Молоко і ферма
Український ринок молока
РИНКИ. ЦІНИ. ПРОГНОЗИ
Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока
У пошуку своєї ніші
Український молочний ринок перелаштувався на «нові рейки» сьогодення й активно працює, здолавши низку викликів.
Наприкінці літа ситуація склалася досить неоднозначна. Ціни на молоко в гривневому еквіваленті повертають свій довоєнний рівень, але значно відстають від темпів інфляції та середнього рівня цін у світі. Проте, саме це й зіграло на руку, адже через низьку ціну українські експортери змогли зайняти свою нішу на європейському ринку та успішно продавали туди більшу частину молочних продуктів, що створює умови для підтримки цін на молоко на внутрішньому ринку.
В іншому випадку, коли б у ЄС ціни були не такі високі, а виробництво молока не скорочувалося, ситуація могла б бути зовсім іншою. Адже основні експортні ринки — Казахстан, Китай, Алжир та інші — наразі втрачено через блокаду портів, або витрати на логістику роблять таку торгівлю нерентабельною. Споживчий попит всередині країни послаблюється з наближенням холодів та опалювального сезону. Наприклад, реалізація продукції з незбираного молока (та категорія, що здебільшого залишається на внутрішньому ринку) просіла на 20−25%.
Закупівельні ціни на молоко в другій половині серпня показали приріст у 10 копійок. Проте, це лише незначне підтягування до темпів інфляції, а не реальний ріст.
Середня ціна на молоко екстраґатунку за два тижні (з 3 по 17 серпня) зросла на 7 коп. — до позначки в 10,73 грн./кг без урахування ПДВ.
Ціна на молоко вищого ґатунку зросла відразу на 16 коп. — до 10,08 грн./кг, а перший ґатунок додав 10 коп. — 10,18 грн./кг. Основний приріст спостерігався в західному та північному регіонах.
Середня ціна на молоко екстраґатунку у серпні становила 10,70 грн./кг, що на 1,1% вище ціни липня. Ціна вищого ґатунку становила 10 грн. (+0,5%), а першого — 9,70 грн. (-0,3%). Середньовиважена ціна трьох ґатунків була на рівні 10,13 грн, що на 0,5% вище ціни липня.
Основним ціноутворювальним фактором залишається експорт, а на фоні дешевої гривні ціни на молоко ростуть. Проте, якщо перевести їх у валютний еквівалент, побачимо, що ціни, навпаки, падають. Зокрема, за період з травня по серпень ціна опустилася на 15,5%. До того ж, різниця між ціною українського та європейського молока становить більше 40%. Так, у липні середня ціна на молоко в Україні становила 36,4 євро/100 кг (з умістом жиру — 4%, білка — 3,3%), а в Європі — 51,19 євро (графік 1).
Графік 1.
Динаміка цін на молоко, євро/100 кг*
*ЕСМ: жирність — 4%, білок — 3,3%.
Через дешеву сировину українська молочна продукція наразі достатньо конкурентна на світовому ринку. Ймовірно, що взимку на неї буде ще більший попит, зважаючи на скорочення виробництва молока в ЄС та високу його ціну.
Поголів'я та виробництво молока
Станом на 1 липня в Україні утримували 1 млн. 413,9 тис. корів, що на 14,7%, або 243,6 тис. менше показників минулого року. Зокрема у промислових господарствах налічувалось 390,9 тис. голів, що практично відповідає прогнозу АВМ (398,5 тис.). Це на 8,8% нижче показника 2021 року. В господарствах населення чисельність корів знизилась на 16,8% — до 1 млн. 23 тис.
Через війну більшість областей, навіть ті, де не було бойових дії, скоротили поголів'я корів. Винятком стала Тернопільщина, де чисельність зросла на 1,6%. Швидше за все це трапилось через релокацію в цю область деяких молочнотоварних ферм. Найбільшого скорочення зазнали молочні стада у прифронтових зонах — у Харківській (32 тис. голів; -50,9%), Запорізькій (26,9 тис.; -25,9%) та Дніпропетровській (51,1 тис.; -14,5%) областях. Молочні флагмани ринку скоротили поголів'я в межах 10%. Так, на Вінниччині скорочення сягнуло 9,2% (106,3 тис. голів), на Полтавщині — мінус 4,9% (до 101,8 тис.), а на Хмельниччині — мінус 1% (123,2 тис.), див. схему 1.
Схема 1.
