Левову частку втрат забезпечує падіння по ключових експортних позиціях ― молоку та вершках згущених — мінус 36%, до 29,8 млн дол. та маслу вершковому ― мінус 43%, до 26,5 млн. дол., порівняно з попереднім роком. Фактичні втрати від падіння всього експорту за півроку складають 38,9 млн дол, а з них втрати від скорочення експорту масла та сухого молока разом ― 36,7 млн. дол.

Основними покупцями українського масла є Азербайджан, Молдова, Грузія, Казахстан та Вірменія, а групи сухого і згущеного молока ― Ізраїль, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан.

Суттєвого скорочення зазнала експортна торгівля і іншими молочними продуктами, зокрема молоком та вершками незгущеними ― на 22,8% (до 6,8 млн. дол.), молочнокислою продукцією ― на 22,3% (до 3,9 млн. дол.) та сирами ― на 17,1% (до 9,8 млн. дол.).

Нарешті за півроку країна вийшла до позитивних показників експорту по деяким товарам, а це молочна сироватка, торгівля якою на початку року була в глибоких «мінусах» нині демонструє незначне нарощування ― +0,3%, до 10,7 млн., дол. Більш стійке нарощування показує експорт морозива, який зріс у поточному році на 6,1%, до 9,8 млн. дол. А от найкращу динаміку росту показує експорт казеїну, який зріс на 14,2%, до 18,8 млн. дол. і за рахунок високої вартості хоч якось компенсує інші втрати.

Компенсувати є що, і навіть більше, оскільки крім падіння експорту в Україні вже другий рік поспіль відбувається просто шалене зростання імпорту молочної продукції, яке набуло ознак економічної загрози для національної галузі. Найбільш динамічно у нинішньому році зростає імпорт вершкового масла, який в грошовому вираженні зріс на 670%, а загальна сума купленого товару за півроку складає 26,4 млн. дол. Це друге місце у структурі українського імпорту ― 19%. Перше місце традиційно і впевнено посідає імпорт сиру з масовою часткою 65%. Нарощування його імпорту дещо сповільнилося, проте все ще вимірюється тризначною величиною — +129% на загальну суму 90,8 млн. дол. Основними країнами-продавцями сиру в Україну є Польща, Німеччина, Франція, Нідерланди, та Італія, а масла ― Польща, Нідерланди, Німеччина та Франція.

Викликає тривогу зростання імпорту і інших молочних товарів, зокрема групи молока та вершків незгущених ― +399%, до 5,5 млн дол., казеїну ― +375%, до 0,6 млн. дол., молока та вершків згущених ― +187%, до 5,6 млн. дол., морозива ― +115%, до 2,9 млн. дол., кисломолочних продуктів ― +42%, до 6 млн. дол., сирватки ― +28%, до 2,6 млн. дол.

Основними країнами-контрагентами загального товарообігу зовнішньої торгівлі молочними товарами є Польща (66,4 млн. дол.), Німеччина (20,8 млн. дол.), Нідерланди (11,9 млн. дол.)та Франція (10.1 млн. дол.). Зовнішньоторговельне сальдо з цими країнами має від'ємний баланс, оскільки всі вони є нетто-експортерами на українському ринку.

Суттєве падіння експорту молочної продукції почалось ще в минулому році, що було зумовлене як дефіцитом молока, а також падінням світових цін, зокрема на масло. У нинішньому ж році, по суті, до цих же проблем додалось падіння глобального попиту внаслідок загальносвітових обмежень. Синхронно з падінням експорту відбулося стрімке зростання імпорту з європейських країн чому посприяло тотальне взаємне зниження ввізного мита на товари за умовами договору про зону вільної торгівлі Україна-ЄС. При цьому передбачені квоти виявилися не на боці нашого ринку. Відтак, наразі вже гостро стоїть питання проведення розслідувань та впровадження мір по захисту національних виробників від зростаючого імпорту.

Аналітичний відділ АВМ