За підтримки |  

 
Генетичний потенціал силосних гібридів: молоко й економіка

 

Бенуа Делорд, керівник проекту «Годівля тварин» компанії Limagrain (Франція)


З 2015 року — керівник проекту годівлі тварин компанії Limagrain (Франція), відповідальний за концепцію LGAN. LGAN (LG Animal Nutrition — «Годівля тварин компанії Limagrain») — це європейський проект забезпечення фермерів продукцією (силосні гібриди кукурудзи) та послугами (контроль заготівлі, оцінка силосу тощо) для підвищення їх прибутковості.

Сьогодні селекціонери можуть запропонувати виробникам молока широкий асортимент силосних гібридів. Про їхні технологічні та економічні переваги, особливості добору і те, як реалізувати високий генетичний потенціал, розповідає Бенуа Делорд, керівник проекту «Годівля тварин» компанії Limagrain.

   — Пане Бенуа, в чому мета і специфіка селекційної роботи з силосними гібридами кукурудзи?

— Причина специфічної налаштованості нашої дослідної роботи над силосними гібридами у тому, що в центрі уваги має бути кінцевий споживач — молочна корова. Ми маємо виводити гібриди спеціально для цієї категорії тварин. Основне завдання — досягти високого рівня виходу енергії з силосу і зробити це таким чином, щоб корм був безпечний для здоров’я і не викликав ацидозів.

Ще у 1977 році компанія Limagrain вирішила розділити селекційну і дослідну роботу з кукурудзою на два напрямки: силос і зерно. Уже тоді наші дослідники та селекціонери сфокусувалися на тому, щоб отримувати силос із кращими показниками якості за вмістом енергії, перетравності органічної речовини та клітковини. При цьому ми завжди пам’ятали про надої, адже це дуже важливий фактор для фермера.  

— Як народжується новий гібрид?

— Процес виведення нового гібриду триває близько чотирьох років. Перших два роки досліджуються господарсько-економічні показники: врожайність, стійкість до хвороб. Обираються найкращі варіанти. Після того починається дослідження кормових характеристик: перетравність, вихід енергії, поживність. Чому в центрі нашої уваги перетравність клітковини? Це той ресурс, який зазвичай упускається, бо прийнято більше зважати на таку ознаку, як вихід крохмалю. Втім, більше 50% енергії в кукурудзі ми можемо отримати зі стебла та листків (схема 1).

Схема 1. Вихід сухої речовини (СР)

 

 

 

Розподіл СР

Розподіл СР

Качан

Зерно

46%

46%

Стержень качана

9%

 

 

54%

Листяна обгортка

5%

Листки

20%

Стебло

20%

Разом

100%

100%

Частка зерна становить у кращому разі 50% СР усієї маси.

Зелені частини рослини (стебло і листя) є кормом для мікрофлори рубця, яка сама виробляє 60–75% енергії.

Існує прямий зв’язок між перетравною клітковиною та перетравністю всієї рослини. Чим менша перетравність клітковини, тим менша перетравність рослинної маси і тим менше ми отримуємо енергії. Досягнувши кращої перетравності клітковини, збільшуємо показник перетравності всієї рослини і, відповідно, більше енергії з такого корму зможе отримати тварина.

— Яким чином цього досягти?

— Ми зосередились на дослідженні вмісту лігніну та його структури в гібридах. У різних гібридів вони різні. Ми зуміли змінити структуру лігніну в стінках клітини, завдяки чому покращується доступ ферментів рубця до целюлози та геміцелюлози. При кращій перетравності клітковини збільшується вихід енергії. Це ми встановили, порівнявши більше тисячі гібридів кукурудзи (таблиця 1).  

Таблиця 1. Переваги гібридів з високою перетравністю

 

Гібриди з високою перетравністю (#238)

Інші гібриди (#861)

Суха речовина, %

34,7

34,5

Перетравність органічної речовини, %

72,1

71,2

Перетравність клітинної стінки, %

52,5

49,9

Чиста енергія, UFL*

0,92

0,90

Вміст крохмалю, %

32,7

33,6

*Французька одиниця виміру енергії лактації, еквівалент енергетичної цінності 1 кг ячменю.

Джерело: LG France (1445 зразків кукурудзи врожаю 2016 р. з умістом СР від 28 до 38%).

