Європейська рада 13 грудня 2023 року ухвалила рішення про переговори про вступ України й Молдови до ЄС, а вже наступного року Україна почне опрацьовувати з Євросоюзом рамочні перемовини і розпочне процес повної інтеграції всіх своїх інституцій до європейських стандартів.

Втім, роботи вистачить на декілька років — згідно з первинною оцінкою стану імплементації актів права ЄС, Україна має «вбудувати» в своє законодавство близько 3 тис. європейських нормативно-правових актів. За останні десять років повністю імплементовано майже 1400 документів.

Найбільше роботи з впровадження законодавчих актів ЄС Україні доведеться зробити в наступних категоріях:

• транспортна політика — понад 400 документів;
• продовольча безпека, фітосанітарна та ветеринарна політика — понад 300;
• вільне переміщення товарів — понад 300;
• фінансові послуги — понад 200;
• документація з питань екології та довкілля — близько 200.

Ще до ухвалення рішення про початок переговорів з ЄС, в молочній галузі України назрів консенсус — інтеграція до європейського ринку є безальтернативною в умовах, в яких опинилася Україна через повномасштабне російське вторгнення, зазначає провідний аналітик агентства «Інфагро» Максим Фастєєв. Наразі український бізнес самостійно працює над виходом на європейський ринок, і вже 55 молочних переробних майданчиків мають дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС.

«Розкладка» по молочному ринку України

Ситуація в українській молочній галузі подібна до стану справ в кінці 2019 року, зазначає Максим Фастєєв. В короткостроковій перспективі високі ризики для молокопереробки генерують наступні фактори:

• Різкий стрибок цін на сире молоко і відповідний ріст собівартості виробництва молочних продуктів;
• Одночасно з цим в Україні існує дефіцит сирого молока для внутрішніх потреб. Індустріальна переробка без додаткових інвестицій не встигатиме заміщати потребу внутрішнього ринку в молочних продуктах, котра збільшиться через падіння пропозиції в індивідуальному секторі. Тому в розбудову сектору виробництва сирого молока мають інвестувати молокопереробні підприємства і інші сектори економіки;
• Негативні наслідки росту імпорту в Україну молочної продукції з ЄС;
• Невідворотна інфляція молочної полички на тлі скорочення загальної споживчої інфляції.

Крім того, молочне скотарство та тваринництво стало «рятівною паличкою» для українських аграріїв, які займаються цим профільним бізнесом. За рахунок дешевого фуражу виробники молока після першого шоку війни отримали можливість не тільки покривати збитки в рослинництві, але і реінвестувати прибутки в збільшення продуктивності та поголів'я.

«Приємно бачити, що агробізнес скористався цією опцією (звісно, не всі, а ті, хто є ефективним та вміє рахувати власну економіку), розморозив і почав нові проекти будівництва, інвестує в нетелів та їх продуктивність, почав рахувати витрати на електроенергію тощо. Результат бачимо вже сьогодні - валове виробництво сирого молока в категорії с/г підприємств за результатами 4 кварталу 2023 року перевершить показники відповідного періоду 2021 року, навіть попри скорочення поголів'я», — зазначає експерт.

За його словами, повномасштабне російське вторгнення наробило багато горя та збитків для України та її промисловості. Проте, завдяки дешевим кормам та відкриттю ринку ЄС для українських виробників продукції, українські молочники в другій половині 2022 — першій половині 2023 років мали змогу вигідно продавати свою продукцію завдяки високій світовій інфляції. Тепер, коли ціни на сире молоко в Україні зрівнялись з європейськими показниками, а подекуди і перевищують їх, поточним пріоритетом для вітчизняної галузі є не експорт, а збереження сильних позицій на власному ринку.

Цього неможливо буде досягнути без високої економічної ефективності молочного бізнесу і його технічної модернізації. Кошти на неї в вигляді фінансування або дотацій Україна може залучати від європейських партнерів: наприклад, ЄС створив програму сприяння Україні (Ukraine Facility) розміром EUR50 млрд на 2024−2027 роки.

Що мають зробити «молочники» для євроінтеграції?

Згідно зі звітом Європейської Комісії щодо України від 8 листопада 2023 року, країна має поглиблювати інтеграцію з ЄС в декількох ключових напрямках.

Безпечність харчових продуктів тваринного походження. Ступінь інтеграції України за цим напрямком залишається помірною, хоча країна досягла певного прогресу в приведенні законодавства до правил ЄС. По ньому залишилося імплементувати 242 європейських нормативно-правових акти. У червні 2023 року Україна повідомила про підготовку до прийняття 81 документу, робота над ще 75 триває. Втім, первинне фітосанітарне законодавство в Україні досі відсутнє, повідомляється в звіті Єврокомісії.

