Однією з ознак поганої вентиляції в приміщенні є запах аміаку, навіть ледь відчутний. Негативний вплив аміаку на здоров’я корів починається з концентрації в повітрі 20 ppm, молочних телят — з 10 ppm, старших телят — з 15 ppm. При цьому необхідно врахувати, що середньостатистична людина починає відчувати легкий запах аміаку з 25 ppm. Це означає, що коли в повітрі відчувається найменший запах аміаку, то вентиляція в приміщенні недостатньо ефективна.

Наступною ознакою неналежної вентиляції є висока вологість у тваринницькому приміщенні, яка спостерігається за недостатньої або відсутньої теплоізоляції через утворення конденсату, туману під час відкриття воріт, почорніння стін та стелі внаслідок враження грибком. Наявність почорніння свідчить про системність проблеми з вентиляцією.

При недостатній вентиляції в приміщенні у корів може спостерігатися важке дихання, що пов’язано з підвищенням температури та вологості повітря до порогу чутливості, як наприклад при 22 ^оС та 50% вологості (порогове значення ТВІ 68). При значенні ТВІ в межах 68−71 втрати молока можуть становити від 0,28 до 1,1 кг на лактуючу корову за добу.

Погана вентиляція підвищує рівень захворюваності легеневої системи у молочних телят: зростає концентрація патогенних мікроорганізмів, їх тиск на імунну систему телят та подразнення тканин легеневої системи аміаком.

Кожен випадок пневмонії у телят цієї технологічної групи, окрім витрат на лікування, призводить до збільшення періоду їх вирощування на 2 тижні внаслідок зниження темпів приросту живої ваги на 3−9%, що неможливо подолати компенсаційним годуванням.

Крім цього, тварини демонструють зниження пожиттєвої продуктивності, зокрема — на 4% під час першої та на 8% під час другої лактації, зменшення загальної кількості днів доїння за життя на 109 днів.

Функції вентиляції полягають у забезпеченні тваринницьких приміщень свіжим повітрям, видаленні вуглекислого газу, метану, аміаку, надмірного тепла та вологи, а також охолодженні тварин, яке в зимовий період не актуальне. Норматив кратності повної заміни повітря взимку у корівнику становить 10 разів, у телятнику — 4 рази.

Найбільш простим та поширеним способом забезпечення повітрообміну є застосування природної вентиляції, яка складається з аераційної щілини дахового гребеня, віконних отворів/бокових щілин, облаштованих шторами, та воріт. У зимовий та перехідний період (весна, осінь) вона є ефективною та економнішою системою забезпечення оптимального середовища в корівнику порівняно з механічною вентиляцією. Краще провітрювання відбувається у приміщеннях, розташованих під прямим кутом до напрямку переважаючого вітру.

Природна вентиляція працює завдяки перепаду температур, який створює різницю в тиску і забезпечує повітрообмін, залучаючи свіже повітря через бокові отвори та витискаючи застійне повітря через відкриту аераційну щілину дахового гребеня (ефект димоходу).

Важливі вимоги для організації природної вентиляції:

• При плануванні розташування тваринницьких приміщень слід уникати мертвих вітрових зон, що утворюють інші будівлі, пагорби, лісосмуги, високі паркани. Відстань до найближчої будівлі повинна становити щонайменше дві ширини тваринницького приміщення.
• Облаштовувати бокові отвори (з обох сторін корівника) слід таким чином, щоб їх можна було відкривати влітку — щонайменше половину площі стіни, а взимку — на 2,5 см кожні 3 м ширини корівника.
• Розміщувати бокові отвори у бічних стінах слід рівномірно. Площа бокових отворів має перевищувати площу випускних отворів удвічі (а краще — у чотири рази).
• Необхідно забезпечувати відкритість аераційної щілини дахового гребеня, достатню для вільного виходу повітря з корівника. Для цього розмір отвору гребеня має бути щонайменше 15 см для корівників шириною до 9 м, та з розрахунку 5 см на кожні 3 м ширини для корівників з більшою шириною.
• Облаштовувати додаткові отвори на фронтонах рекомендовано лише для будівель шириною понад 25 м або для тваринницьких приміщень, що мають обмеження щодо площ бокових отворів.
• Нахил стелі повинен бути 1 до 4 (щонайменше 1 одиниця підйому стелі на кожні 4 одиниці ширини корівника).
• Аераційну щілину дахового гребеня слід облаштовувати по центру на всю довжину даху корівника.

Перевіряйте кратність повітрозаміни в корівнику. Для цього необхідно здійснити задимлення всередині тваринницького приміщення за допомогою димових шашок. При цьому слід зафіксувати час повного видалення диму з приміщення. Поділивши 60 хв. на зафіксований час, отримаємо кратність заміни повітря в приміщенні. Наприклад, дим видалився за 15 хв. Поділивши 60 хв. на 15 хв., отримаємо 4-х кратну заміну повітря на годину.

Цей спосіб застосовується і для перевірки кратності повітрозаміни при механічній вентиляції.