На перший погляд, різниця в показниках не така вже й велика: на 1% краща перетравність рослини, на 2,5% краща перетравність клітковини, що дає на 2% більше енергії.

— І що це означає?

—   Спробую пояснити, як ці відсотки трансформуються в енергію і гроші. Додаткові 2% перетравності клітковини дають нам лише 0,01 одиниці енергії на 1 кг сухої речовини. Але якщо ми перемножимо це число на вихід СР з гектара, то отримаємо близько 150 UFL, що еквівалентно 150 кг ячменю. При ціні тонни ячменю 150 дол. це становитиме 22,5 євро. Це ті кошти, які ми не вкладаємо додатково, але додатково заробляємо завдяки збільшенню перетравності та вмісту енергії в кормі. Маючи вищий вихід енергії з гектара, ви заготовляєте  більше енергії з силосом для тварини і можете заощадити на концентрованому кормі в раціоні.

— Як перетравність силосу позначається на молоці й гаманці?

— Ми проводили порівняльні дослідження в кількох країнах, під час яких коровам згодовували силос із традиційних гібридів і спеціалізованих, тобто з вищою перетравністю клітковини. У Франції (2012 р.) молочна продуктивність корів, що споживали спеціалізовані силосні гібриди, була на 0,5 кг вищою, в Угорщині (2012 р.) — на 0,7 кг, в Польщі (2012 р.) — на 2,6 кг, в Іспанії (2013 р.) — на 0,6 кг. В Україні  ми також проводили подібні експерименти в кількох господарствах у 2014 році. В ПСП «Пісківське» (Чернігівська обл.) і ПрАТ «Агрофорт» (Київська обл.) прибавка становила в середньому 1,2 кг молока на корову на день.   

Краща перетравність означає більше молока і більший виторг. Що ми матимемо, навіть якщо отримаємо, приміром, додатково 0,5 кг молока на корову на день при його реалізаційній ціні 0,3 євро/кг? За підрахунками Інституту тваринництва Франції (French Husbandry Institute), який проаналізував інформацію з 78 молочних ферм, на рік на 100 корів можна отримати додатково 4650 євро від реалізації молока з базовою жирністю 4%.  

Саме тому дуже раджу аграріям ставитись до коштів, які йдуть на придбання насіння, не як до витрат, а як до інвестицій. Якісне насіння в чомусь схоже на худобу з високим генетичним потенціалом. Наприклад, ви купуєте голштина, який коштує дорожче, але ви готові заплатити більше, тому що знаєте: цей голштин відпрацює на повну і коефіцієнт повернення грошей буде вищим, ніж від менш продуктивної худоби. Та ж сама ситуація з насінням.

Хочу привернути увагу і до собівартості молока. Це  дуже важливо, оскільки затратна частина прямо пропорційна прибутку, який ви отримуєте. Ви можете вибрати низьку цінову категорію гібридів і використовувати їх, але тоді не зможете отримати той максимум, який закладений в іншій генетиці. І навпаки: треба дивитись, щоб генетика не була занадто дорогою і ви не втратили свій прибуток. Фермеру доводиться постійно лавірувати в пошуках оптимального варіанту.

Сьогодні ситуація з виробництвом молока приблизно однакова в усьому світі. Ціну на молоко визначає ринок, і вона низька. На жаль, виробник молока, хоч би з якої країни він був, не може  регулювати ціну, яку йому дадуть за сировину. Однак може регулювати витрати при виробництві молока, тобто його собівартість.

У Франції і в Україні є багато господарств, які мають великий потенціал, виробляють багато молока і при цьому — мають дуже високу собівартість. Як наслідок, вони менш прибуткові порівняно з господарствами, де показники молочної продуктивності середні, але значно менші затрати в перерахунку на кілограм отриманого молока.

— Де порадите шукати резерви для зниження собівартості?  

— Слід приділяти велику увагу якості кормів. У Франції частка кормів становить 1/3 у структурі собівартості молока. В Україні ця частка значно вища й сягає 70%. Враховуючи це, наше основне завдання —  отримати максимум із тих кормів, які ми виробляємо, і максимально зменшити їх собівартість. І це якраз те, на що фермер може безпосередньо впливати. Треба докладати всіх зусиль, щоб збільшити ефективність використання кормів і отримати більше молока з раціону.

