Йогане, коли Ви почали працювати менеджером молочнотоварної ферми на Черкащині?

Я приїхав до України в лютому 2008 року після того, як мене запросив на роботу директор ТОВ «Добра - Красноставка» Кейс Хусінга. Він також із Нідерландів. У той час господарство придбало молочну ферму в селі Добра. Їм потрібна була людина, яка б зайнялася реконструкцією приміщень та налагодженням виробництва молока.

Коли я прибув на ферму, корови утримувалися на прив’язі. Система видалення гною була в незадовільному стані. Доїння та напування корів водою виглядали не краще. Були проблеми із продуктивністю та запліднюваністю корів. Однак корови виглядали здоровими.

Ми розпочали із реконструкції приміщень. Придбали кормозмішувач. Провели оцінку кожної тварини щодо продуктивності та репродукції. Частину корів довелося продати, а частина – залишилася. Переглянули раціони корів. Разом із тим ми робили усе, щоб поліпшити комфорт корів.

Як Ваші нововведення позначилися на надоях?

Спочатку надій на корову був 4 тис. кілограмів, нині отримуємо 6.4 тис. кілограмів молока. Якість молока покращилася. Зросла плодючість корів. Використовуємо безприв’язну систему утримання, корови мають вдосталь корму, води, свіжого повітря взимку і влітку.

Для утримання корів Ви обрали похилу підлогу із глибокою підстилкою? Чому?

Наша політика – інвестувати в корів і розширювати виробництво, але бюджет обмежений і тому ми намагаємося за будь-яких умов знайти найкраще рішення і не перевитрачати кошти. Саме тому ми й обрали безприв’язне утримання на глибокій підстилці із похилою підлогою (нахил 10%). Маємо такі переваги – жодних інвестицій у стійла, скрепери для видалення гною і сховище для рідкого гною. У будь-яку пору року солому можна легко подати у корівник, а гній видалити за допомогою фронтального навантажувача. Корови себе комфортно почувають.

У Вас на фермі проста власноруч встановлена доїльна зала? Чия це ідея? Як зала функціонує?

Доїльну залу змонтували власноруч із матеріалів компанії DeLaval, плюс оцинковані труби, Інтернет та трохи творчості під час зварювальних робіт. Отож маємо доїльну залу 2*14 із пропускною спроможністю 90 корів на годину. В доїльній залі працюють два оператори.

У скільки Вам обійшлася реконструкція і чи плануєте розширювати виробництво?

У реконструкцію ми інвестували всього близько 100 тис. Євро, включаючи і доїльне обладнання. Потужності розраховані на 350 корів. Інвестиції на 1 місце складають приблизно 300 Євро. Мета – розширити виробництво до максимального числа корів і виробляти якомога більше молока при найнижчих затратах, використовуючи нинішню систему та політику.

Як би Ви оцінили молочний потенціал України?

Як іноземець, я бачу Україну країною з величезними можливостями для розвитку сільського господарства і молочного скотарства. Звичайно є проблеми і труднощі, які потрібно долати, як, наприклад, знання, капітал чи недосконалі правила і закони. Але є сприятливий клімат, родючі землі і люди. Ось тому українські виробники молока мають самі себе зорганізувати у потужні об’єднання, щоб відстоювати свої інтереси перед занадто повільними у своїх діях урядовими організаціями, а також переробниками молока та м’яса.

Не менш важливо, якщо не найважливіше, інвестувати час та гроші в людей, що працюють на фермах, удосконалювати їх знання та навички. Управління молочною фермою – це управління персоналом. Корови не дають молоко, вони його обмінюють на хорошу турботу і догляд. Хороший догляд тваринам можуть забезпечити тільки хороші та навчені і досвідчені працівники.

Спеціально для MilkUa.info