Прямий ефект пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, непрямий — це негативні наслідки теплового стресу, через які в період перед отеленням відбуваються зміни в обміні речовин в організмі як матері, так і плода.

Як видно із графіка 1, сезонні коливання молочного протеїну прямо залежать від коливань надоїв молока, однак молочний протеїн (білок) більше залежить від температури зовнішнього середовища, що характерно саме для літнього часу. У період теплового стресу відбувається вироблення особливих протеїнів епітеліальними клітинами молочних залоз, які знижують синтез молочного протеїну.

У численних дослідженнях, проведених з метою вивчення впливу клімату на надої й склад молока, основну увагу було приділено температурним режимам, оскільки корови надзвичайно чутливі до надмірного тепла. У дійних корів зовнішня температура R н, понад +20 °С викликає дискомфорт, який супроводжується стресом і спричиняє знижене споживання корму, сповільнення процесів ферментації в рубці та істотне зниження надоїв.

Тепловий стрес у корів супроводжується підвищенням ректальної температури, пришвидшенням дихання, поганим апетитом. При цьому в молоці знижується вміст нежирних сухих речовин, білка, лактози й жиру. Слід зазначити, що температурні коливання менше впливають на вміст лактози й мінеральних речовин, ніж білка та жиру.

У середньому в регіонах із широким діапазоном коливань температур, куди можна віднести й Україну, вміст жиру в молоці може бути на 0,4%, а білка на 0,2% менший у літній період порівняно з зимовим.

Для визначення ступеня впливу теплового стресу на тварин широко застосовується спеціальний температурно-вологісний індекс THI (Temperature humidity index). Цей індекс є комбінацією двох змінних, а саме: температури навколишнього середовища й відносної вологості повітря (табл. 1). Він дає змогу оцінити потребу в охолодженні тварин і вжити необхідних заходів для відвернення теплового стресу, а також є точнішим за самі тільки температурні показники.

Таблиця 1

Щоб уникнути економічних втрат, надзвичайно важливо швидко реагувати на температурні коливання і вживати заходів для створення тваринам комфортних умов.

Зі збільшенням надоїв зростає чутливість корів до теплового стресу, іншими словами — при зниженні надоїв необхідно знижувати температуру того середовища, де перебуває тварина.

Важливий момент у коректному застосуванні значень THI — правильний часовий інтервал до вживання заходів з охолодження. Природно, чим швидше заходи буде почато, тим більше шансів зберегти лактацію на належному рівні.

Дослідженнями було виявлено, що максимальні зміни в надоях відбуваються між 24-ою і 48-ою годинами після теплового стресу (Collieretal., 1981; Spiersetal., 2004). Тож якщо докласти всіх зусиль й уникнути зниження вироблення молока протягом 48-годинного періоду, то автоматично можна запобігти зниженню лактації і через два тижні.

У дослідженні, проведеному в дослідному центрі Вільяма Паркера при університеті штату Аризона, взяли участь 100 молочних корів голштинської породи. У них щодня вимірювали надої, температуру ректальну та тіла, частоту дихання й потовиділення.

Незважаючи на те, що в сучасних стандартах відправною точкою вважається значення індексу THI 72 до початку процесу охолодження, дослідження показують, що фізіологічні параметри й надої молока починають змінюватися при показниках, нижчих за 72. Тому для чистоти дослідження обрали діапазон значень 65−72.

Отримані дані показали, що в будь-який день при мінімальних значеннях індексу THI 65 спостерігається зниження надоїв. При значеннях індексу THI від 65 до 73 втрати в надоях становили 2,2 кг на добу. Наведені дані говорять про те, що охолодження тварин має починатися будь-коли при мінімальному значенні індексу THI 65 або коли середньодобове значення індексу становить 68.

Дослідження продемонстрували, що втрати в надоях стали істотними після 17 годин впливу середніх значень індексу THI 68, що прирівнюється до 2,2 кг втрат молочної продуктивності на день. Таким чином, дані дослідження показують, що молочним коровам украй важливе, навіть необхідне, додаткове охолодження вже при мінімальному значенні індексу THI 65 або коли THI 68 тримається більше 17 годин на день.

Однак не треба чекати, коли термометр і гігрометр досягнуть критичних значень. Заходи охолодження слід продумувати і вживати заздалегідь, щоб не допустити зайвого нагрівання, а тим більш перегрівання, тварин.

Крім зовнішнього охолодження, для зниження негативного впливу теплового стресу на тварин важливо давати їм правильно підібраний і збалансований корм у спекотний період. Наприклад, кормові добавки, що містять у своєму складі органічні кислоти, знижують активність бактерій у кормі й запобігають його зігріванню. Завдяки цьому вдається уникнути неприємного запаху корму, зберегти його смакові властивості й таким чином підтримати належне споживання корму, що особливо важливо в літній період.

Наявність у кормових добавках бетаїну сприяє підтриманню водного балансу в клітинах, оскільки він накопичується в них і захищає їх від осмотичного стресу та зневоднення, підтримуючи водний та іонний баланс. Таким чином у періоди осмотичного стресу зберігається нормальна робота клітин. Підтримання водного балансу в клітинах — це енергозатратний процес, однак наявність бетаїну в раціоні нормалізує роботу печінки, кишкового епітелію та інших органів і зберігає обмінну енергію для росту тварин.

На правах реклами

Джерело: журнал «Молоко і ферма» № 3 (28), червень, 2015

Контакти ТОВ «Біохем Україна»:

Тел./факс: +380 44 206 24 07, е-пошта: ukraine@biochem.net

Сайт: www.biochem.net,

Канал: YouTube