Під час їх вирощування в ролі штама-продуцента кормового білка використовуються мікроскопічні гриби. Кормові й гідролізні дріжджі є джерелом не тільки білка, а й незамінних амінокислот та вітамінів групи В. Однак клітини таких дріжджів уже закінчили свій біологічний цикл і являють собою звичайну білкову масу.На відміну від них культури висушених живих клітин дріжджів, які активно застосовують останніми роками в годівлі великої рогатої худоби, зберігають здатність до ферментації. Живі дріжджі — це м’який і ефективний спосіб коригувати недоліки годівлі високоудійних корів та корів середньої продуктивності. Ці дріжджі набули значного поширення в годівлі дійних корів завдяки своїй здатності до бродіння. У рубці жуйних вони створюють анаеробне середовище, яке сприяє розвиткові корисної мікрофлори. Для свого росту дріжджі використовують кисень рубця, тим самим поліпшуючи умови для росту целюлозолітичних бактерій — анаеробів. Крім цього, пробіотичні дріжджі продукують ферменти, які розщеплюють поживні речовини кормів, у тому числі клітковину.

Послідовна і швидка ферментація грубої клітковини збільшує вироблення бактеріального білка, підвищує утворення вільних жирних кислот — джерела енергії для організму, знижує вміст аміаку в рубці, тому що він витрачається на утворення бактеріального білка. Життєдіяльність пробіотичних дріжджів у рубці жуйних скорочує утворення молочної кислоти, що дає можливість контролювати рівень кислотності. В кінцевому підсумку вплив дріжджів на бродіння в рубці благотворно позначається на здоров’ї корови, сприяє підвищенню молочної продуктивності і якісних показників молока.

Останнім часом учені провели низку досліджень з вивчення впливу живих дріжджових клітин на організм жуйних тварин загалом і на мікрофлору рубця зокрема. Позитивні результати цих досліджень стали основою для розробки й виробництва кормових пробіотичних добавок. Вони складаються з мікроскопічних грибів, штами яких спеціально було виведено для молочних корів (наприклад, Saccharomycescerevisiae).

Як показали дослідження, пробіотики сприяють виробленню ферментів, що прискорюють бродіння в рубці. При цьому поліпшується травлення й засвоєння поживних речовин із корму. Вони стимулюють краще поїдання корму, благотворно впливають на мікрофлору рубця і рівень його кислотності, сприяють розвиткові целюлозолітичних бактерій (діаграма 1), що забезпечують повну й швидку ферментацію клітковини, вивільнення вільних жирних кислот і доступність бактеріального протеїну. Це, у свою чергу, підвищує надої на 1,5–2 л на голову за добу.

Діаграма 1. Вплив живих дріжджів на мікрофлору рубця

У таблиці 1 наведено результати досліджень, якими вивчався вплив живих дріжджових клітин як на організм жуйних тварин загалом, так і на мікрофлору рубця зокрема.

Таблиця 1. Результати випробувань застосування живих дріжджів