У сучасних деталізованих нормах годівлі будь-якої країни світу велика увага приділяється енергетичній поживності кормів для прогнозування продуктивності сільськогосподарських тварин. Недаремно спеціалісти-зоотехніки та фахівці, що складають раціони, часто запитують про розрахунок енергії — особливо у вологих кормах (силосі та сінажі) — для розуміння їхньої фактичної поживної цінності. Проте не всі знають, за якими показниками ведеться цей розрахунок, і, взагалі, часто не уявляють, звідки обмінна енергія береться, і чому в різних лабораторіях отримані значення енергії в кормі можуть не співпадати.

Кожен корм містить певну частину енергії, що акумульована у вигляді органічних речовин — білків, жирів та вуглеводів, за співвідношенням яких розраховують загальну поживну цінність. Поживність кормів раніше прийнято було визначати за кормовими одиницями (КО), які в різних країнах світу визначали з урахуванням різних величин: 1 кг сухого вівса, крохмального еквіваленту, 1 кг сухого ячменю (скандинавська кормова одиниця), терм тощо. Так, наприклад, у нашій країні та на просторах колишнього радянського союзу енергетичну цінність кормів визначали за вівсяними кормовими одиницями, тобто: поживність 1 кг стандартного вівса еквівалентна 1414 ккал чистої енергії (5920,4 кДж) енергії жировідкладання або відкладанню 150 г жиру у тілі вола на відгодівлі.

Так, у чинному ДСТУ 4638:2006 «Шрот соняшниковий. Технічні умови» визначення загальної енергетичної поживності (ЗЕП) корму подано саме у кормових одиницях:

ЗЕП=(1,501×сП+2,492xсЖ+1,152×БЕР)/1000,

де 1,501; 2,492 та 1,152 — енергетичні коефіцієнти сирих поживних речовин; сП, сЖ та БЕР — масові частки сирого протеїну, сирого жиру та безазотистих екстрактивних речовин, відповідно. БЕР розраховують як різницю сухої речовини корму (СР) та показників сП, сЖ, сЗ (сирої золи) та сК (сирої клітковини), значення яких отримують під час лабораторних фізико-хімічних досліджень корму за відповідними методами випробувань для кожного показника.

Для вираження поживної цінності шроту та макухи у випробувальній лабораторії ТОВ «СмартБіоЛаб» спеціалісти користуються саме цією формулою розрахунку на основі результатів випробувань. У табл. 1 наведено зразок подачі інформації у протоколі дослідження.

Таблиця 1.

Результати дослідження хімічного складу та поживної цінності шроту соняшникового

Примітки: Н.В. — показники, подані у розрахунку на натуральну вологу; Абс. С.Р. — показники, подані у розрахунку на суху речовину; БЕР — безазотисті екстрактивні речовини.

Проте, сучасні деталізовані норми і технології годівлі сільськогосподарських тварин (насамперед ВРХ) ґрунтуються на системі оцінки енергетичної поживності кормів за обмінною енергією (ОЕ), технічним вираженням якої є енергетичні кормові одиниці — ЕКО (1 ЕКО = 10 МДж обмінної енергії). Значення енергії, як і кожного з показників поживних та біологічно активних речовин, виражають з розрахунку на 1 кг сухої речовини раціону.

Тварини використовують обмінну енергію для забезпечення життєдіяльності: підтримання обміну речовин, відтворювальної функції і утворення молока, приріст живої маси, шерсті, яйценосності тощо.

На жаль, не існує єдиної моделі оцінки енергетичної поживності кормів (ОЕ). Науковцями різних країн розроблені математичні алгоритми розрахунку обмінної енергії та її концентрації в одиниці сухої речовини кормів і раціонів, що відрізняються певними нюансами.

Загалом розрахунок обмінної енергії можна охарактеризувати за наступними принципами:

• прямий метод визначення ОЕ — за результатами балансових (фізіологічних) дослідів на тваринах (з урахуванням перетравних поживних речовин корму);
• непрямий метод визначення ОЕ — за розрахунками хімічного складу кормів з урахуванням «сирих» поживних речовин корму (за широким спектром чи окремо визначеними показниками);
• з урахуванням виду кормової сировини;
• з урахуванням виду сільськогосподарських тварин (ВРХ, коні, вівці, свині, птиця).

