зміни морфології та функціонального стану тонкого кишечника спричиняють певні збитки через зниження продуктивності, особливо у м’ясному скотарстві. Також небезпека каліцивірусного ентериту полягає в розвитку коінфекції з іншими ентеропатогенними збудниками, оскільки порушення цілісності слизової оболонки кишечника під час реплікації BoNoV та BoNeV є тригером для виникнення супутніх вірусних чи бактеріальних інфекцій. З огляду на це, в переважній більшості випадків діарея телят спричинена мікст-інфекцією та потребує комплексного підходу до діагностики.

Основним методом лабораторної діагностики каліцивірусних ентеритів, як і більшості інших вірусних інфекцій ШКТ, є метод ПЛР, що дозволяє визначити наявність специфічної послідовності РНК-збудників. Матеріалом для прижиттєвої діагностики Norovirus- та Nebovirus-індукованих інфекцій є ректальні сваби та зразки фекалій, які слід відбирати упродовж перших 12−24 годин прояву клінічних ознак, коли рівень екскреції збудників найвищий. Нетривалий термін для відбору матеріалу зумовлений тим, що поряд із активною реплікацією вірусу та денудацією ворсинок поступово зменшується кількість зрілих ентероцитів, до яких збудник проявляє тропність, що призводить до зниження інтенсивності реплікації BoNoV та/або BoNeV. У разі посмертної діагностики до лабораторії надсилають зразки тонкої кишки із вмістимим.

У більшості випадків інфекції, індуковані Norovirus та Nebovirus, проходять, ускладнюючись колібактеріозом, сальмонельозом, клостридіозом, еймеріозом, рота- та коронавірусними інфекціями тощо. З огляду на це, важливим є виявлення домінуючого патогену, який індукує розвиток кишкових інфекцій у тварин, особливо у випадках неонатальних діарей невстановленої етіології та/або низької ефективності використання антибактеріальних препаратів.

Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що на сьогодні, незважаючи на вдосконалення систем менеджменту, годівлі та застосування біофармацевтичних препаратів, діареї залишаються однією зі значних проблем у скотарстві, що зумовлено їх багатофакторною етіологією, яка впливає на ефективність заходів боротьби та профілактики захворювання. Тому встановлення всіх етіологічних факторів, а також визначення домінуючого в патологічному процесі мікроорганізму, є першим та вирішальним кроком на шляху ефективної боротьби з діареями.

   biosafety-center.com

   plppm@ua.fm

                                                                              +38 (095) 063-05-31

                                                                              +38 (096) 093-03-76

Відновлюємо роботу, щоб інформаційно підтримувати молочарів. В умовах військового стану на перший план виходять інші потреби і формуються нові запити — інформація потрібна тут і зараз. Тому всі матеріали оперативно й повністю публікуватимуться на сайті www.milkua.info. Для передплатників з певною періодичністю готуватимемо і надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі, хто захочуть мати добірку матеріалів під рукою, отримають вільний доступ до онлайн-версії.

Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.