Гармонізація українського законодавства, на якому базується програма контролю сирого молока, з європейським — на завершальному етапі. Зокрема з метою імплементації положень Виконавчого Регламенту Комісії (ЄС) 2019/627, Регламенту (ЄС) 178/2002 та Регламенту (ЄС) 853/2004:

• внесено зміни до закону України № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (далі — Закон України № 2042);
• внесено зміни до закону України № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі — Закон України № 771);
• ухвалено накази Міністерства аграрної політики та продовольства України № 118 «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів» (далі — наказ № 118/2019) від 12.03.2019 та № 209 від 07.04.2022 «Про затвердження Гігієнічних вимог до дрібнотоварного виробництва та обігу молока» (далі — наказ № 209/2022).

Закон України № 771 встановлює правові засади забезпечення якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками і споживачами.

В основі змін системи державного контролю за введенням в обіг сирого молока лежить стаття 40 «Державний контроль сирого молока та молозива» Закону України № 2042.

Затверджено низку нормативно-правових актів, які деталізують виконання положень цієї статті, зокрема це наказ № 118/2019, який встановлює технічні аспекти реалізації програми контролю сирого молока та наказ № 209/2022, який пояснює особливості дотримання гігієнічних вимог при виробництві молока для дрібнотоварних виробників. З метою завершення процесу гармонізації законодавства в частині заходів належної виробничої практики виробництва й обігу молока до цього наказу вносилися зміни, які ми детально описували в попередніх номерах журналу¹.

Нагадаємо, що оператор ринку самостійно зобов’язаний розробити та впровадити процедури періодичної перевірки сирого молока для визначення рівня загального бактеріологічного забруднення (ЗБЗ) та/або кількості соматичних клітин (КСК), а також на виявлення залишків протимікробних речовин/антибіотиків. Їхня періодичність не повинна бути меншою за встановлену законодавством. «Готовим рішенням» для оператора ринку є участь в програмі контролю сирого молока з реєстрацією у Молочному модулі.

Компетентний орган здійснює моніторинг упровадження процедур періодичної перевірки сирого молока та результатів лабораторних досліджень. Щоб усі результати випробувань були легітимними, дослідження проводяться в уповноважених лабораторіях.

Право відбирати зразки сирого молока мають державний ветеринарний інспектор, представник уповноваженої лабораторії та уповноважений ветеринар, який знаходиться найближче до ферми. Через прямий конфлікт відбір зразків не може проводитись оператором ринку або його працівниками/представниками.

Узагальнимо останні зміни до Наказу № 118/2019, внесені наказом № 2033/2024 (переглянути повний текст документа можна за посиланням).

Зокрема затверджено методи лабораторних досліджень (випробувань) сирого молока, отриманого в місцях первинного виробництва, на залишки протимікробних речовин/ антибіотиків, точку замерзання, а також на лужну фосфатазу під час дослідження молока безпосередньо після термічної обробки.

Встановлено алгоритм підтвердження невідповідних результатів лабораторних досліджень, отриманих скринінговими методами на залишки протимікробних речовин/ антибіотиків (інфографіка PDF — «Які зміни затверджені наказом?»).

Ще одна важлива зміна до наказу № 118/2019 — додано новий розділ про референс-лабораторію з досліджень (випробувань) молока та молочних продуктів, в якому розписано її основні функції:

• організація уніфікованої системи лабораторних досліджень на критерії для сирого молока;
• організація порівняльних випробувань між уповноваженими лабораторіями;
• навчання персоналу уповноважених лабораторій;
• координація діяльності уповноважених лабораторій;
• співробітництво з референс-лабораторіями інших країн тощо (інфографіка PDF — «Рефренс-лабораторія з досліджень (випробувань) молока та молочних продуктів»).

Оператори ринку повинні досліджувати молоко на залишки протимікробних речовин/антибіотиків з частотою не рідше одного разу на місяць скринінговим методом, а в разі отримання невідповідного результату скринінговим методом проводиться дослідження референс-методом, щоб встановити діючу речовину або групу діючих речовин та їхній кількісний вміст.