У 2024 році країна має, зокрема:

• продовжувати узгодження та реалізацію актів ЄС для виконання вимог Угоди про асоціацію, з акцентом на санітарно-гігієнічні та фітосанітарні заходи;
• прискорити ринкову інтеграцію з ЄС за допомогою проекту системи пілотного контролю торгівлі (TRACES) з подальшим поширенням її використання на всю країну;
• підвищувати безпечність харчових продуктів шляхом реформування Держпродспоживслужби, уповноважених лабораторій, посилення контролю безпечності харчових продуктів та впровадження надійного епіднагляду за хворобами та вакцинацією.

Здоров’я та благополуччя тварин. Стандарти добробуту фермерських тварин у Євросоюзі значно жорсткіші, ніж в Україні, тому доступ до цього ринку мають лише ті українські виробники, які вже покращили умови утримання фермерських тварин на своїх підприємствах.

В лютому 2021 року Мінагрополітики України здійснило перші кроки з наближення законодавства про благополуччя тварин до норм ЄС. Проте, в українському законодавстві щодо здоров’я та благополуччя тварин все ще наявні слабкі сторони — перш за все, це стосується того, що імплементація частини НПА відбудеться не раніше 2026 року.

Інтеграція України в ринок ЄС не дає автоматичного доступу на нього для усіх вітчизняних експортерів, а лише надає стимул модернізувати виробництво відповідно до європейських стандартів, вони зможуть зберегти конкурентоспроможність і відкрити нові ринки збуту.

Спільна організація ринку і маркетингові стандарти. Україна знаходиться на ранній стадії підготовки у цій сфері, хоча певний прогрес відмічається завдяки запуску Державного аграрного реєстру (ДАР) і впровадженню обліку фермерських господарств.

У 2024 році Україна має, зокрема:

• завершити свою національну стратегію розвитку та відновлення сільського господарства на 2023−2030 роки;
• продовжити приведення законодавства у відповідність до вимог ЄС, зосереджуючись на зміцненні адміністративного потенціалу на основі фактичних даних;
• контролювати та продовжувати реєстрацію фермерських господарств у ДАР та готуватись до адміністрування бухгалтерських даних ферм на основі законодавства ЄС.

Українську законодавчу базу маркетингових стандартів продукції ще потрібно узгодити з вимогами ЄС. Законодавство про асоціацію сільгоспвиробників досі очікує на ухвалення парламентом і лише частково узгоджується з європейським.

Екологічні питання в сільському господарстві. Це дуже обширна тема, варта окремої статті.

Інтеграція з ЄС це не тільки «вільна торгівля» та інвестиції, це низка жорстких вимог, які є обов’язковими для всіх членів спільного ринку, ділиться думками Максим Фастєєвпровідний аналітик агентства «Інфагро».

Таким чином, у українського молочного бізнесу є два сценарії, як реагувати на євроінтеграційні виклики:

• Ігнорувати їх, поки вони не стануть обов’язковими для виконання не лише для експортерів, а і для українського виробника. Однак, якщо не займатись цими питаннями в найближчі роки, то вітчизняних операторів ринку поступово витіснить європейська молочна продукція, або через декілька років іноземні інвестори зайдуть на український ринок молока і молокопереробки, та скористаються втраченими можливостями неефективного українського бізнесу. Примітно, що цілком реальне одночасне поєднання обох факторів;
• Почати вже зараз вивчати ці питання, та протягом наступних років навчитись їх аудиту та впровадженню, паралельно залучаючи інвестиції під дану трансформацію. Важливо, що європейські колеги готові сприяти (надавати експертизу та знання) тим, хто прагне інтегруватися в спільний ринок, зазначає експерт.

Що роблять бізнес-об'єднання для інтеграції?

Бізнес-асоціації активно співпрацюють між собою і урядами України та країн ЄС для інтеграції і вирішення непорозумінь, розповідає в коментарі для видання виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур. Наприклад, коли в квітні 2023 року Польща вперше заблокувала імпорт української продукції АПК, організація попередила своїх польських колег, що звернеться до Мінекономіки та Мінагрополітики України з проханням ввести дзеркальну заборону на період, поки не з’ясується ситуація.

