Спочатку справи йшли добре, але згодом фермери, ветеринари та вчені помітили, що почастішали випадки інфекцій Streptococcus agalactiae. Це був тривожний сигнал, адже Streptococcus agalactiae практично ліквідували на датських молочних фермах. У 2000 році поширеність інфекції становила менше 1%. Однак до кінця десятиріччя показник зріс більш ніж удвічі — до 2,25%.

Під час дії заборони використання антибіотиків на фермах скоротилося з 90 до 50 млн. т, але їх кількість зросла до понад 100 млн. т для лікування маститів та інших захворювань, які контролювались до заборони.

У Нідерландах використовувати антибіотики під час запуску заборонили в 2012 році. До 2014 року обробка сухостійних корів з використанням протимікробних засобів зменшилася більш як на половину й донині залишається на тому ж рівні. Лікування маститу під час лактації також скоротилося — на 40%. На момент заборони середній показник КСК у країні ледь перевищував 200 тис./мл, нині становить близько 170 тис.

Використовуючи селективну терапію сухостійних корів, слід розуміти важливість удосконалення умов утримання, годівлі та гігієни під час сухостійного періоду. Це не лише сприятиме здоров’ю вимені, а й позитивно впливатиме на відтворення, здоров’я ратиць, рубцевий метаболізм та продуктивність новотільних корів.