У разі наявності бокових штор та можливості регулювання гребеневого отвору рекомендується встановлювати автоматику з налаштуванням параметрів температури та вологості повітря всередині приміщення та зовні для уникнення негативного впливу людського фактору.

За відсутності автоматичного регулювання повітрообміну призначається відповідальний працівник, який повинен бути забезпечений чіткими інструкціями/стандартними операційними процедурами (СОП) з прописаними алгоритмами дій.

При вищому рівні управління мікрокліматом у корівнику застосовується автоматизована механічна вентиляція. Найбільш поширеними рішеннями організації механічної вентиляції є тунельна та крос-вентиляційна системи, за яких взимку використовується лише частина їх потужності. При автоматичному регулюванні, що дозволяє отримувати дані з приміщення та ззовні від датчиків температури та вологості повітря, програмування здійснюють окремо для різних періодів року.

Позитивний досвід організації зимової вентиляції у корівнику отримало ТОВ «Промінь» Красилівського району Хмельницької області.

Господарство вирішило встановити механічну вентиляцію через неефективність природної вентиляції, яка особливо проявлялась у літній період. У приміщеннях накопичувалась волога та аміак, що призводило до почорніння стелі та стін унаслідок розвитку грибка.

Для стандартних чотирьохрядних корівників з горизонтальною стелею (фото 1) обрали тунельну вентиляцію (фото 2), яка передбачає примусовий рух повітря вздовж корівника шляхом облаштування вхідних отворів з одного боку в'їзних воріт та встановлення витяжних вентиляторів з протилежного боку.

Фото 1. Корівник з горизонтальною стелею.	Фото 2. Тунельна вентиляція.

Додатково для забезпечення належної зимової вентиляції рівномірно вздовж усієї довжини бокових стін над вікнами встановлено клапани (фото 3). Таке розміщення клапанів не допускає прямого потрапляння холодних потоків повітря на корів та сприяє рівномірному змішуванню холодного сухого повітря з теплим вологим повітрям у приміщенні. Управління клапанами та робота витяжних вентиляторів здійснюється автоматично мікрокомп'ютером на основі закладених алгоритмів з урахуванням таких параметрів, як кількість корів, температура та вологість зовні та всередині приміщення, які отримуються з установлених датчиків (фото 4).

Фото 3. Зимові клапани системи вентиляції.	Фото 4. Мікрокомп'ютер управління системою вентиляції.

При підключенні до інтернету діагностика мікрокомп'ютера, контроль роботи обладнання та налаштування проводяться дистанційно — без виїзду спеціалістів на ферму, що дає можливість оперативно коригувати роботу системи вентиляції.

Після встановлення зимової примусової вентиляції якість повітря в корівнику істотно покращилася. В приміщенні постійно свіже та сухе повітря, запах аміаку відсутній, пліснява більше не росте на стелі та стінах, створено комфортний мікроклімат не лише для корів, а й для працівників.

З архівних даних управління системою примусової вентиляції з 01.11.2022 по 17.01.2023 температура зовні коливалась від 18,1 до -7,7 ^оС. У цей період середньодобова температура всередині корівника коливалась від 10,2 до 16,7 ^оС, не опускаючись короткостроково нижче 3,1 ^оС (при відкритті воріт для техніки), середньодобова відносна вологість повітря коливалась від 73 до 85% (у межах допустимого в умовах відсутності мінусових температур).

За даними Університету Вісконсін-Медісон, термонейтральна зона для корів знаходиться в межах від +4 ^оС до +21 ^оС. Дані температури всередині корівника свідчать про високу ефективність зимового режиму роботи вентиляції приміщень на підприємстві. При цьому відсутні ознаки подальшого утворення плісняви, накопичення надмірної вологи, аміаку, забезпечуються комфортні умови роботи персоналу.

На графіку 1 видно, що з 26.12.2022 по 17.01.2023 (доступні дані з місцевої метеостанції для порівняння) попри високу вологість повітря надворі та її коливання від 78,5 до 99,5% всередині приміщення з тунельною вентиляцією в зимовому режимі підтримувалась відносно стабільна вологість — від 78 до 85%. Незважаючи на великі обсяги виділення вологи коровами (лише через дихання — 20 л на корову на добу) та високу відносну вологість надворі, маємо ефект «підсушування» повітря всередині корівника.

Графік 1.

Порівняння відносної вологості повітря зовні та всередині корівника при використанні зимового режиму тунельної вентиляції

За відгуками керівництва, спеціалістів та працівників ферми, експлуатація даної системи вентиляції другу зиму поспіль свідчить про вигідність інвестиції.

Консультація надана за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту «Розвиток молочної галузі України» для підтримки господарств в умовах війни. Якщо залишились питання, звертайтеся на гарячу лінію АВМ за тел. 067 590 21 20 або office@avm-ua.org.

Дізнайтесь більше в уже опублікованих матеріалах:

Крос-вентиляція: перший сезон на Волині 

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).