«Ми переважно думаємо про молозиво з точки зору імунітету, але ще однією значущою його складовою є жир, — каже він. — Це особливо важливо в холодну погоду, щоб забезпечити новонародженого енергією та калоріями, які допоможуть зігрітися. Молозиво густіше, ніж звичайне молоко. Воно містить більше поживних речовин і менше води. Воно також діє як легке проносне і стимулятор кишечника, що допомагає швидко звільнитися від накопиченого у кишечнику первородного калу — меконію. Жир у молозиві легко перетравлюється і містить багато енергії — ідеальний перший прийом їжі. Теля, яке швидко отримує молозиво, набагато енергійніше (і здатне зігріватися в холодну погоду). Калорійність молозива вдвічі вища, ніж у звичайного молока, що є важливим фактором для новонародженого».

Новонароджене теля має якомога швидше отримати молозиво.

«Звісно потрібно, щоб теля було сухим і зігрітим, але чим більше молозива ви дасте, тим краще. Наукові дані зі Швейцарії свідчать про те, що чим більше молозива ми даємо теляті, тим краще воно вироблятиме молоко як майбутня корова. Теля має випити щонайменше 3,8 л. Одні дають всю порцію відразу, інші випоюють 2/3 при народженні і 1/3 трохи пізніше, але наші дані говорять про те, що 3,8 л потрібно дати до 12 годин життя», — пояснює Еріксон.

Традиційно вважається, що молозиво потрібно давати в перші 24 години, але закриття кишечника починається одразу після народження. Це «перегони» з часом, а також між антитілами в молозиві та патогенами, з якими стикається теля. Необхідно якомога швидше дати теляті оптимальну кількість молозива. Це особливо важливо в ситуаціях стресу, оскільки він також прискорює закриття кишечника.

Телята не зможуть засвоїти достатню кількість антитіл, якщо вони вже замерзли і перебувають у стресовому стані на момент отримання молозива.

«Якщо теля народилося в холодну пору або навіть у холодному корівнику, воно зазнає стресу. Важке отелення — це теж стрес. Теляті негайно потрібне молозиво, щоб забезпечити критично важливі антитіла та необхідні жирові запаси, а це означає щонайменше 3,8 л», — зауважує професор університету.

Час споживання молозива

Час випоювання має вирішальне значення для забезпечення належного захисту від хвороб. Теля, яке не отримує молозиво або отримує його лише через кілька годин після народження, має вищий ризик розвитку діареї та/або пневмонії в перші тижні життя.

Протягом короткого часу після народження теля може поглинати антитіла з молозива безпосередньо через слизову тонкої кишки шляхом піноцитозу, коли клітини можуть втягувати в себе рідину. Антитіла повинні всмоктуватися неушкодженими, а травлення руйнує їх. Лише близько 20% антитіл, що потрапляють у кишечник, всмоктуються (більшість перетравлюється), тому одразу після народження теля має випити велику кількість молозива, щоб засвоїти достатню кількість антитіл.

Також важливим є той факт, що слизова оболонка кишечника починає потовщуватись після народження; швидкість піноцитозу швидко знижується і повністю зупиняється через 24 години після народження. Оптимальний час для засвоєння антитіл — це перша година (фактично перші 30 хв.) життя. Якщо теля запізнилося з першим випоюванням на 1−2 години, лише частина необхідних антитіл встигає всмоктатися.

Традиційно вважалося, що засвоєння молозива падає наполовину через 6 годин після народження теляти, але деякі дослідження показали, що до 4-годинного віку теля втрачає 75% здатності поглинати антитіла. Після цього швидкість поглинання швидко зменшується. Ветеринари Корнельського університету також зазначають, що дуже важливо, щоб теля отримувало повноцінне харчування молозивом на ранньому етапі. Як тільки теля отримує трохи молозива, процес закриття кишечника прискорюється. Якщо теля здатне випити лише трохи з першою даванкою, може бути занадто пізно для засвоєння антитіл під час наступного випоювання.

Дослідники Університету штату Колорадо виявили, що важкий перебіг отелення також може впливати на здатність телят засвоювати антитіла. Порівняно з телятами, які народилися легко і без сторонньої допомоги, телята, народжені з легкими потугами, мали на 10% нижчу концентрацію антитіл, а народжені при важкому отелення — на 21% попри те, що їм одразу випоювали молозиво.

Також важливо, щоб у молозиві був достатній рівень антитіл.

«Наприклад у джерсеїв молозиво кращої якості з точки зору імуноглобулінів та жирності (менший загальний об'єм і більше твердих речовин), але іноді ми стикаємося з проблемами, оскільки вони часто не виробляють багато молозива взимку, — каже Еріксон. — Цікаве дослідження провели у ветеринарній школі при Університеті штату Вашингтон на базі молочної ферми в Техасі. Вони спостерігали за виробництвом молозива джерсеями протягом року і виявили, що воно змінюється залежно від пори року. У зимові місяці старші корови виробляли набагато менше молозива. У грудні 48% цих корів не дали молозива взагалі. Дослідники вважають, що це пов'язано з фотоперіодом і меншою кількістю денного світла».

Дефіцит молозива взимку — цікаве явище у корів джерсейської породи. Дехто вважає, що це пов'язано з раціоном, особливо перед отеленням. Однак схоже це також сезонне явище, пов'язане з коротшими днями взимку. Це може бути пов'язано з коливаннями гормонів, таких як мелатонін і пролактин. Світло (тривалість світлового дня) впливає на секрецію мелатоніну шишкоподібною залозою, причому довгі дні призводять до низької його концентрації. У дні з коротким фотоперіодом концентрація мелатоніну висока і може пригнічувати виділення гормону пролактину та ІФР-1. Ці гормони є важливими для підтримки лактації, і їх нижчі концентрації можуть пояснити низьке виробництво молозива у корів, які зазнають впливу скороченого фотоперіоду. Для підтвердження цієї теорії необхідні додаткові дослідження.

За матеріалами American Dairymen