Україна була важливою темою обговорення в рамках всіх дискусій конференції. Ситуація в молочній галузі була непростою і до початку повномасштабної агресії росії проти України. Але з кінця лютого війна в Україні спричинила появу величезної кількості нових викликів для молочного сектору Німеччини. Фактично ж, перші серйозні проблеми через нецивілізовану поведінку росії по відношенню до України почались ще з 2014 року, після перших хвиль європейських санкцій проти росії та контрсанкцій, в результаті яких німецькі компанії втрачали можливість експортувати свою продукцію на ринок РФ, який був досить привабливим для них. Окрім того, німецький бізнес активно інвестував в росії в нові виробничі потужності і розвивав програми кооперації. Загалом, наслідки пандемії, а тепер і повномасштабна війна в Україні призвели до домінування в дискусії щодо майбутнього галузі основного наративу про нестабільність, непередбачуваність, кризу і рецесію (в першому кварталі наступного року в ФРН прогнозується падіння ВВП на 0,2%).

Ціни на енергоносії. Вартість сировини (молока) і енергії є сьогодні двома найбільшими складовими в структурі собівартості молочних продуктів в ЄС і в ФРН. Одним з найбільш серйозних наслідків військової агресії росії проти України стало зростання вартості енергії. З одного боку, багато компаній мають довгострокові газові контракти з фіксованою ціною, тому основна хвиля підвищення ціни на газ для молокопереробників ще попереду. Це буде означати додатковий тиск на ціну молочної сировини. А загальна дискусія включає прогнози щодо зниження рівня конкурентоспроможності німецьких компаній і можливе перенесення виробництв в інші країни. Німецький парламент затвердив пакет допомоги економіці в розмірі 200 млрд. євро, який має знизити тиск на підприємства. Наскільки цей пакет буде ефективним, можна буде побачити навесні.

Ціни на молоко та молочні продукти. Закупівельні ціни на молоко в Європі на піку, і Німеччина лідирує. З одного боку — це приємна новина для фермерів, з іншого — висока ціна на сировину по ланцюгу перекладається на споживача. А з весни до таких факторів, як несприятливі умови для вирощування кормових культур і зниження рівня виробництва додалась загальна інфляція на досить високому рівні. Результат? Попит на молочні продукти почав знижуватись як на внутрішньому, так і на світових ринках (особливо в країнах з перехідною економікою). А реальність німецького і європейського ринку така, що ЄС має високий рівень самозабезпеченості і молокопереробна галузь заточена на експорт. Тому дуже велика увага традиційно приділяється таким країнам як КНР.

Людський фактор. Робочої сили не вистачає. Як кваліфікованих робітників, так і некваліфікованих. Галузь критикує державу за соціальну політику, яка не сприяє стимулюванню громадян шукати можливості працевлаштуватись, а дозволяє їм довгий час жити на гроші з допомоги по безробіттю.

Корми без ГМО (або ж знову Україна). Зазвичай такі фермерські теми не дуже хвилюють переробників, але тема нестачі кормів через війну росії проти України стала надзвичайно критичною в багатьох підсекторах тваринництва: від органічного птахівництва до молочарства. Основним викликом в молочній галузі став жорсткий дефіцит кормів з України, які дозволяли виробляти продукцію з позначкою «Без ГМО». Базою таких кормів був ріпаковий шрот, і знайти заміну йому виявилось не так просто. А перебудовувати весь ланцюг від прийому сировини до кінцевого продукту є процесом досить затратним, тому що тут діють такі ж жорсткі вимоги як і у виробництві сертифікованої органічної продукції. Тому ріпаковий шрот і соєвий шрот без ГМО походженням з України буде користуватись великим попитом на ринку ЄС.

Схеми гарантування якості або ж боротьба за споживача. Молочна галузь ЄС і Німеччини надзвичайно чутлива до питань пов’язаних зі збутом продукції і її позиціонуванням. Добровільні стандарти, схеми підтвердження якості з метою стимулювання споживання є величезним напрямом роботи, на який витрачається великий бюджет. Юристи працюють над такими питаннями як шкільні програми харчування. Саме зараз молочні підприємства ведуть боротьбу за те, щоб веганські напої були виключені з шкільного харчування, тому що вони не є джерелом кальцію для дитячого організму. Спеціальна медіа-платформа працює вже два роки над тим, щоб просувати молоко і молочні продукти в першу чергу серед молодшої фокусної групи споживачів як обов’язкову і смачну складову щоденного харчування.

Сталість, «Зелений курс» і благополуччя тварин. Молокопереробні підприємства поступово (починаючи з тих, акції яких котируються на біржі) стають об'єктом нових правил щодо Соціальної Корпоративної Відповідальності та сталості. Що це означає для виробників: більше бюрократії, більше зусиль з переобладнання своїх виробництв, якщо вони хочуть отримувати недорогі кредитні чи державні кошти. І це лише початок. Окрім того, все більший тиск відчувається за напрямом здоров’я та благополуччя тварин: започатковано обов’язкове маркування продуктів тваринного походження (поки що це більш релевантно для м’ясних продуктів) щодо видів утримання тварин (конвенційне в стійлі/вільний вигул/органічне). Але в молочній галузі все більшого поширення набуває добровільна система гарантування якості QM+, за якою сертифікуються все більше підприємств. Чому? Тому що питання дотримання певних стандартів сталості та екологічності на всіх етапах виробництва, переробки і реалізації молочної продукції стає ключовим для успішності бізнесу.