Ефективність використання кормів та їх якість є прямим показником прибутковості господарства. І тому ми вирішили запровадити спеціальну програму для розрахунку молока, яке отримуємо з кормів, щоб пояснити господарствам, що та більша вартість, яку ви сплачуєте початково, приносить вам більше прибутку в кінцевому підсумку.

— Що це за програма і як вона працює?

— Програма називається Milk+. Це своєрідний калькулятор для розрахунку виходу молока з кормів. Цей інструмент дає змогу порівняти гібриди, представлені на ринку, і обрати оптимальний варіант для свого виробництва. Тут поєднуються такі критерії, як перетравність і вихід енергії з урожайністю кукурудзи на гектар.

Спочатку ми аналізуємо вихід сухої речовини з гектара. За показниками перетравності НДК розраховуємо перетравність СР в рубці тварини. За отриманими параметрами можемо порахувати вихід енергії із СР, яку спожила корова. Потім конвертуємо спожиту енергію в молоко.

Milk+ базується на програмі Milk2006 (США), яка дає змогу визначати вихід молока з одного гектара грубого корму. Особливість програми Milk+ у тому, що вона адаптована під європейські параметри оцінки вмісту енергії.

За цією програмою проводиться оцінка всіх силосних гібридів, які представлені компанією Limagrain. Інформація публікується на офіційних ресурсах компанії, і ви можете легко перевірити, який потенціал з виходу молока у кожного гібриду.

З економічної точки зору, Milk+ дає змогу визначити й порівняти ефективність гібридів, тобто скільки молока отримуємо з гектара, що є важливим фактором при розрахунку повернення інвестицій у насіння.

Також завдяки цій програмі ми чітко розмежовуємо енергію з клітковини та енергію, отриману з крохмалю. І це дає розуміння того, яка енергія переважає у вашому раціоні: клітковини чи крохмалю, — що надзвичайно важливо для балансування здорових раціонів.

Цей інструмент було розроблено з метою показати виробникам молока можливості різної генетики й допомогти зробити правильний вибір.

— Але ж справа не тільки в генетичному потенціалі, а й у тому, щоб його використати.  

— Звісно, вибір правильного гібриду — це тільки перший крок. Наступне завдання — отримати з цього гібриду максимум. На нашому шляху буде безліч перешкод і багато факторів визначатимуть кінцевий результат.

Першим пунктом є менеджмент у агрономії, тобто те, з чого ми починаємо: правильна дата сівби, використання добрив, засобів захисту рослин і правильне та вчасне їх внесення. 

Після того як докладено максимум зусиль і вирощено якісну сировину, треба правильно закласти сам силос. Найважливіший момент — правильно визначити час збирання кукурудзи, бо від цього залежатиме, чи розкриє гібрид свій генетичний потенціал. Довжина нарізки також відіграє важливу роль. Щоб отримати максимальний вихід енергії з крохмалю, зерно має бути плющене. На жаль, не всі контролюють процес подрібнення зерна і втрачають багато енергії. Не менш важливим є трамбування і тривалість заготовки.

Пам’ятайте, заготівля кукурудзяного силосу триває від 3 до 10 днів, а годувати худобу ним ви будете цілий рік.

— Яким основним параметром слід керуватися при визначенні часу збирання кукурудзи на силос?

— Ми рекомендуємо збирати силос, коли вміст сухої речовини в усій рослині становить 30–35%. Це ідеальний показник для консервації. Він ідеальний і з погляду перетравності клітковини та вмісту крохмалю. Корови більше споживатимуть СР такого силосу ―  відповідно, вироблятимуть більше молока. При цьому менший ризик ацидозу.  

Якщо збирати силос при вмісті в кукурудзі менше 30% СР, то матимете великі втрати рідини в силосній ямі.

Коли ж збирати кукурудзу на силос пізно, більше 35% СР, — важко буде втрамбувати масу, не належним чином відбуватиметься ферментація через погане ущільнення. До того ж  відомо, що при вмісті СР більше 35% перетравність клітковини погіршується ― отже, ви втрачатимете енергію, а зерно важче плющити, бо воно твердне.