ОЕ корму прямим методом визначають за різницею вмісту валової енергії (ВЕ) корму, який згодовують тваринам, та виділеної енергії з калом, сечею і газами шляхом спалювання середніх зразків корму у колориметричній бомбі. Також застосовують розрахунковий метод визначення ОЕ для різних видів тварин, використовуючи результати балансових дослідів з вивчення перетравності поживних речовин кормів і раціонів, у даному випадку для ВРХ, за наступним рівнянням^1,2:

ОЕВРХ =17,46×пП+31,23×пЖ+13,65×пК+14,78×пБЕР,

де ОЕ в МДж; пП — перетравний протеїн, кг; пЖ — перетравний жир, кг; пК — перетравна клітковина, кг; пБЕР — перетравні безазотисті екстрактивні речовини, кг.

Проте, на практиці виявилося, що прямий метод розрахунку ОЕ є економічно невиправданим у повсякденній роботі, так як потребує довготривалого проведення дослідів з тваринами та має високу вартість, тому його використовують лише у наукових дослідженнях.

У виробничих лабораторних умовах застосовують непрямі методи визначення обмінної енергії — за рівняннями регресії, що розраховуються за показниками вмісту так званих «сирих» поживних речовин корму: сЗ — сира зола, сП — сирий протеїн, сЖ — сирий жир, сК — сира клітковина, БЕР — сирі БЕР, у деяких випадках користуються показниками КДК (кислотно-детергентна клітковина), НДК (нейтрально-детергентна клітковина) у %. БЕР розраховують як різницю сухої речовини корму (СР) та показників сЗ, сП, сЖ, сК.

Широкого застосування у практиці нормування годівлі ВРХ у різних країнах, в Україні зокрема, набуло рівняння регресії Дж. Аксельсона, модифіковане з урахуванням вмісту сирої клітковини у різних групах кормів³.

Для концентрованих кормів й коренеплодів уміст обмінної енергії визначають за рівнянням:

ОЕ=0,012×сП+0,031×сЖ+0,005×сК+0,013×БЕР,

для інших кормів (силос, сінаж, сіно тощо):

ОЕ=0,73×ВЕ× (1−0,00105×сК),

ВЕ=0,024×сП+0,039×сЖ+0,020×сК+0,0175×БЕР,

де ВЕ — валова енергія в МДж/кг сухої речовини корму; ОЕ — в МДж/кг СР; сП, сЖ, сК, БЕР — в г/кг СР.

Вітчизняними науковцями (В.І. Валігурою) також розроблено рівняння для оцінки ОЕ в кормах для ВРХ на основі сирих поживних речовин в 1 кг сухої речовини корму:

ОЕ (МДж/кг СР)=14,46−0,0007×сП + 0,0168×сЖ-0,0192×сК-0,00028×БЕР.

Наведені формули розрахунку ОЕ продовжують використовувати деякі наукові установи, що займаються лабораторними дослідженнями фізико-хімічного складу кормів, зокрема — лабораторія Інституту тваринництва НААН.

У згаданих вище рекомендаціях (джерело у виносці ¹) наведено рівняння розрахунків обмінної енергії для ВРХ за окремими групами кормів.

1. Зелені корми (трави природніх і сіяних лугів та пасовищ тощо):

ОЕ=0,0166×сП+0,0172×сЖ+0,00286×сК+0,01159×БЕР

2. Грубі корми (сіно, сінна різка, сінаж, солома, силос до 50% вологи й інші грубі корми):

ОЕ= 0,0212×сП+0,2 0486×сЖ+0,00159×сК+0,0105×БЕР

3. Соковиті корми (коренебульбоплоди, силос з високим вмістом вологи):

ОЕ=0,0151×сП+0,01378×сЖ+0,00328×сК+0,01265×БЕР

4. Концентровані корми (зерно злаків и бобових культур, дерть, мука):

ОЕ=0,02085×сП+0,01715×сЖ-0,1865×сК+0,01226×БЕР

5. Технічні відходи переробної промисловості (макухи, шроти, дробина, барда, сухі коренеплоди, висівки тощо):

ОЕ=0,02157×сП+0,01667×сЖ-0,3772×сК+0,01074×БЕР

6. Корми тваринного і мікробного походження (молочні, м’ясні, рибні продукти, дріжджі тощо):

ОЕ=0,02461×сП+0,02025×сЖ-0,9769×сК+0,00671×БЕР

Останнім часом балансування поживності раціонів для ВРХ здійснюється за іноземними системами годівлі (NRC, CVB, Cargill або CNS, INRA, DLG тощо), у яких для розрахунку обмінної енергії замість сирої клітковини використовують показник НДК. Рівняння регресії розрахунку ОЕ для різних кормів будуть іншими⁴, наприклад:

1. Сіно:

ОЕ=5,884+0,002×НДК

ОЕ=1,945+0,001×НДК+0,020×сП-0,034×сЖ+0,008×БЕР

2. Зерно:

ОЕ=11,691−0,004×НДК

ОЕ=-1,153−0,002×НДК+0,021×сП+0,040×сЖ+0,014×БЕР

3. Сінаж:

ОЕ=4,617−0,003×НДК

ОЕ=0,539+0,002×НДК+0,018×сП+0,048×сЖ+0,004×БЕР

4. Силос:

ОЕ=12,246−0,051×НДК

ОЕ=5,361−0,183×НДК+0,534×сП-1,271×сЖ+0,292×БЕР

Показники поживної цінності при цьому розраховуються на суху речовину корму у %, а БЕР розраховується за іншою формулою:

БЕР=100-(НДК+сП+сЖ+сЗ)+ НСУ,

де НСУ — неструктурні вуглеводи.