Чисельність корів у господарствах усіх категорій в Україні, тис. гол., і зміна, % (на 1.07.2022)
У короткостроковій перспективі скорочення поголів'я корів буде відбуватися в межах вибракування, але й розширюватися ніхто особливо не планує. Більшість господарств говорять про те, що розширення можливе лише за рахунок власного шлейфу. Про закупівлю імпортної генетики поки не йдеться.
При цьому, значного скорочення поголів'я вже не буде. Адже бойові дії сконцентрувалися на визначеній території, а господарства, які там працювали або збули поголів'я, або здійснили релокацію бізнесу, дехто залишився в окупації. Хто має можливість перевести бізнес на підконтрольну Україні територію, наразі активно цим займається, бо на окупованих територіях їх змушують перереєстровувати бізнес як російський. До кінця року, за незмінних умов, зниження промислового поголів'я ймовірне в межах ще 1−2%.
На фоні скорочення поголів'я, зміни раціонів, а подекуди й кількості доїнь виробництво молока в першому півріччі скоротилося на 13,2% — до 3 млн. 735,9 тис. т. При цьому, у промислових господарствах скорочення становило 7,3% — 1 млн. 282,7 тис. т, а в господарствах населення — на 16% (до 2 млн. 453,2 тис. голів).
Зниження виробництва молока буде тривати й надалі, адже в перші місяці війни багато промислових господарств просто не запліднювали тварин на фоні невизначеності майбутнього. Багато ферм, які були в областях з активними бойовими діями або прилеглих, мали і мають перебої з доїнням через обстріли та нестачу персоналу, що також негативно вплинуло на здоров’я тварин. Це також позначиться на надоях. До того ж, господарства в окупації, але не на лінії зіткнення, тримають корів на наявних кормах, яких вистачить до вересня-жовтня. Багатьом взагалі не вдалося заготовити корми.
Зовнішня торгівля
На сьогодні експорт відіграє значиму роль у підтримці молочного сектору, адже обсяги продажів на внутрішньому ринку просідають щомісяця через зниження купівельної спроможності громадян та перерозподіл споживачів усередині країни. До того ж, валютна виручка на фоні дорогого долара дає підтримку цінам на молоко в гривневому еквіваленті.
Так, за підсумками семи місяців Україна експортувала молочної продукції на загальну суму 114,9 млн. дол., що на 7,6% більше, ніж торік. Найбільшу виручку приносить продаж сухого молока та масла — 46,8 та 33,2 млн. дол., відповідно. Основним ринком збуту для цих товарів тепер виступає ЄС.
Продажі молока та вершків незгущених за сім місяців зросли на 56,8% — до 8,8 млн. дол. Продаж сиру зріс на 13,4% — до 15,95 млн. дол. (діаграма 1).
Разом з тим, суттєво просіли продажі кисломолочної продукції — мінус 50,2% (до 2,86 млн. дол.) та молочної сироватки — мінус 55% (до 7,2 млн. дол.). Останню в довоєнні роки продавали здебільшого до Китаю. Тепер через тривалу та дорогу логістику торгівля стала нерентабельною.
Зокрема, у липні молочної продукції було продано на загальну суму 26,7 млн. дол., що на 11,7% вище показників червня поточного року та відповідає показникам минулого року.
Імпорт молочних продуктів через здешевлення гривні та воєнні дії у 2022 році скоротився майже на 30% — до 133,5 млн. дол. Багато компаній-постачальників бояться працювати в країні, де йде війна.
Основна частка припадає на сири, близько 80%, які залишились у списку критичного імпорту. І все ж, дорогий долар зробив свою справу — і загальний імпорт сирів за сім місяців поточного року скоротився на 20% (до 106,6 млн. дол.). У натуральному вираженні це становило 20,3 тис. т.
Найбільше скоротилась закупівля масла — мінус 74,5% (до 5,6 млн. дол.) і молока та вершків згущених — мінус 72,6% (до 2,8 млн. дол.).
Зокрема, у липні імпорт молочних продуктів становив 21,6 млн. дол., що на 5% менше, ніж у червні, та на 31% менше, ніж у липні минулого року.
Діаграма 1.
Товарна структура експорту молочних продуктів за 7 міс. 2022 р., млн. дол.
В умовах військового стану всі матеріали журналу оперативно й повністю публікуються на сайті www.milkua.info. Передплатникам надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі охочі мати добірку матеріалів під рукою, можуть отримати вільний доступ до онлайн-версії. Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.