Таблиця 2. Оптимальний час збирання кукурудзи на силос

Вміст СР менше 32%

Вміст СР від 32 до 35%

Вміст СР більше 35%

Втрати рідини в силосній ямі

Низький вміст енергії

Низьке споживання СР

Малий вміст СР в силосі

Хороша консервація силосованої маси

Оптимальна перетравність клітковини

Високий вміст енергії

Високе споживання СР

Оптимальне виробництво молока (без ризику виникнення ацидозу)

Труднощі при ущільненні маси

Неналежна ферментація (грибки та зігрівання)

Погіршення перетравності клітковини

Погіршення споживання СР (через неприємний смак)

Труднощі при подрібненні зерна

— Назвіть оптимальні, на ваш погляд, показники силосу.

— Досить складно дати однозначну відповідь, але спробую. Вміст СР має бути на рівні 32–35%. Саме при таких числах перетравність клітковини найкраща, а вміст крохмалю оптимальний. Перетравність органічної речовини повинна становити 70–72%, а клітковини — 62–65%. Вміст протеїну — 6,8–7,0%, крохмалю — 30%.

Що стосується крохмалю, то головне не його вміст, а перетравність і вивільнення енергії. Перетравність крохмалю має становити 100%. Тобто весь крохмаль має вивільнитись із зерна. Ви можете мати гарні лабораторні показники силосу, але на кілограм буде 20 нерозплющених зернин, і це означає, що вони всі пройдуть через корову транзитом. Ви втратите багато енергії. Корови перетравлюють крохмаль у рубці і в кишечнику, тож потрібно тримати баланс між цими двома видами крохмалю в раціоні. Відомо, що є ліміт перетравності байпасного крохмалю коровами, вони можуть перетравити його не більше кілограма в кишечнику. Отже, якщо буде занадто багато байпасного крохмалю, то ви його втратите з гноєм. 

Під час досліджень і селекції гібридів ми в першу чергу звертаємо увагу на врожайність силосної кукурудзи, щоб забезпечити корову кормами. Коли гібрид відібрано за врожайністю, дивимося на вміст крохмалю. Проте самим крохмалем корову не нагодуєш. Тому вивчаємо перетравність клітковини та вихід енергії. Корова жуйна тварина, їй потрібна клітковина. Ми завжди знайдемо спосіб додати до раціону крохмаль, якщо його бракуватиме, з клітковиною ж ситуація вирішується набагато складніше.

— Французькі фермери використовують таку технологію заготівлі кукурудзи, як шредледж?

— У Франції це тільки початок, тому що обладнання для заготівлі шредледжу на нашому ринку стало доступне  лише з сезону–2016. Мені не доводилось бувати на французьких фермах, які використовують шредледж, але бував на німецьких. Німецькі фермери щасливі.

На мою думку, це дуже хороша технологія для тим ферм, де в раціоні використовують значну частку кукурудзяного силосу. Якщо використовувати лише 10–20% кукурудзяного силосу в раціоні, то це неефективно з точки зору затрат. Що мені найбільше подобається в цій технології — більша перетравність клітковини. Це те, на чому я весь час акцентував свою увагу вище, той самий меседж. І подрібнення зерна тут також чудове.

Однак якщо запізнитися зі збором урожаю, коли вміст сухої речовини 33–35%, то треба зменшувати довжину нарізки зеленої маси, і ця технологія не підійде. При заготівлі шредледжу слід збирати врожай раніше, ніж для традиційного силосу. Якщо ж уміст СР більший за 33%, ви не зможете належним чином ущільнити масу.

У Франції ще немає достатнього досвіду заготівлі шредледжу, і робити висновки, наскільки це добре чи погано, ранувато. Ми можемо лише припускати, що при довшій нарізці, кращій перетравності клітковини, добре подрібненому зерні та правильній вологості це має бути хороший корм для корів, яким згодовують раціон з високим умістом кукурудзяного силосу.  

comments powered by Disqus

Останні додані

8 серп. 2017 15:00:00

Генетика як інструмент впливу на ефективність і собівартість виробництва молока

30 черв. 2017 11:05:00

Роботи в Україні – непочатий край

7 черв. 2017 10:10:00

Успіх в об'єднанні

23 трав. 2017 13:50:00

Щоб розвивати виробництво і бути успішним, треба мати бажання

4 трав. 2017 11:50:00

Технологічну революцію ми вже зробили, попереду — ментальна

4 квіт. 2017 11:30:00

Про ефективність тваринництва і кормовиробництва

9 бер. 2017 12:10:00

  Виробництво молока має бути рентабельним

7 лют. 2017 10:55:00

  Генетичний потенціал силосних гібридів: молоко й економіка