І хоча тенденцію можна назвати досить умовною, адже перший місяць року традиційно вкорочений та з пониженою активністю через сезонні свята, проте в таких умовах вимальовується попередній прогноз, за яким до кінця року сальдо зовнішньої торгівлі навряд чи перейде в позитивний діапазон, повідомляє Володимир Андрієць, головний аналітик Асоціації виробників молока.

Умовний позитив (особливості січня для торгівлі - не може адекватно відображати загальну ситуацію) — сповільнення росту імпорту, об'єми якого у першому місяці склали 5,9 тис. т. на загальну суму 19,6 млн. дол. Це на 1,6% менше, ніж у минулого року.

«Тим не менше, вже зараз проглядаються майбутні лідери росту імпортних поставок: група молока та вершків згущених, яка вже зараз має тризначні величини нарощування — +105%, до 470 тонн, а в грошовому вираженні ще більше ― +125% із загальною сумою 1,14 млн дол. Активний старт взяла група кисломолочних продуктів, яка росте більш, ніж на 30%, до 734 тонн. Не ясною є ситуація у торгівлі молоком та вершками незгущеними, адже у натуральних величинах тут продовжується ріст на рівні 13%, а у грошових показниках суттєве падіння ― на 26%. Скоріше за все, це зумовлено значними знижками закупівельних цін у післяноворічний період, у зв’язку малими термінами зберігання продукції цієї групи і це явище, звичайно, є тимчасовим», — зазначає Володимир Андрієць.

Продовжується нарощування імпорту сирів, при чому в грошовому вираженні воно є більш значущим ― +8,4% (13,4 млн дол.), ніж в натуральному ― +0,6% (2,8 тис. т.). Зважаючи на те, що частка фізичних об'ємів імпорту сирів складає 47%, то зростання навіть на 0,6% означає +17 тонн продукту на ринку за місяць, і ця цифра, скоріше, буде збільшуватися впродовж року.

По інших групах товарів відмічаються нулі та навіть мінуси, що в частині імпорту продукції сприймається навіть незвично. Так, масла завезено на 42,5% менше (585 т.), сироватки ― на 24,7% (310 т.), казеїну ― на 92% менше (2,8 т.), а морозива ― на рівні січня минулого року ― 23,5 т.). Разом з тим, це лише особливості січня, і це, безумовно, короткострокове явище, особливо враховуючи дефіцит сировини, який у поточному році буде посилюватися.

Володимир Андрієць також відмічає, що зовнішня торгівля в розрізі експортної активності, на даний час, виглядає все ж не так погано, а з врахуванням динаміки попередніх років, навіть в деякому плані позитивно. Наразі Україною експортовано 6,8 тис. т. молочної продукції, що на 5,1% менше, ніж у минулому році, хоча у грошовому еквіваленті падіння склало 0,3% (до 12,9 млн. дол.). Загалом, основні експорторієнтовані групи товарів, крім масла, демонструють не поганий початок. Так, експорт групи сухого та згущеного молока зріс на 20%, до 1,9 тис. т., сироватки — на 9,5% до 1,9 тис. т. Сири на старті показали нарощування в межах 20%, до 410 тис. тонн і, можливо у поточному році будуть демонструвати висхідний тренд, який започаткувався ще в другій половині минулого року. Найбільші темпи нарощування зараз показує експорт морозива, який наразі складає 67%, порівняно з минулорічним січнем.

Серед втрат експортних позицій найбільші відмічаються у групі молока та вершків незгущених, що склало мінус 45%, до 1,1 тис. т. Значно меншого падіння зазнають молочні продукти з груп масла вершкового ― мінус 8,3%, кисломолочних продуктів ― мінус 6,8% та казеїну ― мінус 1,6%. Разом з тим, грошова виручка від торгівлі казеїном показує нарощування в межах 5% і вона, скоріше, буде підтримувати висхідний тренд упродовж року. Майбутнє для експорту масла може виглядати перспективним, враховуючи, що світові ціни почали активно зростати і ціна українського продукту виглядає досить конкурентною, проте тут є потужний протидіючий фактор — дефіцит масла на внутрішньому ринку, який почав формуватися наприкінці минулого року. При цьому, зважаючи на дефіцит сировини, суттєвого нарощування експорту масла в поточному році очікувати не слід.

Аналітичний відділ АВМ