«Оскільки Україна є великим ринком збуту для польських сирів, ми домовились, що якщо ми граємо у вільну торгівлю без квот, мит, будь-яких заборон і втручання в торгівлю, то давайте грати взаємно. Польський бізнес нас підтримав, і ми підписали з ними спільного листа до урядів обох країн, що польський і український молочні сектори пропонують принципи вільної торгівлі, тому влада не повинна їм заважати», — пояснює виконавчий директор.

Таким чином, завдяки швидкому реагуванню, прямим комунікаціям з партнерами та залученню мас-медіа, спілка не допустила торгівельних заборон чи обмежень для молочних продуктів, підсумовує Арсен Дідур.

Інший приклад — дискусія з Болгарією, яка не хоче бачити на своєму ринку українське сухе молоко, оскільки це, начебто, заважає місцевому фермеру отримувати достойну ціну за сире молоко. Ця країна імпортозалежна від молочних продуктів, і при цьому сухе молоко використовується в одних виробничих процесах, тоді як сире — в зовсім інших, додає представник СМПУ.

Через це Мінагрополітики України наразі проводить перемовини стосовно можливості скоротити поставки сухого молока в Болгарію. Це чутливе питання, тому що якщо українські заводи скоротять виробництво сухого молока, то вони не зможуть виробляти і вершкове масло, якого в Україні і так зараз певний дефіцит.

Подібні умови будуть стояти на шляху галузі до ЄС, і український бізнес має їх пройти, якщо хоче працювати на європейському ринку, зазначає Арсен Дідур. Навіть якщо Україна нічого не експортуватиме в Європу, вона все одно буде зобов’язана уніфікувати своє законодавство з європейським.

«Потрібно до цього готуватися і розуміти вимоги по всьому ланцюгу, від поля до виделки, простежуючи безпеку і якість продукції. Також необхідна власна експертиза і консультації з європейськими партнерами. Крім того, треба донести до нашого бізнесу, що просто не вдасться працювати, не інтегруючись з ЄС», — зазначає Арсен Дідурвиконавчий директор СМПУ.

Наразі організація готується до підписання меморандуму з Європейською Молочною Асоціацією (EDA), яка об'єднує великих національних виробників і мультинаціональні молочні компанії. Документ погодить спільне бачення сторонами майбутнього галузі, а СМПУ буде доносити це бачення до українських урядовців, щоб позиція сектору враховувалась чиновниками на переговорах. В свою чергу, «молочники» з EDA доводитимуть свої потреби до Європейської комісії, тим самим полегшуючи роботу і українським, і європейським чиновникам.

Примітно, що EDA також обіцяла після погодження меморандуму всіляко сприяти тому, щоб український молочний сектор отримав фінансування з бюджету Ukraine Facility, який з великою ймовірністю буде прийнятий Радою Європи на початку 2024 року.

Іншим джерелом фінансування молочного бізнесу Арсен Дідур називає пропозицію акумулювати кошти з ПДВ, що формуються по ланцюгу діяльності цієї галузі, і направляти їх в вигляді інвестиційних коштів в тваринництво і агропереробку. Дане рішення нещодавно розглядалось на РНБО за участі профільного міністерства та представників бізнесу.

Також галузі потрібен доступ до «довгого» кредитного ресурсу, за рахунок якого «молочка» отримає можливість збільшувати поголів'я корів і нарощувати виробництво. В умовах війни для цього потрібна співучасть держави, підкреслює виконавчий директор СМПУ.

Максим Фастєєв додає, що ЄС вже починає прораховувати наслідки інтеграції України на європейські ринку, в тому числі для «молочки», а також обсяги субсидій, на які зможе претендувати українська галузь. Попри перестороги щодо конкретних товарів на кшталт сухого молока, до молочної галузі у Європи менше питань, ніж до збіжжя або цукру, оскільки:

• Молочна галузь України орієнтована в першу чергу на внутрішнє споживання, котре з часом буде зростати;
• Україна здатна посилити ЄС на експортних ринках, оскільки в Європі поступово скорочується виробництва молока в рамках Green Deal та скорочення викидів СО2, викликаних життєдіяльністю корів. В перспективі десятиліття Україна може наростити виробництво і переробку молока для експорту на ринки Африки та Азії, куди ця продукція активно постачалася до війни.

При цьому євроінтеграція не означає зупинки виробництва молока домогосподарствами — якщо український фермер зможе адаптуватися до європейських норм і зареєструється як малий аграрний суб'єкт господарювання, то він цілком зможе продовжувати свою галузеву діяльність, констатує експерт.

ukragroconsult.com