Результати розрахунку обмінної енергії корму залежно від того, яку методику обрати, будуть певною мірою відрізнятися, проте, як показує практика, не суттєво, якщо оцінка ОЕ відбувається за одним видом корму (наприклад, силосу) й для одного виду тварин за умови дослідження широкого спектру показників (сЗ, сП, сК або НДК, сЖ, БЕР). Проте неприпустимим є застосування рівняння регресії ОЕ силосу для розрахунку ОЕ, наприклад, у концентрованих кормах чи сіні. Так само слід враховувати й вид тварин, адже для ВРХ, овець чи свиней розрахунку ОЕ, наприклад, у комбікормі, буде відрізнятися.

Загалом, питання визначення обмінної енергії в кормах залишається актуальним і сьогодні, вчені всього світу постійно модифікують рівняння регресії для більш точного і простішого розрахунку цього параметру.

Спеціалісти ТОВ «СмартБіоЛаб» для розрахунку ОЕ для ВРХ у силосі, сінажі та сіні насамперед використовують формули, зазначені у чинних в Україні нормативних документах — ДСТУ 4782:2007 «Силос із зелених рослин. Технічні умови», ДСТУ 4684:2006 «Сінаж. Технічні умови» та ДСТУ 4674:2006 «Сіно. Технічні умови». На ті види кормової сировини, що не мають посилання на розрахунок ОЕ у ДСТУ чи ГОСТах (комбікорми, дріжджі, барда, дробина, зерно, тощо), застосовують вище зазначені рівняння регресії.

У протоколі випробування поруч із розрахунковими показниками обов’язково вказуються посилання на джерело, яким користувалися під час розрахунку. У табл. 2 зразок протоколу результатів дослідження поживної цінності силосу кукурудзяного.

Таблиця 2.

Результати дослідження хімічного складу та поживної цінності кукурудзяного силосу

Примітки: Н.В. — показники подані у розрахунку на натуральну вологу; Абс. С.Р. — показники у розрахунку на суху речовину; БЕР — безазотисті екстрактивні речовини; КДК — кислотно-детергентна клітковина; аНДК — нейтрально-детергентна клітковина; НСВ (NFC) — неструктурні вуглеводи; ОЕ — обмінна енергія корму для ВРХ; КО — кормові одиниці; 2 — розрахунок ОЕ1 у силосі з урахуванням: сП, сЖ, сК, БЕР та коефіцієнту перетравності СР за ДСТУ 4782:2007; 3 — розрахунок ОЕ2 у силосі з урахуванням показника СР за ДСТУ 4782:2007; 4 — розрахунок КО і БЕР за ДСТУ 4782:2007; 6 — розрахунок за рівнянням регресії з урахуванням НСВ відповідно NRC (2001), http://www.milkproduction.com/.

У випробувальній лабораторії «СмартБіоЛаб» проводяться фізико-хімічні дослідження всіх необхідних показників поживної цінності кормів для розрахунку обмінної енергії (з урахуванням видової специфічності тварин) за будь-яким із описаних способів. Проте перевага надається рівнянням регресії з посиланням на чинні в Україні нормативні документи. Побажання клієнтів щодо цього питання завжди враховуються.

¹Методика расчета обменной энергии в кормах на основе содержания сырых питательных веществ (для крупного рогатого скота, овец, свиней). ВНИИЖ. – Дубровицы, 2008. – 30 с.

²Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. Справочное пособие. 3-е издание переработанное и дополненное. / Под ред. А. П. Калашникова, В. И. Фисинина, В. В. Щеглова, Н. И. Клейменова. – Москва. 2003. - 456 с.

3Методические указания по оценке энергетической и протеиновой питательности кормов для жвачных животных. ВАСХНИЛ. Отделение кормопроизводства./ Н.Г. Григорьев, Н.П. Волков и др. – Москва. 1988. 52 с.

⁴https://agrovesti.net/lib/tech/feeding-tech/polnotsennoe-kormlenie-molochnogo-skota-osnova-realizatsii-geneticheskogo-potentsiala-produktivnost.html

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).