— Як війна змінила ваше особисте життя?

— Моє життя змінилося радикально, бо я пішов служити в Збройних силах України. До війни побудував гарну і надійну команду. Це мій пріоритет в бізнесі. Загалом бізнесмен має бути націлений на розвиток, повинен генерувати ідеї, ставити задачі і втілювати їх у життя, а рутиною має займатися налагоджена і вмотивована команда. З початком війни всі плани вимушено поставлено на паузу, і мені як керівнику займатися насправді нічим, бо працює команда. Тому власне я виявився у виробничому процесі найвільнішим і відчув, що користь державі найбільше принесу в лавах ЗСУ.

— Які зміни відбулись на фермі?

— У господарстві радикальних змін не відбулося. Цей рік, як і попередній, був важкий у плані заготівлі кормів. Знову посуха, вкотре збирали силос по всьому регіону. Цьогоріч скосили 700 га, щоб закласти ту кількість корму, яка нам необхідна до наступного сезону. Насправді ми вже звикли до такого сценарію дій.

— Які основні завдання доводиться вирішувати?

— На перших порах шукали способи реалізації молока, бо наш основний партнер молокозавод «Лакталіс-Миколаїв» довго не працював. Були змушені збувати молоко, де могли. На сьогодні, крім вимикання світла (але це проблема для всіх), зіткнулися з подорожчанням логістики. І до війни покупні корми обходились нам чи не найдорожче порівняно з іншими господарствами через витрати на доставку. Зараз логістика подорожчала втричі. Іноді за транспорт платимо більше, ніж за сам корм. Приміром, висівки достатньо дешеві, але привезти їх коштує дуже дорого. Тому логістика сьогодні — це найбільший виклик. Сподіватимемося, що наші партнери-переробники будуть працювати, а ми дочекаємось Перемоги без великих втрат.

— У чому зараз найбільша проблема? Які способи вирішення?

— Невирішених проблем не маємо. Деякі кормові інгредієнти, добавки чи препарати, які зараз недоступні або немає можливості доставити, ми замінили або й узагалі відмовились. Може це й добре, може дещо й не потрібне, бо відмова від деяких продуктів взагалі не вплинула на продуктивність. Навпаки, надій навіть збільшився порівняно з минулим роком і мені здається, що насамперед це результат генетичного вдосконалення та управління стадом. У молочному скотарстві результати досягаються повільно. Торік доїли на корову в середньому 34−35 л молока на день (у перерахунку на базисну жирність). Цьогоріч середньодобовий надій на корову становить 37 л — у натуральному вираженні 32 л.

— Від кого отримали найбільшу інформаційну і консультаційну підтримку?

— Справлялися самостійно. Традиційно до нас приїздив консультант КЦ АВМ.

— Ваші секрети безперебійної роботи?

— Люди переживали й гірші часи. Заради справжньої цілі можна потерпіти, а незалежність — це дуже крута ціль. Вона не дається легко. І взагалі, все, що в житті дається легко, — це несправжнє і не цінується. Зазвичай цінується те, що важко здобувається. Потерпимо — переможемо. І буде в нас набагато краще, ніж було.

— Що чи яка подія за цей час найбільше запам’яталась чи вразила?

— Найбільше забирає уваги і карбується в пам’яті загальна ситуація, пов’язана з війною. В роботі за цей час нічого суттєвого не сталося, що, напевно, й добре. Дякуючи Господу і ЗСУ, все добре. Продовжуємо працювати, навіть реконструюємо — удосконалюємо умови утримання маленьких телят. Після Перемоги обов’язково поділимося досвідом. Наш підхід до утримання телят — це поєднання того, що бачили в колег, та власних спостережень.

— Головний урок десяти місяців війни?

— Основний висновок: створюйте команду, на яку зможете покластися. Тоді всілякі шторми в бізнесі набагато легше пережити. Необхідно бути впевненим у собі, в команді та державі.

Нагадаємо, що з незбираного молока «Шабської ферми» свої сири виготовляє Європейська сироварня. Цьогоріч її «Гауда» удостоїлася відзнаки Silver на міжнародному сирному конкурсі World Cheese Awards 2022.

Читайте також

До війни навіть не уявляв, що так сильно люблю свою роботу і Херсонщину — Андрій Пастушенко

В умовах військового стану всі матеріали журналу оперативно й повністю публікуються на сайті www.milkua.info. Передплатникам надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі охочі мати добірку матеріалів під рукою, можуть отримати вільний доступ до онлайн-версії. Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.