«Це насправді актуально та важливо. Уявімо, що уповноважена лабораторія виявила в зразку молока залишки антибіотика скринінговим методом, тобто отримала невідповідний результат. Скринінговий метод достатньо чутливий і використовується для того, щоб визначити зразки, які є точно якісними і безпечними. В цьому разі оператор ринку повинен розуміти, що саме цей зразок необхідно направити в лабораторію для дослідження референс-методом, який допоможе виявити наявну діючу речовину/речовини та визначити їхню кількість, оскільки скринінгові методи цього не роблять, тому й необхідне додаткове дослідження підтверджуючими методами. Можливо, виявиться, що кількість діючої речовини не перевищує допустимий рівень, відповідно, обіг молока не припинятиметься», — пояснює Тетяна Гаркавенко.

Раніше наказом № 118/2019 встановлювались вимоги лише до сирого молока, яке поставляється на переробну потужність. Однак якщо виробник хоче реалізовувати сире молоко, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт кінцевому споживачу, то повинен знати і виконувати вимоги, затверджені наказом № 2033/2024 (інфографіка PDF — «Які зміни затверджені наказом?» та «Умови введення в обіг сирого молока, що не піддавалося термічній обробці») і які стосуються:

• господарств з виробництва молока й тварин, від яких таке молоко отримується;
• молочних автоматів для нефасованого сирого молока;
• реалізації такого молока.

Зокрема, сире молоко має бути отримане не пізніше 24 годин з моменту першого доїння і бути охолодженим. Чітко встановлюються місця та правила реалізації: безпосередньо з господарства, з фермерського магазину, з ємності для молока (цистерна, резервуар тощо), молочних автоматів для нефасованого сирого молока. Перед реалізацією молоко можна попередньо упаковувати.

На видному місці повинна бути розміщена інформація про господарство: назва, номер державної реєстрації та/або експлуатаційного дозволу, фактична адреса, номер телефону та адреса електронної пошти, а також напис «Сире молоко, кип’ятити перед вживанням».

Тварини, які використовуються для виробництва такого молока:

• повинні утримуватись окремо від інших тварин;
• підлягають щомісячному огляду державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром з метою перевірки дотримання законодавства щодо виробництва сирого молока, стану здоров’я тварин та використання ветеринарних препаратів;
• підлягають щомісячному дослідженню на КСК. Тобто крім досліджень збірного молока в межах програми контролю сирого молока, на цей показник потрібно досліджувати зразки від кожної тварини. В індивідуальних зразках сирого молока КСК не повинна перевищувати 250 тис. клітин/мл. Якщо їхня кількість більша, ці зразки слід дослідити на виявлення збудника маститу (у корів з кожної чверті вимені).

Про критерії до сирого молока, що не піддавалося термічній обробці та буде вводитись в обіг як харчовий продукт кінцевому споживачу, ми детально описували в попередньому номері журналу.

Щодо вимог до молочних автоматів для нефасованого сирого молока, то:

• продавати сире молоко через молокомати можна в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади з господарством, де молоко виробляється;
• їх дозволяється розміщувати в чистих приміщеннях, без потрапляння на них прямих сонячних променів; приміщення мають бути захищені від шкідників, належно відокремлені від приміщень для утримання тварин;
• якщо вони встановлюються на відкритих майданчиках, то мають бути прикриті навісом;
• не дозволяється в одному автоматі змішувати молоко з різних господарств та різних партій сирого молока одного господарства;
• автомат слід наповнювати регулярно, заздалегідь виливши молоко, що залишилося. Це молоко не можна використовувати для споживання людиною і вводити в обіг як харчовий продукт. Таке молоко після відповідної обробки можна використати для технічних цілей чи як корм для тварин тощо (інфографіка PDF — «Вимоги до молочних автоматів для нефасованого сирого молока»).

У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).