— Лілія Анатоліївна, яких головних правил годівлі потрібно дотримуватися, аби отримати від корови 9 тис. літрів молока?

— Я б сказала так, найперше і найважливіше правило – не нашкодити тварині. Корова – це фабрика з виробництва молока, і для неї дуже велике навантаження спожити таку кількість корму, яку треба перетворити на 9 тисяч літрів молока. Раціон, який ми згодовуємо нашим коровам, на 60% складається із концентрованих і на 40% із грубих кормів. Ризик великий. Однак отримати таку високу продуктивність з іншою структурою раціону неможливо. І тут надважливо збалансувати раціон та здійснювати жорсткий контроль. Ми постійно контролюємо вгодованість тварин і порівнюємо її із продуктивністю. Може бути, що тварина перетворює корм не на молоко, а на підшкірний жир, що призводить до порушення обміну речовин. Що ще контролюємо? Якість інгредієнтів корму. Наприклад, коли відкриваємо нову силосну чи сінажну яму або починаємо давати новопридбані корми – шрот чи макуху, – обов’язково робимо аналіз. Одне слово, суворий контроль і за раціоном, і за якістю корму, і за вгодованістю… Тут нема місця домислам. Усе взаємопов’язане, і виокремити щось одне, – наприклад, тільки якість корму чи збалансований раціон, – неможливо. Усе працює лише в комплексі. І тільки усе разом дає потрібний результат.

Однозначно, крім якості кормів, структури раціону, приблизно на половину успіх залежить від організації роботи на фермі. Потрібно правильно спланувати усі операції. Якщо ми все грамотно поєднаємо, зможемо досягти дуже вагомих результатів.

— Скільки раціонів використовуєте?

— Для початку скажу, що ми не згодовуємо тваринам комбікорм. Грубі корми у нас власного виробництва, певні інгредієнти купуємо і на місці готуємо кормосуміші. Загалом маємо чотири види раціонів. Найперший – основний для дійних корів.

Наступний – раціон для групи низькопродуктивних корів із тільністю шість місяців. Також його ми згодовуємо тваринам із вгодованістю 4+ бали. Для них ми зменшуємо кількість концентрованих кормів. На сухостійний раціон переводимо корів за 45 діб перед отеленням і обов’язково проводимо консервацію вимені. Із цього раціону повністю забирають концентровані корми.

За три тижні до отелення переводимо на перехідний раціон. Він містить 60% концентрованих кормів основного раціону. Таким чином ми поступово привчаємо і готуємо групу пізнього сухостою до раціону дійних корів.

— Як формуєте виробничі групи?

— Первісток завжди відокремлюємо. Корови другої лактації і старші також живуть в окремих групах. Для чого так робимо? Щоб проконтролювати споживання сухої речовини і рівень продуктивності. Коли тварини перебувають у різних групах, нам простіше задовольняти їхні фізіологічні потреби, контролювати споживання корму і виробництво молока.

— В УМК використовуєте грубі корми тільки власного виробництва?

— Так. Ми заготовляємо кукурудзяний силос, сінаж люцерни та лучне сіно. Силос та сінаж заготовлюємо у Згурівському районі Київської області, а лугове сіно– в Чернігівській області (там маємо філіал). Насправді, сіна в раціоні небагато – близько 0,5 кілограми.Воно забезпечує структурну клітковину, яка потрібна для нормальних фізіологічних процесів у рубці.

— На деяких молочних фермах Європи використовують автоматизовані станції годівлі, а в УМК їх немає?

— Під час стажування у США на одній фермі мала нагоду спостерігати, як працюють станції годівлі. Біля них постійно скупчуються корови: чекають, їдять, потім знову чекають, сподіваючись на додаткову порцію. Як на мене, такі станції доцільно використовувати у групах чисельністю не більше 50, максимум 70 голів. Ми прораховували різні варіанти. Що вигідніше: нагодувати всіх тварин одним раціоном чи згодувати 20% концкормів на станціях годівлі? Виявилося, що використання повнораціонної кормосуміші економічно доцільніше. На більшості великих ферм у США і Європі, де мені випало побувати, усі корови отримують концкорми у кормосуміші.

— Як управляєте та контролюєте процес годівлі?

— Нам допомагає автоматизована програма обліку. Завдяки їй уся інформація фіксується і перевіряється. Тракторист на навантажувачі бачить, скільки чого має бути в кормосуміші, а також якою має бути послідовність завантаження. Програма також фіксує, скільки корму вже роздано. Крім того контролер може в будь-який момент перевірити виконання операцій: який саме кормороздавач працює та яку групу годує. Це дуже зручно, бо дисциплінує трактористів, а менеджери бачать усе, що відбувається на фермі.

Раніше, коли таке обладнання ще не встановили, нам доводилося сподіватися лише на порядність та дисциплінованість трактористів. Крім того, було багато паперової роботи: інформацію про раціон доводилося роздруковувати, роздавати трактористам, а менеджерам потім періодично перевіряти та контролювати виконання.

Програмне забезпечення та сучасна техніка – це гарантована зарплата. Та й працювати на таких машинах приємно. Тим паче, що наш персонал – молодь, віком від 25 до 37 років. Склався чудовий колектив. Люди тримаються за своє місце. Це також, мабуть, є складовою успіху.

— Який раціон в УМК згодовують дійним та сухостійним коровам?

— Який момент у годівлі високопродуктивних корів є найкритичнішим та як уникнути проблем?

— Чи використовують в УМК під час заготівлі грубих кормів консерванти?

— Чи можна під час виробництва молока обійтися без соєвого шроту?

— Чи є захищені жири в раціоні?

Повна версія інтерв’ю із Лілією Анатоліївною Іваноглу у журналі «Молоко і ферма», №2, вересень 2010

Розмову вела Олена Мельник